Рішення № 94193728, 11.01.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2021 справа № 914/2764/20

м. Львів

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний Союз - РЗВА", м.Рівне

до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", м.Львів

про стягнення заборгованості. Ціна позову 360138,85грн

Суддя Кітаєва С.Б.

За участі секретаря Кравець В.П.

Представники сторін:

від позивача: Андрієнко І.В. - адвокат;

від відповідача: не з`явився

Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Високовольтний Союз - РЗВА» до Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товару №3542-ЗЭ-ЛаТЭС від 19.06.2019 у розмірі 360138,85грн, з якої: 340800,00грн. основного боргу, 10763,17грн. 3% річних та 8575,68грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 28.10.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 25.11.2020.

24.11.2020, за вх.№33668/20, в документообігу суду зареєстровано подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 25.11.2020 відкладено підготовче засідання на 16.12.2020.

20.11.2020 на розгляд Господарського суду Львівської області поступила зустрічна позовна заява Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Високовольтний Союз - РЗВА» про встановлення факту існування форс-мажорних обставин відповідно до п.8.2. договору № 3542-ЗЗ-ЛаТЗС від 19.06.2019р. в період з 22.11.2019 року по даний час, а саме дій третіх осіб, що обмежили господарську діяльність АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» і призвели до встановлення простою підприємства.

Ухвалою від 25.11.2020 суд ухвалив у задоволенні клопотання АТ "ДТЕК Західенерго" про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову до винесення рішення відмовити; зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" від 17.11.2020 №22-2203 (вх.№3225 від 20.11.2020) залишити без руху; встановити АТ "ДТЕК Західенерго" строк у 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків; встановити АТ "ДТЕК Західенерго" спосіб усунення недоліків шляхом подання належних доказів сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн за подання зустрічної позовної заяви до Господарського суду Львівської області.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 15.12.2020, зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Високовольтний Союз - РЗВА» про встановлення факту існування форс-мажорних обставин відповідно до п.8.2. договору № 3542-ЗЗ-ЛаТЗС від 19.06.2019р. в період з 22.11.2019 року по даний час, а саме дій третіх осіб, що обмежили господарську діяльність АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» і призвели до встановлення простою підприємства - повернуто заявнику.

16.12.2020, за вх.№3297/20, в документообігу суду зареєстровано подане відповідачем клопотання про продовження строку проведення підготовчого провадження на тридцять днів, продовження строку для подання відзиву на позовну заяву у даній справі до 15 січня 2021, відкладення підготовчого засідання.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 16.12.2020 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" від 15.12.2020 року (вх.№3297/20 від 16.12.2020) про продовження строків підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання у справі та про продовження терміну для надання відзиву на позовну заяву відмовлено; закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 11.01.2021.

11.01.2021, за вх.№50/21, від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Львівської області від 15.12.2020 про повернення зустрічної позовної заяви у даній справі. Клопотання мотивовано посиланням на приписи п.5 ч.1 ст.227 ГПК України та п.17.12 Перехідних положень ГПК України та зазначено, що судове рішення, винесене Західним апеляційним господарським судом по перегляду ухвали Господарського суду Львівської області від 15.12.2020 у справі №914/2764/20 може суттєво вплинути на вирішення справи по суті.

В судове засідання з розгляду справи по суті 11.01.2021 з`явився представник позивача. Заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

У судове засідання для розгляду справи по суті, 11.01.2021 відповідач явку представника не забезпечив.

Розглянувши вказане клопотання судом встановлено таке.

Як вже зазначено вище, з підстав, викладених в ухвалі суду від 15.12.2020 зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Високовольтний Союз - РЗВА» про встановлення факту існування форс-мажорних обставин відповідно до п.8.2. договору № 3542-ЗЗ-ЛаТЗС від 19.06.2019р. в період з 22.11.2019 року по даний час, а саме дій третіх осіб, що обмежили господарську діяльність АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» і призвели до встановлення простою підприємства - повернуто заявнику.

23.12.2020 через Господарський суд Львівської області АТ «ДТЕК Західенерго» подано апеляційну скаргу (вх.№457/20-01) на зазначену ухвалу суду.

При супровідному листі від 30.12.2020 № 914/2764/20/1/20 зазначена апеляційна скарга та матеріали оскарження ухвали суду від 15.12.2020 у справі №914/2764/20 передано Західному апеляційному господарському суду.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з п.17.10. Перехідних положень ГПК України (зі змінами та доповненнями) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6 - 8, 10, 12 - 14, 17, 19, 21, 31 - 33 частини першої статті 255 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали.

В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Як встановлено п.17.11. Перехідних положень ГПК України, подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи.

Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи (п.17.12. Перехідних положень).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п.5 ч.1 ст.227 ГПК України.

При цьому, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18 та від 20.06.2019 р. у справі №910/12694/18.

