Рішення № 94194136, 09.12.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1314/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників сторін: позивача - Шевченко Ю.В. за довіреністю, відповідача - не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" до Червонослобідської сілької ради про стягнення 22874 грн. 70 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Червонослобідської сілької ради (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору постачання природного газу № 02/11745/БО-18 від 31.01.2018 року, 14624 грн. 57 коп. боргу, 6724 грн. 97 коп. пені, 757 грн. 59 коп. 3% річних, 767 грн. 57 коп. інфляційних втрат, що разом становить 22874 грн. 70 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано порушенням відповідачем порядку і строку оплати поставленого йому позивачем природного газу за договором постачання природного газу № 02/11745/БО-18 від 31.01.2018 року.

Ухвалою суду від 20.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1314/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 26.11.2020 року.

Ухвалою суду від 26.11.2020 року розгляд справи по суті відкладено на 09.12.2020 року.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін не заперечував, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, подав суду 07.12.2020 року заяву (вх. № 19039/20, а.с. 36), в якій просив відкласти розгляд справи у зв`язку з встановленням на території України режиму надзвичайної ситуації з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену вірусом COVID-19 та неможливістю представника з`явитись в дане судове засідання.

У судовому засіданні 09.12.2020 року представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримала і просила суд задовольнити повністю, відповідач явку свого представника повторно не забезпечив.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними для спрощеного провадження.

Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд ухвалою від 09.12.2020 року (в протоколі судового засідання), відповідно до ст. 202 ГПК України, відхилив заяву відповідача (вх. № 19039/20 від 07.12.2020 року) про відкладення розгляду справи з підстав продовження карантинних заходів та визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача. Про наявність заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не повідомив.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

31.01.2018 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут", як постачальник, та відповідач - Черврнослобідська сільська рада, як споживач, уклали договір постачання природного газу № 02/11745/БО-18 (далі - Договір, а.с. 9-14), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачу природній газ (надалі - газ) , в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах , передбачених даним договором.

Сторони погодили усі істотні умови Договору, і зокрема, домовилися про наступне:

п. 1.2. - постачальник передає споживачу газ в обсягах 69,9 тис.м.куб., в тому числі по місяцях: січень - обсяг: 14,7, лютий - обсяг: 11,1, березень - обсяг: 8,1, квітень - обсяг: 3,6, травень - обсяг: 0,65, червень - обсяг: 0,6, липень - обсяг: 0,55, серпень - обсяг: 0,5, вересень - обсяг:0,65, жовтень - обсяг: 3,95, листопад - обсяг: 11,0, грудень - обсяг: 14,5.

Дані обсяги є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися;

п. 1.5.1. - у разі відсутності письмової заявки, підтвердженим обсягом газу є плановий обсяг, визначений у п. 1.2. даного Договору, з урахуванням п. 1.4. даного договору;

п. 2.1 - ціна на природний газ на дату укладення договору визначається відповідно до п. 2.2. цього договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання сторонами відповідних угод до Договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті постачальника. У разі зміни ціни постачальником, така ціна є обов`язковою для сторін даного договору. Споживач підписанням цього договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни;

п. 2.2. - на момент укладення договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 8625 грн., крім того ПДВ - 1725 грн. Загальна вартість за 1000 куб. м. поставленого природного газу з урахуванням ПДВ становить - 10350 грн.;

п. 2.3. - місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу, що визначено у п. 2.2. договору, на кількість газу, реалізованого у відповідному місяці;

п. 2.4. - моментом оплати вважається день надходження грошових коштів на рахунок постачальника;

п. 3.1. - оплата фактичних обсягів газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті за ціною визначеною в п. 2.2. цього договору не пізніше п`ятого числа місяця наступного за звітним;

п. 3.2. - оплата вартості поставленого природного газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок постачальника;

п. 4.1. - кількість поставленого споживачу газу визначається за показниками, встановленого у споживача комерційного вузла обліку, та підтверджується оператором ГРМ та /або оператором ГТС;

п. 4.3. - приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є невід`ємними частинами цього договору, і які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами;

п.п. 7.2.1 п. 7.2. - в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України;

п. 10.1. - договір набирає чинності з дати його підписання та діє по 31.12.2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання;

п. 10. 3. - всі доповнення та додаткові угоди набирають чинності та мають перевагу над раніше укладеними та над положеннями даного договору в разі, коли вони укладені в письмовій формі, мають дату, номер, посилання на даний договір, підписи уповноважених представників сторін та оригінальні печатки підприємств.

