Постанова № 9418513, 22.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2010 р.                                                                       справа № 2а-7830/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Буряк І. В.

при секретарі                                                  Могілевському А.А.

за участю представників сторін:                    

позивача:          Дудник Н.М. (дов. від 20.04.2010р. №2195/06)

відповідача:                                                  не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву          Управління пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області

до          Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1»

про                    стягнення суми боргу у розмірі 116926,43 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області (надалі – позивач, УПФ України в м. Вугледарі) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (надалі – відповідач, ДП «ШУ «Південнодонбаське №1») про стягнення суми боргу у розмірі 116926,43 грн.

Позов мотивовано встановленням факту несплати відповідачем, в установленому законодавством України порядку, витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за період жовтень - грудень 2009р.

В судовому засіданні від 22.04.2010р.представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав заяву, відповідно до якої не заперечує проти позовних вимог, вважаючи їх обґрунтованими, та зазначив що ДП «ШУ «Південнодонбаське №1» має заборгованість перед УПФ України в м. Вугледарі внаслідок недостатнього фінансування та наявності заборгованості за поставлене вугілля.

Відповідач в судове засідання від 22.04.2010р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причину неявки в судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення сторін, що з’явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-

ВСТАНОВИВ:

УПФ України в м. Вугледарі, розраховано суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період жовтень - грудень 2009р. за Списком № 2 у загальному розмірі 116926,43 грн. щодо ДП «ШУ «Південнодонбаське №1».

Вказаний борг розраховано відносно 58 працівників які працюють у ДП «ШУ «Південнодонбаське №1».

Позивачем на адресу відповідача направлялись розрахунки суми місячних витрат на виплату та доставку пенсій.

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ, визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» ст. 13 цього Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» ст. 13 цього Закону) та інші (пункти «в» - «з» ст. 13 цього Закону).

Відповідно до п. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 01 січня 2004 року.

При цьому згідно з ч. 16 «Прикінцевих положень» вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 затверджено «Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі - Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1) набрала чинності 27 січня 2004 року.

Вказана Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1 визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пункт 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 регулює питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з п.п. 6.1. п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 ці розміри становлять для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.п. 6.8 п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.10. п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Обов’язок відшкодування відповідачем коштів пов'язаний виключно з фактом понесення певних витрат Пенсійним фондом України.

У матеріалах справи наявний Акт звірення розрахунків від 25.01.2010р., з якого вбачається, що станом на 01.01.2010р. ДП «ШУ «Південнодонбаське №1» має заборгованість з відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 1647214,97 грн.

Також у матеріалах справи наявний Акт звірки з підприємством боржником, з якого вбачається, що відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пільгових пенсій за Списком № 2 за період жовтень - грудень 2009р. у загальному розмірі 116926,43 грн.

Зазначений Акт підписаний уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України, - обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином, відповідач має заборгованість по витратам на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за період жовтень - грудень 2009р. у розмірі 116926,43 гривень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» задовольнити повністю.

Стягнути суму боргу у розмірі 116926 (сто шістнадцять тисяч дев’ятсот двадцять шість) гривень 43 (сорок три) копійок з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (85670, Донецька область, м. Вугледар, рахунок № 26002302786784 в ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 34032208) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. 30 років Перемоги, б. 16; рахунок № 256023012007 у ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 24456868).

2. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 22 квітня 2010 року, повний текст виготовлено 27 квітня 2010 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.           Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.           Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.           Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Буряк І. В.