Отже, об`єктивна неможливість розгляду справи №914/2764/20 до перегляду апеляційним судом ухвали Господарського суду Львівської області від 15.12.2020 про повернення зустрічної позовної заяви відсутня у зв`язку з тим, що до суду апеляційної інстанції, відповідно до п.17.10 Перехідних положень, передано копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, і станом на момент проведення судового засідання 11.01.2021, відсутні докази відкриття апеляційного провадження по перегляду ухвали Господарського суду Львівської області від 15.12.2020 про повернення зустрічної позовної заяви, тому провадження у справі не підлягає зупиненню, а подане відповідачем клопотання задоволенню.

Ухвала суду від 16.12.2020 р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.01.2021 р. надсилалась відповідачу на адресу вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Обізнаність відповідача про пред`явлення до нього позову додатково підтверджується поданням ним зустрічної позовної заяви.

Слід зазначити, що в ухвалі суду від 16.12.2020, суд не визнавав явку представників сторін обов`язковою.

Те, що відповідач не подав відзиву та будь-яких інших документів, крім зустрічного позову, може свідчити про те, що він не має наміру висловлювати свою позицію щодо заявлених позивачем вимог та заперечувати проти них у встановлений процесуальним законом спосіб.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, а відповідач знав про існування даної справи, мав достатньо часу для виконання вимог ухвал суду щодо встановленого строку на подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався, відзиву не подав.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, суд не вважає неявку представника відповідача в судове засідання такою, що перешкоджає розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 11.01.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 19.06.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високовольтний Союз - РЗВА» та Акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго», в особі директора відокремленого підрозділу «Ладижинська Теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго» було укладено договір №3542-ЗЭ-ЛаТЭС про закупівлю товару, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався поставити покупцю товар, зазначений в специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією.

Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого станом на момент подання позовної заяви у відповідача існує заборгованість у розмірі 340800,00 грн по оплаті основного боргу за поставлений товар.

У зв`язку з порушенням строків оплати товару відповідачу нараховано 10763,17 грн 3% річних, 8575,68 грн інфляційних втрат. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідача становить 360138,85 грн

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини справи.

19.06.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високовольтний Союз - РЗВА» (далі- Позивач) та Акціонерним товариством «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» в особі директора відокремленого підрозділу «Ладижинська Теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго» було укладено договір №3542-ЗЭ-ЛаТЭС (далі - Відповідач) про закупівлю товару.

Згідно з умовами вказаного Договору Позивач зобов`язується поставити Відповідачу товар, зазначений в специфікації, а Відповідач - прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: для обов`язкової вказівки в податковій накладній визначено в специфікації Договору, код ДК 016-2010:27.12.1 «Апаратура електрична для комутації чи захисту електричних кіл на напругу більше ніж 1000 В», 2018-2019 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією.

Відповідно до Специфікації (п. 1.1. Договору), Позивач поставляє Відповідачу, а Відповідач приймає наступний Товар: Вимикачі високвольтні вакуумні ВР1-10-20/ 630 У2 на викатних елементах (ЕВЕ) для встановлення в комірку КЕ-6КВ з обв`язкою вторинних кіл та в комплекті з батареєю конденсатом БК-400 =2шт-аналог, ключами керування ПМОВ-222222 = 2шт та арматурою світлодіодною Ад22-22 DS=220В. На загальну суму 340800, 00 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна на Товар що поставляється, вказується у специфікації та є незмінною протягом строку дії цього Договору крім випадків, встановлених діючим законодавством України. Відповідно до п. 3.2. Договору, сума цього Договору становить: 340800, 00 грн..

У пункті 4.1. договору зазначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем постановленого Покупцю Товару на 10 (десятий) календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору.

У пункті 4.4 договору сторони узгодили, що при надходженні грошових коштів на поточний рахунок Постачальника від Покупця, Сторони обумовлюють, що в будь-якому випадку вони надходять в рахунок оплати Товару, що поставляється Постачальником. Пунктом 4.5 договору передбачено, що Сторони дійшли згоди датою оплати Товару вважати дату списання грошових коштів із поточного банківського рахунку Покупця. Відповідно до п.5.2. договору поставка Товару буде виконуватися на умовах DDP згідно з Правилами "ІНКОТЕРМС" у редакції 2010 року у місце призначення поставки Товару: у місце призначення поставки Товару: 24321, м.Ладижин, Вінницька область, вул. Наконечного, 173, ДТЕК ЛАДИЖИНСЬКА ТЕС.

Згідно з п 5.5 договору Товар вважається поставленим Покупцю з дати підписання Сторонами видаткових накладних (дата поставки Товару). Крім того, пунктом 5.6. Договору встановлено, що право власності на Товар, усі ризики втрати або пошкодження Товару, переходять від Постачальника до Покупця з дати поставки Товару. Пунктом 5.12. Договору передбачено, що зобов`язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі Товару в розпорядження Покупця в місці призначення поставки, що вказане у п.5.2. Договору, в асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими Сторонами у специфікації (п.1.1.цього Договору) з обов`язковим підписанням документів зазначених в пункті 5.5.Договору (видаткової накладної) та наданням всіх документів, передбачених п. 5.7 цього договору. Зобов`язання Покупця вважаються виконаними з моменту прийняття і оплати поставленого Товару (дата списання грошових коштів з рахунку покупця). У п.6.1 договору зазначено, що Покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар; приймати поставлений Товару згідно з умовами цього Договору. У п.6.4. сторони узгодили, що Постачальник має право: своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений Товар; на дострокову поставку Товару за письмовим погодженням Покупця.