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

До зазначеного Договору сторонами укладені додаткові договори № 2 від 27.02.2018 року, № 9 від 21.12.2018 року, якими сторони погодили зміну обсягів поставленого природного газу (п. 1.2. Договору), а саме, постачальник передає споживачу газ в обсягах 56,34 тис.м.куб., в тому числі по місяцях: січень - обсяг: -, лютий - обсяг: 12,2, березень - обсяг: 7,5, квітень - обсяг: 3,65, травень - обсяг: 0,55, червень - обсяг: 0,5, липень - обсяг: 0,47, серпень - обсяг: 0,53, вересень - обсяг: 0,55, жовтень - обсяг: 4,95, листопад - обсяг: 12,09, грудень - обсяг: 13,35. Також погодили зміну ціни поставленого природного газу, а саме, з 01.12.2018 року ціна за 1000 куб м. природного газу становить 10688,33 грн., крім того ПДВ - 2137,67 грн., загальна вартість за 1000 куб. м з урахуванням ПДВ - 12826 грн. (п. 2.2. Договору)(а.с. 15-16).

Із акту приймання-передачі природного газу (а.с. 17) вбачається, що за договором постачання природного газу № 02/11745/БО-18 від 31.01.2018 року, позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом: в грудні 2018 року - 10929 куб. м.

Відповідач оплату за спожитий у грудні 2018 року природний газ не здійснив, разом з тим у відповідача станом на 08.01.2019 року існувала переплата за даним Договором у розмірі 125550 грн. 78 коп., яка зарахована позивачем на сплату поставленого природного газу.

Згідно з розрахунком позивача борг відповідача за природний газ, отриманий у грудні 2018 року становить 14624 грн. 57 коп. (140175 грн. 35 коп. (12826 грн. за 1 тис. м. куб. х 10929 м. куб. : 1000 м. куб.) - 125550 грн. 78 коп.), вимога про його стягнення є предметом спору у справі, що розглядається.

За порушення термінів сплати за поставлений природний газ, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 6724 грн. 97 коп. пені, 757 грн. 59 коп. 3% річних, 767 грн. 57 коп. інфляційних втрат, що також є предметом спору у даній справі.

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із договору постачання природного газу № 02/11745/БО-18 від 31.01.2018 року, вимоги позивача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою ці правовідносини віднесені до договірних зобов`язань постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - параграфом 5 глави 54 ЦК України, загальні положення правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України. Параграфом 3 глави 30 ГК України визначені особливості правового регулювання договору енергопостачання, як окремого виду господарсько-торговельної діяльності.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов`язує виникнення майнових прав та обов`язків суб`єктів господарювання.

За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

З огляду на викладені обставини справи, умови договору і наведені норми законодавства суд вбачає, що заборгованість зі сплати вартості поставленого природного газу у грудні 2018 року у розмірі 14624 грн. 57 коп. підтверджена позивачем належними і допустимими доказами, відповідачем не сплачена та не спростована, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.

Сторони погодили в п.п. 7.2.1 п. 7.2. Договору, що в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.т

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум пені суд керується приписами статей 546-547, 549 - 552, 610-612, 614, 625 ч. 2 ЦК України, статтями 216-218, 229 - 232, 234 ГК України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», умовами п.п. 7.2.1 п. 7.2. договору постачання природного газу № 02/11745/БО-18 від 31.01.2018 року.

Розрахунки позивача, покладені в основу вимог про стягнення спірних сум пені, штрафу, інфляційних втрат і 3% річних арифметично і методологічно проведені правильно, з урахуванням умов договору постачання природного газу № 02/11745/БО-18 від 31.01.2018 року і фактичних сум боргу, тому вимога позивача і в цій частині позову підлягає задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Червонослобідської сільської ради, код ЄДРПОУ 26323717, місцезнаходження: 19604, Черкаська обл., Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Соборна, 2/1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Чергасигаз Збут", код ЄДРПОУ 39672471, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, буд. 142 - 14624 грн. 57 коп. боргу, 6724 грн. 97 коп. пені, 757 грн. 59 коп. 3 % річних, 767 грн. 57 коп. інфляційних втрат, 2102 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18.01.2021 року.

Суддя В.М. Грачов