Ухвала суду № 94189401, 14.01.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/38872/20

Провадження № 1-кс/947/183/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2021 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В.В., за участю секретаря судового засідання Нечитайло Є.О., прокурора Книжника В.О., підозрюваного ОСОБА_1 , та його захисника – адвоката Маркова О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області Войтенко О.А., погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 Книжником В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160500002006 від 30.05.2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кишинів, Республіки Молдова, громадянина України, маючого п`ять неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі ст.89 КК України раніше не судимого,

підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.4 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2021 року до суду надійшло клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання,

слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020160500002006 від 30.05.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку травня 2020 року, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи стійку життєву позицію, спрямовану на заняття протиправною діяльністю, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів проти власності особи, організував групу до якої залучив в якості її постійних учасників громадян України з числа своїх знайомих, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 31.05.2020, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , направленій на заволодіння чужим майном, з метою пошуку об`єкту злочинного посягання, приблизно о 01:45 годині, знаходячись біля супермаркету «Два шага», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 19, побачили раніше невідомого їм ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого обрали невизначене майно останнього об`єктом свого злочинного посягання.

Далі, ОСОБА_3 , у відповідності до відведеної йому протиправної ролі, діючи умисно та протиправно, з метою досягнення злочинної мети, направленої на таємне викрадення чужого майна, для подальшої дезорієнтації уваги потерпілого, запропонував останньому вжити алкогольні напої, на що ОСОБА_5 погодився.

При цьому, ОСОБА_1 який, знаходився в безпосередній близькості, до ОСОБА_3 та потерпілого, виконував відволікаючі маневри, неодноразово обіймаючи потерпілого, на що останній зробив ОСОБА_1 зауваження.

В подальшому, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 направились до супермаркету «Два Шага», де ОСОБА_3 особисто придбав алкогольний напій, а саме коньяк «Старий Кахеті» для подальшого його вживання. Далі, перебуваючи на вулиці, біля супермаркету «Два Шага», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 почали спільно вживати придбаний алкогольний напій коньяк. В цей час, ОСОБА_6 , згідно відведеної йому ролі, знаходився поруч та здійснював спостереження, маючи на меті у разі виникнення незапланованої ситуації, якомога швидше надати допомогу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , при цьому постійно звертав увагу потерпілого на себе, підходив та відходив від ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та потерпілого.

Так, під час подальшого спільного вживання алкогольного напою, ОСОБА_1 почав обіймати потерпілого, заблокувавши при цьому його рухи та обмеживши поле зору, в свою чергу ОСОБА_3 , діючи згідно відведеної ролі, своєю правою рукою з правої кишені куртки, одягнутої на потерпілому таємно викрав належний йому мобільний телефон марки «Самсунг А30S» імеі НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю 5800 грн., з сім карткою НОМЕР_3 . Далі, з метою надання можливості ОСОБА_3 непомітно для потерпілого передати викрадений мобільний телефон ОСОБА_1 , ОСОБА_6 почав звертати на себе увагу потерпілого, відволікаючи його від дій інших учасників групи. В подальшому, ОСОБА_3 , з метою укриття злочину та відведення підозри потерпілого від себе, непомітно для останнього, передав викрадений мобільний телефон ОСОБА_1 .

Одразу після вказаних дій, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , зникли з місця скоєння злочину у невідомому напрямку, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток у розмірі 5800 гривень.

Крім цього, не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_1 08.06.2020, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та невстановленою слідством особою, направленій на заволодіння чужим майном, з метою пошуку об`єкту злочинного посягання, приблизно о 03:35 годині, прийшли до ресторану-нічного клубу «Порто Франко», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де побачили раніше невідомих їм ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , після чого обрали невизначене майно останніх об`єктом свого злочинного посягання.

В подальшому, перебуваючи у вказаному ресторані-нічному клубі, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа почали розпивати алкогольні напої, при цьому, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , у відповідності до відведених їм протиправних ролей, діючи умисно та протиправно, з метою досягнення злочинної мети, направленої на таємне викрадення чужого майна, розпочали нібито дружню бесіду з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , по черзі підходили до них, обіймали за плечі при цьому намагаючись увійти в довіру до потерпілих.

Далі, ОСОБА_3 , для подальшої дезорієнтації уваги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , запропонував останнім вжити спільно алкогольні напої, на що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 погодились.

Після спільного вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_6 , з метою викрадання чужого майна, вивів ОСОБА_7 на вулицю, де на той час біля входу до ресторану-нічного клубу «Порто Франко» знаходився ОСОБА_1 .

В подальшому, приблизно о 04:53 годині, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , діючи умисно та протиправно, з метою досягнення злочинної мети, направленої на таємне викрадення чужого майна, для подальшої дезорієнтації уваги, у відповідності до відведених їм протиправних ролей, почали постійно обіймати потерпілого ОСОБА_7 , заблокувавши його рухи та поле зору, після чого ОСОБА_9 , поклавши обидві руки на шию потерпілого, розірвав належний останньому ланцюжок, вироблений із золота, на якому знаходився хрестик, вироблений із золота. В цей час, невстановлена слідством особа, діючи умисно та протиправно, з метою досягнення злочинної мети, направленої на таємне викрадення чужого майна, для подальшої дезорієнтації уваги, у відповідності до відведеної їй протиправної ролі, знаходячись на відстані декілька метрів від ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 постійно відволікала потерпілого різними рухами.

В подальшому, ОСОБА_1 , з метою укриття злочину та відведення підозр потерпілого від себе, перебуваючи біля потерпілого, непомітно для останнього передав викрадені ланцюжок з хрестиком невстановленій слідством особі. Одразу після вказаних дій, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа зникли з місця скоєння злочину у невідомому напрямку, таємно заволодівши вказаним чужим майном, а саме ланцюжком, виробленим із золота 585 проби, вагою 35 г, вартістю 39316 грн. 55 коп. та хрестиком, вагою 15г, виробленим із золота 585 проби, вартістю 16849 грн. 95 коп., на загальну суму 56166 грн. 50 коп., розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім цього, не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_1 08.06.2020, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та невстановленою слідством особою, направленій на заволодіння чужим майном, з метою пошуку об`єкту злочинного посягання, приблизно о 03:35 годині, прийшли до ресторану-нічного клубу «Порто Франко», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 18, де побачили раніше невідомих їм ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , після чого обрали невизначене майно останніх об`єктом свого злочинного посягання.

В подальшому, перебуваючи у вказаному ресторані-нічному клубі, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа почали розпивати алкогольні напої, при цьому, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , у відповідності до відведених їм протиправних ролей, діючи умисно та протиправно, з метою досягнення злочинної мети, направленої на таємне викрадення чужого майна, розпочали нібито дружню бесіду з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , по черзі підходили до них, обіймали за плечі при цьому намагаючись увійти в довіру до потерпілих.

Далі, ОСОБА_3 , для подальшої дезорієнтації уваги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , запропонував останнім вжити спільно алкогольні напої, на що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 погодились.

Після спільного вживання алкогольних напоїв, приблизно о 04:37 годині ОСОБА_3 разом з ОСОБА_8 вийшли з ресторану-нічного клубу «Порто Франко» та направились до магазину, де потерпілий ОСОБА_8 придбав алкогольний напій, а саме горілку «Фінляндія». В подальшому, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_8 прибули до площі Грецької в м. Одесі, де зустріли ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , після чого почали спільно вживати алкогольний напій, а саме горілку «Фінляндія». В ході спільного вживання алкогольного напою, ОСОБА_3 , у відповідності до відведеної йому протиправної ролі, а саме відволікаючого маневру, для подальшої дезорієнтації уваги, своїми рухами постійно звертав на себе увагу ОСОБА_8 . В цей час, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у відповідності до відведених їм протиправних ролей, постійно обіймали ОСОБА_8 , заблокувавши його рухи та поле зору, при цьому намагаючись схопити останнього за шию.

В подальшому, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_8 пройшли до рогу вулиць Ніжинської та Льва Толстого в м. Одесі, де їх очікували ОСОБА_1 та ОСОБА_11 . Далі, в той час, коли ОСОБА_8 розмовляв по телефону, ОСОБА_1 , скориставшись зайнятістю та дезорієнтацією уваги потерпілого, підбігли до ОСОБА_8 зі спини, після чого, шляхом ривку, зірвали з шиї потерпілого належні йому ланцюжок, вироблений із золота, на якому знаходилась обручка, вироблена із золота.

Одразу після вказаних дій, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 зникли з місця скоєння злочину у невідомому напрямку.

Відкрито заволодівши вказаним чужим майном, а саме ланцюжком, виробленим із золота 585 проби, вагою 267г, вартістю 299929 грн. 11 коп. та обручкою, вагою 12г, виробленою із золота 585 проби, вартістю 13479 грн. 96 коп., на загальну суму 313409 грн. 07 коп., що більше, ніж в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та визнається великим розміром, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа, розпорядились викраденим на власний розсуд.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи своє клопотання необхідністю запобігання ризикам передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, посилаючись та обґрунтовуючи наступним.

Підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину, тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.

Крім цього, ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що не всі речові докази, на даний момент органом досудового розслідування встановлені, він безпосередньо або через інших осіб може знищити їх або змінити на свою користь, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 побоюючись покарання (у вигляді позбавлення волі) може впливати на показання свідків та потерпілих, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні зазначив, що підозрюваний не переховувався від слідства, сам з`явився до слідчого, а застосований у іншому кримінальному провадженні запобіжний захід у вигляді домашнього арешту він не порушував. Ролі підозрюваного у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не однозначні. Сторона обвинувачення не може визначати розмір застави та має доказати, що це виключний випадок. Крім того, захисник вказав на те, що підозрюваний має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утриманні 5 дітей, завданий збиток не є виключної ситуацією. Захисник просив, що якщо буде обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосувати розмір застави, який визначений законодавством України у зв`язку з тим, що матеріальний стан підозрюваного не дуже гарний, останній допомагає своєї матері на базарі, на утриманні має також стареньку бабусю, яка також потребує догляду та матеріального забезпечення.

Підозрюваний підтримав доводи свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 13.01.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.4 ст.186 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.4 ст.186 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які наявні в матеріалах клопотання.

При вирішенні питання про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного. Так, враховуючи обставини можливого вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_1 та його роль, покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним у їх вчиненні, беручи до уваги наслідки, які були спричиненні в результаті вчинення таких кримінальних правопорушень, та враховуючи, що на теперішній час ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні іншого кримінального правопорушення з ч.2 ст.186 КК України, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризиків передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, на підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, розмір заподіяної шкоди, майновий та сімейний стан підозрюваного, особу підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у випадку внесення застави, а тому в даному випадку доцільним є застосування застави у розмірі 165,36 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області Войтенко О.А., погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 Книжником В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160500002006 від 30.05.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 165,36 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 375 375,57 (триста сімдесят п`ять тисяч триста сімдесят п`ять гривень 57 копійок).

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого або прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, контактних номерів мобільного телефону;

- утримуватися від спілкування з учасниками та сторонами кримінального провадження;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали обчислюється з моменту затримання особи, а саме 13.01.2021 року та діє до 13.03.2021 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.