Постанова № 9418358, 27.04.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2010 р.           Справа № 2-а-1236/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області

до: відкритого акціонерного товариства "Завод "Автоелектроапаратура"

про: стягнення заборгованості по виплаті пенсій, призначених на пільгових умовах по громадянину Горковенко І.І., в сумі 9744,49 гривень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду подано позов Управлінням Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області до відкритого акціонерного товариства «Завод «Автоелектроапаратура» про стягнення на користь Управління заборгованості у загальній сумі 9744,49 гривень по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, натомість надав суду письмову заяву, згідно із якою просить розглядати адміністративну справу у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі (а.с.18).

Відповідач в судове засідання не з’явився та не вказав причини неприбуття. Відповідно до вимог статті 122 КАС України - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Як вбачається з повідомлень про вручення поштового відправлення відповідач двічі належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Ці дії свідчать про небажання відповідача приймати участь в судовому розгляді справи і направлені на затягування розгляду справи. Судом були прийняті всі міри для належного повідомлення відповідача про час, день і місце розгляду справи. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив проводити розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та надані в обґрунтування позову докази, встановив, що ВАТ «Завод «Автоелектроапаратура» зареєстроване в УПФ України у Тиврівському районі Вінницької області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Також судом встановлено, що станом на час розгляду адміністративної справи за ВАТ «Завод «Автоелектроапаратура» рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах по громадянину Горковенко Івану Івановичу за період з січня по листопад 2009 року в загальній сумі 9744,49 гривень. Як вбачається з матеріалів справи, вказана пенсія призначена даному громадянину відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” по Списку №1.

Позовні вимоги підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, довідкою УПФ України в Тиврівському районі Вінницької області (а.с.6), іншими матеріалами адміністративної справи.

Вирішуючи адміністративну справу, суд виходить з наступного.

У відповідності зі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України від 26.06.1997 р. “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (тобто: 1) для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташованих на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення”.

Згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України ( 36-2003-п ), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ).

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України ( 36-2003-п ), крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663 Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пенсійного фонду N 5-1 від 05.04.2004 р., N 9-4 від 29.07.2004 р., N 3-1 від 31.01.2005 р. (далі - Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п/п 6.5 п. 6 Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах .

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин (п/п 6.8 п. 6 Інструкції).

Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (п/п 6.9 п. 6 Інструкції).

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Судом встановлено, що на час розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, крім того, вимоги позивача про сплату заборгованості в судовому порядку не оскаржував.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог, в сумі 9744,49 грн.

Ч.4 ст.94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владний повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Завод “Автоелектроапаратура” (23320, Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Вінницька, 49, ЄДРПОУ 00232489) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тиврівському районі Вінницької області (23300, Вінницька область, смт. Тиврів, вул. Леніна, 40-А, і/к 20097444, р/р 25608323690103 в ОПРВ “Ощадбанк”, м. Вінниця, МФО 302076) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах по Списку №1 по громадянину Горковенко Івану Івановичу у загальній сумі 9744,49 гривень (дев'ять тисяч сімсот сорок чотири гривні сорок дев'ять копійок).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис)          Сауляк Юрій Васильович

з оригіналом згідно

Суддя

Секретар

27.04.2010