Рішення № 94193961, 12.01.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/901/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши заяву (вх. № 17077 від 15.07.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр Агро"

по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м. Обухів Київської області до 1. Приватного сільськогосподарського підприємства "Маяк", смт. Сахновщина Харківської області; 2. Фізичної особи Мельник Олександра Адамовича , АДРЕСА_1 про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився

1-го відповідача - не з`явився

2-го відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.07.2019 р. по справі № 922/901/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Маяк" та до Фізичної особи Мельник Олександра Адамовича про стягнення коштів позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто солідарно з ПСП "Маяк" та ФОП Мельник О.А. суму основної заборгованості в розмірі 2227712,93 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 23891,61 грн., пеню в сумі 122766,83 грн., 36% річних в сумі 122766,83 грн., інфляційні збитки в сумі 11113,56 грн., штраф в сумі 445542,59 грн. та судовий збір в сумі 44306,92 грн.

15.07.2019 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ "Спектр-Агро" про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/901/19, в якій Позивач просив в примусовому порядку стягнути солідарно з ПСП "Маяк" та Фізичної особи Мельник О.А. судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 94 165,42 грн.

Додатковим рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2019 у справі № 922/901/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2019, відмовлено в задоволенні вимоги ТОВ "Спектр-Агро" про солідарне стягнення з ПСП "Маяк" та Мельник О.А. витрат на професійну правничу допомогу в сумі 94 165,42 грн.

Постановою Верховного Суду від 12.11.2020 року у справі №922/901/19 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2019 у справі №922/901/19 скасовано. Справу № 922/901/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. Зазначивши, що господарські суди попередніх інстанцій не врахували, що при розгляді відповідної заяви та визначенні суми витрат на послуги адвоката, яка підлягає відшкодуванню, суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Однак, господарські суди попередніх інстанцій викладеного не врахували і, зосередившись на встановленні моменту виникнення зобов`язання з оплати витрат на послуги адвоката за договором від 21.01.2019 та наявності доказів фактичної їх оплати, не дослідили відповідність заявленої ТОВ "Спектр-Агро" до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу критеріям реальності, співмірності та розумності.

08 грудня 2020 року до Господарського суду Харківської області з Касаційного господарського суду Верховного Суду повернулись матеріалів справи №922/901/19, а протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2020 справу №922/901/19 на новий розгляд передано на розгляд судді І.П. Жигалкіну. З урахуванням вищевикладеного, вказана справа була прийнята до провадження на новий розгляд господарським судом Харківської області у складі судді Жигалкіна І.П.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2020 року по справі №922/901/19 призначено справу до розгляду у судовому засіданні на "12" січня 2021 р. о 10:00. Зобов`язано сторін та учасників справи надати в межах висновків викладених в Постанові касаційного господарського від 12.11.2020 року (Т. 2, а.с. 120 - 131) через канцелярію суду письмові пояснення по даній справі.

В призначене судове засідання представники сторін не з`явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

11.01.2021 року представником ПСП «Маяк» адвокатом Іванченко А.В. було подано заперечення (вх. № 344) про стягнення витрат на правову допомогу. В якій просили заяву адвоката Білецької Н.С. задовольнити частково, стягнути солідарно з Відповідачів на користь Позивача витрати на правову допомогу у розмірі 6 401,25 грн., також надано заяву (вх. №476 від 12.01.2021) про проведення засідання без участі представника.

Розглянувши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються зазначені вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр Агро" про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідно до заяви щодо зазначених витрат надаючи Договір від 21.01.2019 р. № б/н про надання правової (правничої) допомоги між ТОВ "Спектр Агро" (Клієнтом) та адвокатом Білецької Н.С., де відповідно до пункту 1.1. Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та у строки обумовлені сторонами.

З Додатку №4 від 25.03.2019 року до договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.01.2019 року вбачається, що сторони узгодили вартість послуг з представництва інтересів ТОВ «Спектр Агро» у Господарському суді Харківської області у спорі про стягнення з ПСП «Маяк» на користь Замовника заборгованості за поставлений Товар за договором поставки №143-/17-Л3 від 18.10.2017 року.

Також надано копію акту №7 від 10.07.2019 здачі - приймання наданих правових послуг за договором надання правової (правничої) допомоги на загальну суму 94 165,42 грн.

Так, з наданого позивачем акту №7 від 10.07.2019 здачі-приймання наданих послуг за договором надання правової (правничої) допомоги від 21.01.2019 року слідує, що для представництва інтересів клієнта адвокатом надано наступний перелік послуг:

- зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи (сума 1 440,75 грн.);

- правовий аналіз наданих клієнтом документів (1 921,00 грн.);

- пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах (1 921,00 грн.);

- складання вимоги про сплату заборгованості за договором поруки (500,00 грн.)

- складання розрахунку вимоги про сплату заборгованості за договором поруки 960,50 грн.);

- складання позовної заяви (8 000,00 грн.);

- складання розрахунку позовних вимог (4 802,50 грн.);

- складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат (960,50 грн.);

- підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви) (2 881,50 грн.);

- підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу (960,50 грн.);

- подання позову (480,25 грн.);

- участь у судовому розгляді справи (написання відповіді на відзив, клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, інших процесуальних документів, участь у першому судовому засіданні) (23 000,00 грн.);

- участь у третьому судовому засіданні в режимі відеоконференції засідання (2 000,00 грн.);

- оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта ( 44 336,92 грн.).

Разом з тим, акт приймання-передачі наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (додаткова постанова Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18).

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат у справі.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу витрати, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Суд зазначає, що згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

11.01.2021 року до суду від представника ПСП «Маяк» адвоката Іванченко А.В. надійшло заперечення, в якому вона просить частково задовольнити заяву та стягнути солідарно з Відповідачів на користь Позивача витрати на правову допомогу у розмірі 6 401,25 грн., оскільки: 1) зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, складення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, подання позовної заяви, підготовка письмових доказів, підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів Відповідачу 1 не є правовою допомогою в розумінні ЗУ «Про адвокату та адвокатську діяльність»; 2) Позовна заява, яку було подано до Господарського суду Харківської області адвокатом Білецької Н.С. не може вважатись, як надані правові послуги адвокатом Білецькою Н.С. у тому розмірі, які зазначені у акті №7 здачі - приймання послуг, оскільки вони повністю співпадають із позовною заявою адвоката Бохана С.О., що виключає надання цих послуг саме адвокатом Білецькою Н.С.; 3) складання вимоги про сплату заборгованості за договором поруки та складання розрахунку вимоги про сплату заборгованості за договором поруки не є правовою допомогою, що є обов`язковою у даній господарській справі; 4) складання клопотань про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції є шаблонним та потребує мінімальних затрат; 5) витрати як «гонорар успіху» не були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим у даній справі. У зв`язку з чим, проти стягнення «гонорару успіху» у розмірі 44 315,58 заперечували у повному обсязі.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З огляду на складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг у суді першої інстанції, затрачений ним час на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося), наявність заперечень іншої сторони щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням встановлених обставин, на думку суду у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 94 165,42 грн., стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а їх стягнення з відповідачів становитиме надмірний тягар для останніх, що суперечить принципу розподілу таких витрат, через що суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача 10 401,25 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

Даний правовий висновок суд обгрунтовує наступним.

Спілкування людини з адвокатом у контексті правової допомоги підпадає під сферу приватного життя, оскільки це надає захиснику можливість приймати обґрунтовані рішення. Звідси випливає, що будь - то в контексті допомоги з цивільного чи кримінального судочинства або в контексті звернення до загальної юридичної консультації, особи, які звертаються до адвоката, можуть обґрунтовано очікувати, що їхні повідомлення є приватними та конфіденційними. На це звернув увагу Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Алтай проти Туреччини» (Altay v. Turkey (No. 2), заява №11236/09, рішення від 09 квітня 2019 року).

В світлі зазначеного, господарський суд вважає необґрунтованими вимоги про стягнення 1 440,75 грн. як вартості здійснених підготовчих дій, спрямованих на подання позовної заяви в суд (зустріч з клієнтом, з метою з`ясування обставин справи), оскільки вони не стосуються підготовки справи до розгляду у суді першої інстанції, та, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, є сферою приватного життя. Окрім того, адвокатом в підтвердження проведення зустрічей з клієнтом (позивачем у справі) та здійснення правового аналізу наданих клієнтом документів, не надано будь-яких доказів, що є порушенням принципів, які закладені в основу господарського судочинства, зокрема, принципу змагальності, за умовами якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням, зокрема, складності справи, обсягу наданих у цьому випадку адвокатських послуг і виконаних робіт у межах підготовки справи до розгляду у суді першої інстанції, суд вважає необґрунтованими вимоги про стягнення 21 927,25 грн. як вартості щодо здійснення підготовки та подання позовної заяви (пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання позовної заяви, складання розрахунку позовних вимог, складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви), підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу), оскільки дана сума не відповідає критерію реальності таких витрат у цій справі, у зв`язку з чим компенсації вартості виконаної роботи підлягає стягненню з відповідачів лише у сумі 5 921,00 грн.

Крім того, суд, надавши оцінку змісту позовної заяви й кількості її сторінок, зазначає про те, що із чотирьох сторінок позовної заяви, яка надрукована з обох сторін, лише три сторінки позовної заяви містять правове обґрунтування щодо суті позовних вимог в даній справі. При цьому, Відповідачем - 1 до матеріалів справи надана позовна заява за вих. № 2703/36 від 27 березня 2019 року, яка містить майже ідентичній зміст правового обґрунтування по відношенню до позовної заяви в даній справі (позовна заява позивача у іншій справі).

