
У Х В А Л А
"16" січня 2021 р.
м. Київ
справа № 755/891/21
провадження № 2/755/688/21
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , про встановлення фактів, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна,
УСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , про встановлення фактів, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.
Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Разом з тим, пред`являючи позов, про встановлення факту окремого проживання із ОСОБА_3 та про встановлення факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_2 позивачем не наведено норми права, якими урегульовано підстави та правові наслідки встановлення заявлених позивачем фактів.
Крім того, звертаючись до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації за оплату вартості навчання ОСОБА_4 , позивачем не наведено норми цивільного законодавства, якими урегульовано вирішення спору в цій частині відносин, тобто позивачем не обрано способу захисту порушеного права, не обрано правову природу заявлених коштів, які позивач просить стягнути як сторона договору надання послуг з навчання із наданням доказів укладення такого договору, ураховуючи, що позивач не являється батьком ОСОБА_4 , та ураховуючи, що Сімейним кодексом України кошти на оплату навчання не належить до складової майна, що підлягає поділу подружжям.
Згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову, яка визначається вартістю майна.
Разом з тим, ураховуючи майновий характер спірних правовідносин, а саме щодо поділу нерухомого майна, набутого сторонами за час проживання, зміст позовної заяви має містити ціну позову, яка має бути визначена позивачем вартістю заявленого позивачем нерухомого майна, а саме: вартістю квартири АДРЕСА_1 , що має підтверджуватися Звітом про оцінку цього майна, чинним станом на день звернення позивача з позовом до суду, тобто не більше шести місяців з дня проведення оцінки такого майна, - що є вимогою п. 3 ч. 3 ст. 175 та п. 2 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України. При цьому позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви доказів вчинення позивачем дій щодо оцінки спірного нерухомого майна або доказів відмови експертної установи в наданні висновку щодо оцінки майна станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, за відсутності в чинному законодавстві норм-виключення обов`язку визначення позивачем ціни позову у встановленому законом порядку.
Крім того, звертаючись до суду з вимогою про виділення позивачу у власність переліченого рухомого майна, позивачем має бути надано докази того, що вказане ним майно було дійсно придбано за кошти позивача, таке майно є сумісною власністю саме позивача та відповідача ОСОБА_2 , а не сумісною власністю позивача та ОСОБА_3 , та майно дійсно перебуває в експлуатації відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, звертаючись з вимогою про стягнення з відповідача грошової компенсації коштів, що залишились за адресою: АДРЕСА_2 , позивачем має бути надано докази того, що вказана сума коштів є фактично наявною, дійсно знаходяться за вказаною адресою та позивач дійсно є власником заявленої грошової суми, оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущенням, а підлягає до ухвалення лише на підставі належних та допустимих доказів, які підтверджують фактичні обставини, про які заявлено позивачем.
Крім того, за ч. 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Тобто, у разі відсутності документів, які є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, позивачем має бути сплачено судовий збір відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2021 року становить 2 270,00 грн.
Таким чином, ураховуючи, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру (про встановлення трьох фактів), однак сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 908,00 грн., позивачем на виконання вимог даної ухвали суду також підлягає до сплати судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , про встановлення фактів, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: В.І. Галаган
Судове рішення № 94185231, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 16.01.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/891/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: