Рішення № 94193603, 13.01.2021, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 рокуСправа № 912/3463/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" (вул. Дружби, 15А, м. Світловодськ, 27500)

до Державного підприємства "Чорноліське лісове господарство" (вул. Київське шосе, б. 1, с. Богданівка, Знам`янського району, Кіровоградської області, 27431)

про стягнення 32 697,90 грн,

секретар судового засідання Кравченко О.В.

представники:

від позивача - Прилуцький О.С., керівник;

від позивача - Богданова М.Г., адвокат

від відповідача - Фільштейн В.Л. , довіреність № 17/20 від 17.11.20 адвокат, ордер серія КР №98622 від 17.11.20;

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" до Державного підприємства "Чорноліське лісове господарство" про стягнення 32 697,90 грн пені з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з п. 9.3. Договору купівлі-продажу необробленої деревини №1/17/ЧОР від 01.12.2016 продавець сплачує пеню, розмір якої заявлено до стягнення з відповідача за несвоєчасну передачу лоту.

Ухвалою від 02.11.2020 позовну заяву №22/1 від 22.10.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод Пиломатеріалів" залишено без руху. Встановлено позивачу строк усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання доказів сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн, належним чином завірених копій додатків до позовної заяви з доказами направлення заяви про усунення недоліків відповідачу.

В межах встановленого судом строку 11.11.2020 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, позивачем виконано вимоги ухвали суду від 02.11.2020 та надано платіжне доручення № 2691 від 09.11.2020, згідно з яким сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн та надано належним чином засвідчені копії додатків до позовної заяви з доказами направлення заяви про усунення недоліків відповідачу.

Ухвалою від 16.11.2020 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами спрлщеного позовного провадження та призначив судове засідання на 10.12.2020 о 10:30.

08.12.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає про невиконання умов Договору та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.02.2018 у справі № 912/3595/17 саме з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів", що спростовує позовні вимоги в даній справі.

09.12.2020 до суду електронною поштою від позивача надійшло клопотання № 9 про відкладення розгляду справи.

Додатково 09.12.2020 на електронну пошту суду від позивача до клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" № 9 від 09.12.2020 про відкладення розгляду справи надійшов електронний лист, який не містить електронного цифрового підпису, а тому суд його не розглядає.

10.12.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 13.01.2021 об 11:30.

15.12.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

11.01.2021 до суду від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали.

Представник відповідача позов заперечив у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступні обставини.

За результатами проведення аукціону заготівлі І кварталу 2017 року між ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" та ДП "Чорноліське лісове господарство" 01.12.2016 укладений договір №1/17ЧОР (а.с. 6-7).

Відповідно до п. 1.1, 3.1, 4.2, 12.1.-12.4 Договору за результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини на І квартал 2017 року, який відбувся 22 листопада 2016 р., Продавець передає у власність Покупця, /лот №42/ (надалі- товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.

Асортимент: техсировина дуб - 20 куб.м. /лот№ 42/.

3агальна сума Договору 99 993,60 грн з ПДВ, згідно з Аукціонним свідоцтвом про результати аукціону із продажу необробленої деревини на І квартал 2017 року.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Допускається укладення даного Договору засобами електронного зв`язку.

При виконанні даного Договору вся переписка між сторонами шляхом використання засобів електронного зв`язку являється чинною.

Даний договір діє з 01.01.2017 по 31.03.2017. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Зобов`язання, які передбачені цим Договором, припиняються лише з їх повним виконанням.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

За змістом ст. 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окремим видом зобов`язання є договір поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 662, 663, 664 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця; товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Доказів передачі товару позивачу відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч. 4. ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.09.2020 у справі №912/976/20 встановлено, що договір №1/17ЧОР на даний час ДП "Чорноліське лісове господарство" не виконаний, що підтверджується рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 19.02.2018 у справі №912/3595/17 та постановою від 29.11.2019 заступника начальника Знам`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Габбасової І.О. про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № ВП №56606743. Вказане рішення набрало законної сили 27.10.2020. Факт невиконання на даний час відповідачем договору сторонами визнається та не заперечується.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За приписами ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

В постанові від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду визначив, що в усіх проаналізованих вище справах (пункт 24 цієї Постанови) умови укладених між сторонами договорів містили або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати - справи №№ 912/1433/16, 910/6379/14, 910/2031/16) або інший строк (не обмежується 6-місячним строком - справа 904/6455/17). У справі ж, що переглядається, пункт 7.2. Договору поставки не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, наприклад, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати. Таким чином посилання позивача на практику Верховного Суду та Верховного Суду України не приймаються, оскільки умови договорів у справах, що переглядалися, відрізняються від умов Договору, який укладено між сторонами цього спору. Ближчими за змістом до даних правовідносин є висновки у ряді інших постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові від 07.06.2019 по справі №910/23911/16, у постанові від 13.09.2019 по справі № 902/669/18, від 12.06.2018 по справі №910/4164/17, від 22.11.2018 по справі № 903/962/17, у яких висловлено позицію про те, що "умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції".

Пунктами 9.1. 9.3. Договору №1/17ЧОР визначено, що порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. У разі несвоєчасної передачі товару, Продавець сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості товару недопоставленої продукції, за кожен день прострочки.

Враховуючи зазначене вище умова договору про сплату пені у розмірі 0,1 % від вартості товару недопоставленої продукції, за кожен день прострочки не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховується пеня.

Відповідно до додатку 1 до Договору (а.с. 8) товар повинен бути переданий протягом січня 2017 року.

Отже, прострочення відповідачем зобов`язання з поставки товару виникло з 01.02.2017, і відповідно пеня в даному випадку має нараховуватися з 01.02.2017 до 01.08.2017 включно.

В той же час позивач нараховує пеню у період з 29.11.2019 до 21.10.2020 безпідставно, за відсутні правових підстав для такого нарахування.

Враховуючи, що суд не має права виходити за межі позовних вимог та відсутність підстав для нарахування пені за Договором в період з 29.11.2019 до 21.10.2020, позовні вимоги ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" до ДП "Чорноліське лісове господарство" про стягнення 32 697,90 грн пені задоволенню не підлягають.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, суд залишає без розгляду заяву відповідача про застосування позовної давності.

Судові витрати, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" (вул. Дружби, 15А, м. Світловодськ, 27500) та Державному підприємству "Чорноліське лісове господарство" (вул. Київське шосе, б. 1, с. Богданівка, Знам`янського району, Кіровоградської області, 27431).

Повне рішення складено 18.01.2021.

Суддя М.С. Глушков