Рішення № 94181740, 11.01.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5050/20

2/296/43/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" січня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Драча Ю.І.,

за участі секретаря Алексеєнко В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Ясинецької Н.М.,

представника третьої особи – Беседовська Л.В.

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок», треті особи: Первинна Профспілкова організація Підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок», Житомирська обласна спілка споживчих товариств про поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до Підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок» в якому просить суд поновити її на роботі, визнавши незаконним звільнення 10.03.2020 року з роботи з підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок» з посади провідного спеціаліста - завідуючої по громадському харчуванню та побутовому обслуговуванню населення згідно наказу від 10.03.2020 року № 4-К « Про розірвання трудового договору у зв`язку зі скороченням чисельності працівників»; стягнути з відповідача втрачений заробіток за час вимушеного прогулу з 10 березня 2020 року по день постановлення судом судового рішення у справі; стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі ста тисяч гривень.

В обґрунтування позову вказала, що вона була прийнята на роботу на посаду директора магазину № 2 «Продтовари» в порядку переведення згідно наказу від 27.04.2000 року№ 34-к. На зазначеній посаді позивач працювала до червня 2001 року і була переведена на посаду завідуючої торгівельним комплексом спільного підприємства – управління кооперативними ринками облспоживспідлки та міської кооперативної торгівлі згідно наказу від 01.06.2001 року № 47-к.

11.07.2003 року спільне підприємство – управління кооперативними ринками облспоживспідлки та міської кооперативної торгівлі було перейменовано в Підприємство облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок».

01.07.2010 року наказом директора підприємства № 84-к ОСОБА_2 було переведено на посаду провідного спеціаліста – завідуючої по громадському харчуванню та побутовому обслуговуванню населення.

Наказом директора підприємства від 10.03.2020 року № 4-к «Про розірвання трудового договору у звязку із скороченням чисельності працівників» позивача було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. ОСОБА_2 вважає своє звільнення незаконним, оскільки її посадові обов`язки по керівництву були покладені на іншого працівника.

Ухвалою судді від 23.06.2020 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

15.07.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (том 1, а.с. 73-80).

У відзиві на позовну заяву зазначено, що позов є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки 23.12.2019 року постановою правління Житомирської обласної спілки споживчих товариств № 136 було вирішено затвердити новий штатний розпис підприємства, згідно якого передбачено 99,05 штатних одиниць та доручено директору підприємства вчинити всі передбачені законодавством дії по попередженню працівників та їх подальшому звільненню.

На виконання вказаної постанови відповідачем було дотримано всіх необхідних умов звільнення працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Також зазначено, що посадові обов`язки по керівництву перукарнею не були покладені на працівника ОСОБА_3 або іншого працівника у зв`язку з відсутністю такої потреби, жодного наказу не видавалось та не підписувалось директором, а згідно з штатним розписом з 01.01.2020 року за перукарнею закріплено 1 штатну одиницю – Перукар.

В судовому засідання позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову та просила відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову, зазначила, що при звільненні позивача були дотриманні норми трудового законодавства.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 прийнята на роботу на посаду директора магазину № 2 «Продтовари» в порядку переведення з КП «М`ясо» згідно наказу від 27.04.2000 року № 34-к.

01.06.2001 року переведена на посаду завідуючої торгівельного комплексу відповідно до Наказу № 47-к від 01.06.2001 року.

11.07.2003 року спільне підприємство – управління кооперативними ринками облспоживспідлки та міської кооперативної торгівлі було перейменовано в Підприємство облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок», про що зроблений відповідний запис в трудовій книжці.

01.11.2010 року наказом директора підприємства № 84-к ОСОБА_2 було переведено на посаду провідного спеціаліста – завідуючої по громадському харчуванню та побутовому обслуговуванню населення.

Наказом директора підприємства від 10.03.2020 року № 4-к «Про розірвання трудового договору у зв`язку із скороченням чисельності працівників» позивача було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органу у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч.1 ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частиною 2 ст.42 КЗпП України визначено перелік категорій осіб, яким надаються переваги при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі, а саме: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Як визначено ч.1 ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП звільнення з вищеназваних підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 49-2 КЗпП України передбачений порядок звільнення працівника. Так вказаною статтею передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Відповідно до ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Так, З 01 січня 2019 року на ПО «ЖИТОМИРСЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ РИНОК» було затверджено та введено в дію штатний розпис згідно якого передбачено 114,65 штатних одиниць, серед якого існував окремий підрозділ галузі громадського харчування, що включав в себе 10 штатних одиниць, а саме:

- Завідуючий складом громадського харчування - 1 штатна одиниця.

В кафе «Житній ринок»:

- бармен - 1 штатна одиниця;

- шеф-кухар - 1 штатна одиниця;

- кухар -1 штатна одиниця;

- кухонний робітник - 1 штатна одиниця.

В кафетерії «Винний бар»:

- Бармен - 2 штатні одиниці.

В кафе «Шашлична»:

- Бармен - 1 штатна одиниця.

В кафетерії «Житній» (Молочний павільйон):

Бармен - 2 штатні одиниці (том 1, а.с. 82-83).

Також таким, штатним розписом було передбачено посаду - провідний спеціаліст —

завідуючий по громадському харчуванню та побутовому обслуговуванню - 1 штатна

одиниця, яку займала ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови правління Житомирської обласної спілки споживчих товариств № 136 від 23.12.2019 року, вирішено затвердити новий штатний розпис підприємства, згідно якого передбачено 99,05 штатних одиниць (том 1, а.с. 84).

У зв`язку з затвердженням нового штатного розпису, наказом директора підприємства № 48-К від 28.12.2019 року вирішено вивести зі штатного розпису підприємства наступні штатні одиниці:

- Провідного спеціаліста - завідуючого по громадському харчуванню та побутовому Услуговуванню - 1 штатну одиницю;

- Завідуючого складом громадського харчування -1 штатну одиницю;

- Бармена - 5 штатних одиниць;

- Шеф-кухаря — 1 штатну одиницю;

- Кухара - - 1 штатну одиницю;

- Кухонного робітника - 1 штатну одиницю;

- Прибиральника виробничих приміщень 1 одиниця (0,8 ставки посадового окладу);

- Вантажника - 1 штатну одиницю.

02.01.2020 року наказом директора Підприємства № 2-К було вирішено попередити працівників про наступне звільнення у зв`язку з скороченням їх посад в порядку статті 49- КЗпП України.

Завідуючий складом громадського харчування ОСОБА_5 , бармени ОСОБА_6 , ОСОБА_7 „ ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кухонний робітник ОСОБА_11 , шеф-кухар ОСОБА_12 , прибиральник виробничих приміщень ОСОБА_13 , вантажник ОСОБА_14 були попередженні про їх наступне звільнення у зв`язку зі скороченням їх посад не пізніше ніж за два місяці до звільнення - 02.01.2020 року, а кухар ОСОБА_15 була попереджена 03.01.2020 року.

Позивач, ОСОБА_2 , була попереджена про її наступне звільнення 08.01.2020 року (том 1, а.с. 86).

08.01.2020 року Підприємство звернулося до Житомирського міського -центру зайнятості та подало інформацію про заплановане масове вивільнення працівників зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі щодо посади - провідного спеціаліста - завідуючого по громадському харчуванню та побутовому обслуговуванню.

18.02.2020 року о 08 год. 00 хв., інспектор з кадрів ОСОБА_3 повідомила по телефону провідного спеціаліста завідуючу громадським харчуванням та побутовим обслуговуванням ОСОБА_2 про те, що о 09 год. цього ж дня в кабінеті голови профкому відбудеться засідання профспілкового комітету з питання розгляду подання адміністрації Підприємства щодо звільнення ОСОБА_2 , що підтверджується складеним актом комісії у складі голови профкому ОСОБА_16 , економіста-статиста ОСОБА_17 , інспектора з кадрів ОСОБА_3 (том 1, а.с. 119).

18.02.2020 року протоколом № 2, на підставі подання Підприємства від 17.02.2020 щодо надання згоди на звільнення у зв`язку з скороченням штату, на засіданні профспілкового комітету було надано згоду на звільнення провідного спеціаліста- завідуючої по громадському харчуванню та побутовому обслуговуванню ОСОБА_2 (том 1, а.с. 117).

У зв`язку з неявкою ОСОБА_2 на засідання профкому 18.02.2020 року, повторно, 03.03.2020 року, о 08 год. 30 хв. в приміщенні м`ясного павільйону ринку «Житній» на території Підприємства ОСОБА_2 було повідомлено про те, що о 10 год. цього ж дня в кабінеті голови профкому відбудеться повторне засідання профспілкового комітету з питання розгляду подання адміністрації підприємства щодо звільнення ОСОБА_2 . Однак, знову ОСОБА_2 в кабінет голови профкому не з`явилася і не повідомила причини своєї неявки (том 1, а.с. 120).

03.03.2020 року протоколом № 4, на підставі подання Підприємства від 17.02.2020 щодо надання згоди на звільнення у зв`язку з скороченням штату, на засіданні профспілкового комітету було надано згоду на звільнення провідного спеціаліста- завідуючої по громадському харчуванню та побутовому обслуговуванню ОСОБА_2 (том 1, а.с. 121-122).

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. З ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до листа Житомирського міського центру зайнятості від 08.07.2020 року № 2972/02 Житомирський міський центр зайнятості повідомляє, що в період з 28.12.2019 року по 10.03.2020 року від ПО «Житомирський кооперативний ринок» інформація про вакансію на посаду провідного спеціаліста-завідуючої громадського харчування та побутового обслуговування не надходила (том 1, а.с. 92).

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про освіту" кваліфікація - визнана уповноваженим суб`єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання).

З особистої карточки ОСОБА_2 заведеної ПО «Житомирський кооперативний ринок» вбачається, що позивач має вищу освіту за спеціальністю «Товарознавець продовольчих та не продовольчих товарів» (том 1, а.с. 20-21).

Відповідно до ч.2 ст.40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачу не було запропоновано переліку вакантних посад для переведення на іншу роботу у зв`язку з відсутністю такого.

За вказаних обставин суд вважає, що відповідачем не було порушено вимог ч.2 ст.40 КЗпП України під час звільнення ОСОБА_2 .

Також, суд вважає безпідставним посилання позивача на порушення відповідачем положень ст.42 КЗпП України щодо її переважного права на залишення на роботі, оскільки вказані положення можуть бути застосовані лише при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації. При цьому, до кола працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, і працівників, які не мають таких переваг, а тому підлягають звільненню, входять всі працівники, що займають таку ж посаду і виконують таку ж роботу. Посада, яку обіймала позивач ОСОБА_2 була єдиною в старому штатному розписі, що підтвердили також сторони в судовому засіданні, і не була передбачена новим штатним розписом від 23.12.2019, який вводиться в дію 01.01.2020 року. Отже, надавати їй переваги у залишенні на роботі не було перед ким.

Такий висновок відповідає правовим позиціям Верховного суду у справі №212/1415/17ц від 03.04.2019р. та у справі №640/13300/17 від 06.06.2019р.

Також слід зазначити, що структурний підрозділ ПО «Житомирський кооперативний ринок» де працювала позивач ОСОБА_2 припинив свою діяльність у зв`язку зі зміною організації виробництва і праці, що вбачається з листа ПО «Житомирський кооперативний ринок» від 06.12.2019 року № 136 (том 2, а.с. 101), довідки про техніко-економічне обґрунтування скорочення штату працівників від 04.12.2020 року № 124 (том 2, а.с.82), листа ПО «Житомирський кооперативний ринок» № 115-а від 18.10.2019 року (том 2, а.с. 83).

Слід зазначити, що матеріалами справи не доведено твердження позивача, що її посадові обов`язки щодо керівництва перукарнею наказом від 11.03.2020 за № 5-К покладено на працівника – ОСОБА_3 , виходячи з наступного.

Так, позивачем при подані позову до суду, зі слів представника позивача, подано фотокопію копію наказу № 5-К від 11.03.2020 року в якому зазначено, що з 12 березня 2020 року становити доплату ОСОБА_3 в сумі 1500 гривень за додатковий обсяг роботи (керівництво перукарнею підприємства) (том 1, а.с. 16). На доданій копії наказу не міститься відмітки «копія» та «згідно з оригіналом» та вказана копія не засвідчена підписом нач.торг.-економ.відділу, як засвідченні інші копії наказів доданих до матеріалів справи. Також, вказана копія наказу не містить відбитку печатки підприємства.

Відповідачем, при поданні відзиву на позовну заяву, було додано, наказу № 5-к від 11.03.2020 року наступного змісту: П.1 з 12 березня 2020 року, доручити введення журналів на складання табелю робочого часу перукарні інспектору з кадрів

ОСОБА_3 .2 з 12 березня доручити складання табелю обліку робочого часу перукарні інспектору з кадрів ОСОБА_3 , ведення журналів по техніці безпеки заступнику директора з загальних питань – ОСОБА_18 (том 1, а.с. 87).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 зазначили, що після звільнення ОСОБА_2 керівництво перукарнею здійснюють директор – ОСОБА_20 та його заступник ОСОБА_21 .

Ухвалою судді від 06.10.2020 року відмовлено позивачу у проведенні судової почеркознавчої експертизи та судової хімічно-технічної експертизи (фарбових матеріалів), оскільки відсутній оригінал наказу № 5-к від 11.03.2020 року, а проведення вказаної експертизи на підставі фотокопій чинним законодавством України не передбачено. Суд не бере до уваги лист доданий позивачем про можливість проведення судової експертизи за копією документа, оскільки вказаний лист адресований адвокату Яценко А.А. Федеральною бюджетною установою Російський федеральний центр судових експертиз (том. 2, а.с. 22) та немає жодного відношення до експертних установ, які проводять дослідження в Україні.

Враховуючи викладене, суд не бере до уваги наказ № 5-к від 11.03.2020 року поданий позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що відповідачем було дотримано вимог чинного законодавства при звільненні позивача, а тому підстав для її поновлення на роботі немає.

Як похідні не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10,11,15,81,89,258-260 ЦПК України, ст.ст. 40,184 КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок», треті особи: Первинна Профспілкова організація Підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок», Житомирська обласна спілка споживчих товариств про поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Підприємство облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок», юридична адреса: 10014, м. Житомир, майдан Житній ринок, 2.

Третя особа: Первинна Профспілкова організація Підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок», юридична адреса: 10014, м. Житомир, майдан Житній ринок, 2.

Третя особа: Житомирська обласна спілка споживчих товариств, юридична адреса: 10014, м. Житомир, вул. В.Бердичівська, 13.

Суддя Ю. І. Драч