30.08.2019 року представниками сторін підписано (зокрема, від сторони отримувача Вдовенко Наталія Олександрівна на підставі наряду на отримання ТМЦ № 0659 від 30.08.2019 року) видаткову накладну № НРЕ_218 від 02.09.2019 на суму 340800,00 грн.

19 листопада 2019 року, Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату №РЕ148 від 02.09.2019 р., на суму 340800,00 грн.

Свої договірні зобов`язання з поставки Товару, Позивач виконав повністю, що підтверджується погодженою та підписаною Сторонами видатковою накладною № НРЕ_218 від 02.09.2019 на суму 340800,00 грн.

Позивачем 13.12.2019 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.09.2019 року стосовно господарської операції, вартістю 340800,00 грн.

Позиція суду.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України).

Як встановлено вище, підтверджується матеріалами справи та не заперечується і не спростовується відповідачем, позивачем 03.09.2019 на підставі видаткової накладної № НРЕ_218 від 02.09.2019 поставлено відповідачу товар, загальною вартістю 340800,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором сторони погодили, що відповідач здійснює оплату товару на 30 (тридцятий) календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5.

Видаткова накладна № НРЕ_218 від 02.09.2019 на суму 340800,00 грн. підписана обома сторонами. Відповідно, товар прийнято покупцем 03.09.2019 року. Відтак, 13.09.2019 року -останній день строку оплати отриманого товару.

Жодних зауважень, претензій, повідомлень зі сторони покупця, у тому числі у порядку, визначеному п. 2.4 договору (покупець повідомляє постачальна про невідповідність отриманого товару за кількістю - протягом 24 годин, за якістю - протягом 10 календарних днів з дати поставки товару і проведення вхідного контролю, з оформленням документів відповідно до законодавства України та внутрішніх документів покупця) до постачальника після 03.09.2019 року, тобто після отримання товару, не надходило.

Із наявних у справі доказів вбачається прийняття відповідачем Товару 03.09.2019 року. Дата отримання відповідачем рахунку на оплату Товару в жодних документах не зафіксована, проте заперечень чи зауважень щодо невиконання постачальником інших умов, пов`язаних з настанням у відповідача обов`язку оплатити отриманий товар, відповідачем не заявлялось. Крім цього, як вказує Верховний Суд (Касаційний господарський суд) в постанові від 29.04.2020 р. у справі № 915/641/19, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу, що відзив відповідачем у встановлений законом і судом строк та у продовжений судом строк відповідач не надав. Зустрічна позовна заява, подана з недоліками, які не усунуто заявником, до спільного розгляду з позовом не прийнята, тому жодних наслідків для прийняття рішення у даній справі не створює.

Враховуючи наведене, відповідачем не спростовано обставин поставки позивачем Товару та прийняття такої Товару, а відповідно не доведено відсутності у покупця обов`язку оплатити отриману продукцію.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем доведено наявність у нього права на отримання плати за поставлений Товар. Не здійснивши оплату Товару погоджений сторонами в договорі строк, з 14.09.2019 року відповідач вважається таким, що прострочив виконання свого обов`язку - сплати позивачу 340800,00 грн. Відтак, задоволенню підлягає позовна вимога про стягнення 340800,00 грн.

Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення також інфляційні втрати та 3 % річних.

Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Щодо нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Судом встановлено, що 10 день виконання зобов`язання з оплати поставленого 03.09.2020 товару припадає на 13.09.2019, відтак з 14.09.2019 у відповідача виникло прострочення виконання зобов`язання з оплати поставленого товару.

Судом здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми 3% річних та встановлено, що за період з 14.09.2019 по 01.10.2020 від суми заборгованості 340800,00 грн. розмір 3% річних становить 10735,16 грн. (позивачем заявлено 10763,17 грн.), а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає до задоволення частково у розмірі 10735,16 грн.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних втрат та встановлено, що за період з 14.09.2019 по 01.10.2020 від суми заборгованості 340800,00 грн. розмір інфляційних втрат становить 10322,56 грн., яка є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення (позивачем заявлено 8575,68 грн.), однак, оскільки позивач у визначеному ст.46 ГПК порядку із заявою про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат не звертався, то суд приходить до висновку, що до стягнення підлягають інфляційні втрати у розмірі 8575,68 грн.

Відповідно ч. 1, ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241, 326, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, м.Львів, вулиця Козельницька, будинок 15, ідентифікаційний код 23269555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний Союз - РЗВА" (33001, м.Рівне, вул.Біла, буд.16, ідентифікаційний код 34704105) 340800,00 грн. основного боргу, 10735,16 грн. 3% річних, 8575,68 грн. інфляційних втрат та 5395,47 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 18.01.2021.

Суддя С.Б. Кітаєва