Рішення № 94188388, 16.01.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9926/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2021 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого – судді Невойта П.С.,

секретаря с/з Семків Х.І.,

справа № 466/9926/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, втрат від інфляційних процесів та 3% річних,

в с т а н о в и в:

11.12.2020 Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та просить суд ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 16670,42 грн. заборгованості за послуги з централізованого опалення, 1308,93грн. втрат від інфляційних процесів та 3% річних у розмірі 777,49грн., а також судовий збір у розмірі 2102,00грн.

В обґрунтування позовних вимог ЛМКП «Львівтеплоенерго» посилалося на те, що позивач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу та стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення за у розмірі 19435,18 грн., а також стягнення 210 грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору. 14.07.2020 судовий наказ винесено за вказаними вимогами. За заявою ОСОБА_1 31.07.2020 судовий наказ скасовано.

В обґрунтування вимог посилається на те, що відповідач є зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 і відповідно користуються послугами з централізованого опалення.

Між відповідачем та позивачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг в сфері теплопостачання, а саме: виконавець надавав послуги відповідачу, останній такими послугами користувався для задоволення своїх потреб, та не відмовлявся від них, усвідомлюючи, що за послуги треба платити, але оплату не проводив, чим порушив ч.1 п.18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07. 2005р., а також п. 3.1 договору приєднання, де прямо вказано, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, а оплата за спожиті послуги вноситься споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунком.

Згідно вимог п.3 ч.2 ст.21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЛМКП «Львівтеплоенерго» направило на ім`я ОСОБА_1 для підписання два примірники договору приєднання про надання послуги з централізованого опалення, однак договір приєднання відповідачем не підписаний.

Так, за період з 01.05.2017р. по 30.04.2020 р. за квартирою АДРЕСА_1 , утворилась заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 16670,42 грн.

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на позовну заяву і такого ним подано не було.

Ухвалою від 15.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справу, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 15.01.2021 вирішено проводити заочний розгляд справи.

Представник позивача Шабан Р.Р. в судове засідання не прибула, однак подала заяву про розглід справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула повторно, хоча належним чином повідомлялася про час, дату та місце судового засідання, причин неприбуття суду не повідомила, заяв про відкладення судового засідання не подавала, відзиву на позовну заяву нею подано не було.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із такого.

Суд встановив, що позивач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу та стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення за у розмірі 19435,18 грн., а також стягнення 210 грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору. 14.07.2020 судовий наказ винесено за вказаними вимогами. За заявою ОСОБА_1 31.07.2020 судовий наказ скасовано.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.12, ст.80 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.81 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Суд встановив, що відповідач відповідач є зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 і відповідно користуються послугами з централізованого опалення, що стверджується довідкою з місця проживання про склад сім`ї і прописки №6 від 15.05.2020 року /арк.спр.6/.

Згідно з п.5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановленні договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Отже, з огляду на вищенаведене, між відповідачем та позивачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг в сфері теплопостачання, а саме: Виконавець надавав послуги відповідачу, останній такими послугами користувався, не відмовлявся від них, усвідомлюючи, що за послуги треба платити, але оплату не проводив, чим порушили ч.1 п.18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07. 2005 р. а також п. 3.1 договору приєднання, де вказано, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, а оплата за спожиті послуги вноситься Споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунком.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово- комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Така позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 30.10.2013р. при розгляді справи №6-59цс13.

Таким чином, всупереч п.5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч.1 п.18 постанови КМУ № 630 від 21.07.2005р., а також п.3.1 Договору приєднання відповідачі не виконали свого зобов`язання щодо сплати послуги з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, а тому зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням встановлення індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення заборгованість відповідача за період з 01.05.2017 р. по 30.04.2020р. складає 16670,42 грн., інфляційні втрати в розмірі 1308,93грн та 3% річних в розмірі 777,49грн. /арк.спр.13-15/.

Відповідачем не подано доказів про те, що подані позивачем розрахунки заборгованості та застосовані ним тарифи проведено неправильно.

При цьому, відповідачами не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження ненадання чи неналежного надання позивачем послуг за спірний період.

Згідно ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов`язує.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України якщо позов задоволено судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене суд стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду: судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за період з 01.05.2017 по 30.04.2020 за послуги з централізованого опалення у сумі 16670 /шістнадцять тисяч шістсот сімдесят гривень 42 копійок/, інфляційні втрати в розмірі 1308 /одна тисяча триста вісім гривень 93 копійки/, 3% річних в розмірі 777 /сімсот сімдесят сім гривень 49 копійок/ та 2102 / дві тисячі сто дві гривні 00 копійок/ судового збору.

Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», місцезнаходження: м. Львів, вул. Апостола, 1 (ЄДРПОУ – 05506460, МФО 325796, р/ НОМЕР_1 в Львівське АТ «Ощадбанк»)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м.Львова, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлений 15.01.2021.

Суддя П. С. Невойт