Подання позову, як надана адвокатом позивачеві послуга, яка оцінена в розмірі 480,25 грн., не може бути віднесено до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в статтях 1, 19 закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", а тому витрати на здійснення вказаної послуги не можуть бути відшкодовані, як витрати на професійну правничу допомогу. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у справі № 9901/264/19 від 04 листопада 2019 року.

Також суд відмовляє у відшкодуванні витрат за надані правові послуги в частині досудового врегулювання спору (складання вимоги про сплату заборгованості за договором поруки, складання розрахунку вимоги про сплату заборгованості за договором поруки, подання вимоги про сплату заборгованості за договором поруки) в загальному розмірі 1 460,50 грн., мотивуючи тим, що досудове врегулювання спору у цій справі не є обов`язковим, а роботи з досудового вирішення спору не пов`язані з розглядом справи в суді, тобто не є витратами в судовій справі, отже не підлягають відшкодуванню поряд з іншими судовими витратами.

Стосовно участі у судовому розгляді справи (написання відповіді на відзив, клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, інших процесуальних документів, участь у першому судовому засіданні) вартість якого визначено у розмірі 23 000,00 грн., суд зазначає, що Відповідачами відзив по позовну заяву не було подано, у зв`язку з чим, написання відповіді на відзив та інших процесуальних документів адвокатом не здійснювалось. Щодо підготовки адвокатом клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, суд зазначає, що зазначена сума адвокатських витрат не відповідає критерію реальності таких витрат, їх пропорційності, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, у зв`язку з чим реальною вважає компенсацію у сумі 480,25 грн.

Також згідно матеріалів справи адвокат Білецька Н.С. приймала участь у двох судових засіданнях, що відповідно складає 4 000,00 грн. та підлягає компенсації.

Таким чином, загальна вартість судових витрат, що підлягає компенсації складає 10 401,25 грн. (5 921,00 + 480,25 + 4 000).

Щодо стягнення «гонорару успіху» у розмірі 1,5 % від стягнутої суми, що складає 44 315,58 грн. суд зазначає наступне.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зроблено наступні висновки:

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням вищенаведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи його, суд оцінює витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені та їх необхідність.

У кожній конкретній справі суд оцінює розмір таких витрат у сукупності з іншими критеріями (зокрема, розумність, необхідність, чи були фактично понесені). Критерій розумності у спірному випадку стосується не суто розміру грошової суми від ціни позову, а оцінюється у співвідношенні із виконаною роботою, обставинами справи, тощо.

Заява позивача про розподіл витрат на професійну (правничу) допомогу в частині стягнення гонорару успіху в розмірі 44 315,58 грн. не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою у суді першої інстанції, не містить обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини справи № 922/901/19 матиме надмірний характер.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 910/7127/19.

Варто зазначити, що поняття «гонорар успіху» не закріплене на законодавчому рівні. При цьому, як убачається з Правил адвокатської етики, адвокат зобов`язаний приділяти розумно необхідну увагу для успішного виконання кожного доручення, незалежно від розміру обумовленого гонорару. Отже, уклавши договір про надання правової допомоги адвокат визначає гонорар, тобто вартість своїх послуг за виконання доручення (надання послуг) і при цьому адвокат зобов`язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту та успішно здійснити його захист або представництво.

Як вже було зазначено вище, підготовка цієї справи до розгляду в суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, відповідачі не заперечували про наявність заборгованості. А також наявність позовної заяви Бохан С.О. від 27.03.2019 року, яка містить ідентичній зміст правового обґрунтування по відношенню до позовної заяви в даній справі (позовна заява позивача у іншій справі).

Суд зазначає, що даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності. У спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту виконання судового рішення, судова практика є сталою.

Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню у даній справі, спірні правовідносини не передбачають.

У зв`язку з вищевикладеним, такі витрати як «гонорар успіху» не були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим у даній справі, а відтак не підлягають стягненню.

Для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок Позивача має бути встановлено, що такі витрати Відповідача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст. 126 ГПК України та у ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, вартість послуг, які Позивач просить стягнути з Відповідачів є значно завищеною, тому суд частково задовольняє заяву ТОВ "Спектр Агро" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Відповідачів витрат на професійну правничу допомогу

Керуючись ст. ст. 123-129, 233, 244, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву (вх. № 17077 від 15.07.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр Агро" - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Приватного сільськогосподарського підприємства «Маяк» (64501, Харківська обл., Сахновщинський район, смт. Сахновщина, вул. Комарова, буд. 68, Код ЄДРПОУ 00706332) та фізичної особи Мельник Олександра Адамовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр Агро» (08702, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, 20, код ЄДРПОУ 36348550) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 401,25 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині заяви (вх. № 17077 від 15.07.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр Агро" - відмовити.

Повне рішення складено "18" січня 2021 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін