Рішення № 94179856, 11.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.01.2021Справа № 910/16620/20Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу За позовом Комунального підприємства "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" (вул.Володимирська, 51-А ,м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 03366500) до Приватного акціонерного товариства "КОТС" (вул. Хрещатик, 19-А, Київ 01001, код ЄДРПОУ 19031061) про стягнення 320 514,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "КОТС" про стягнення 320 514, 08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач повністю не виконав грошових зобов`язань за договором оренди № 1990-1 від 29.11.2018, у зв`язку з чим в останнього наявна заборгованість перед позивачем з орендної плати у розмірі 263 029, 69 грн за період з 01.02.2020 по 31.07.2020, заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 7 557, 12 грн за період з 01.04.2020 по 31.07.2020, а також нарахована позивачем до стягнення пеня у розмірі 36 383, 98 грн, 3% річних у розмірі 9 691, 12 грн та інфляційні втрати у розмірі 3572, 17 грн.

Ухвалою від 06.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 06.11.2020 була надіслана відповідачу 09.11.2020 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Хрещатик, 19-А, м.Київ, 01001.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 16.11.2020 з приміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» про що свідчить реєстр відстеження поштової кореспонденції 0105475132137.

Позивач ухвалу суду від 18.08.2020 отримав 11.11.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення відправлення, виплату поштового переказу 0105475132145.

23.12.2020 через канцелярію суду відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що: позивач не надав доказу що об`єкт оренди перебуває у фактичному володінні та користуванні відповідача; відсутній підпис уповноваженої особи Департаменту комунальної власності м.Києва в акті приймання-передачі від 31.07.2020 року; неврахування позивачем при розрахунку суми оренди рішення Київської міської ради №903/9073 від 26.03.2020 року; під час дії карантину унеможливлюється нарахування пеня, 3% річних та інфляційних втрат. Крім того, посилається на суттєві поліпшення об`єкту оренди на суму 106 453,98 грн.

19.11.2020 через канцелярію суду позивач надав суду відповідь на відзив, у якій заперечив проти тверджень відповідача у відзиві на позовну заяву.

Приписами статті 248 ГПК передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 4 та 5 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2018 року між Департаментом комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавцем) та Приватним акціонерним товариством «Котс» (орендарем), а також КП «Київжитлоспецексплуатація» (підприємством - балансоутримувачем) було укладено договір №1990-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір), відповідно до умов якого передається в оренду Приватному акціонерному товариству «Котс» нежиле приміщення загальною площею 162,00 кв. м, в т.ч. 1 поверх - 6,40 кв. м, 2 поверх - 155,60 кв. м в будинку №19 літер А на вул.Хрещатик у м.Києві.

Відповідно до п. 9.1 Договору строк дії встановлено з 29.11.2018 року по 27.11.2021 року. Згідно з п.п.3.1, 3.1.1 Договору за користування об`єктом оренди відповідач сплачує на рахунок КП «Київжитлоспецексплуатація» орендну плату, компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується боржником на рахунок КП «Київжитлоспецексплуатація», починаючи з дати підписання цього договору.

Відповідно до п.п. 3.7, 4.2.2 Договору боржник зобов`язаний сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою своєчасно і в повному обсязі (щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця).

У разі якщо орендар не може використовувати орендоване майно у зв`язку з необхідністю проведення ремонтних робіт, за його клопотанням рішенням орендодавця на підставі рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності на період виконання ремонтних робіт орендна плата може бути зменшена на 50 відсотків для об`єктів площею до 150кв.м на строк не більше 3 місяців, а для об`єктів більше 150 кв.м на строк не більше 6 місяців (п.3.8 Договору).

Протягом строку дії Договору до передачі об`єкта підприємству-балансоутримувачу по акту приймання-передачі орендодавець зобов`язався за свій рахунок проводити необхідний поточний ремонт об`єкта (фасаду будинку, покрівлі, орендованих приміщень, місць спільного користування, системи опалення, водопостачання та водовідведення). Ця умова не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшення орендованого об`єкта і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшення (п. 4.2.5 Договору).

Відповідно до п. 6.2 Договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою відповідач сплачує на користь підприємства -балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Як вбачається з акту приймання-передачі нерухомого майна від 14.08.2015 року, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування, згідно Договору, приміщення у нежитловому будинку, що перебуває на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація» загальною площею 162,00 кв. м, в т.ч. 1 поверх - 6,40 кв. м, 2 поверх - 150,80 кв. м, МСК - 4,8 кв.м в будинку №19 літер А на вул.Хрещатик у м.Києві. При цьому, в акті зазначено, що стан приміщення, що передається в оренду - задовільний.

Відповідно до акту приймання-передачі від 31.07.2020 року, відповідач здав об`єкт оренди 31.07.2020.

Спір у справі виник, за твердженням позивача, з підстав несвоєчасної оплати відповідачем своїх зобов`язань за Договором, а саме платежів з орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 263 029, 69 грн за період з 01.02.2020 по 31.07.2020, заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 7 557, 12 грн за період з 01.04.2020 по 31.07.2020, а також пеня у розмірі 36 383, 98 грн, 3% річних у розмірі 9 691, 12 грн та інфляційні втрати у розмірі 3572, 17 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Належними доказами у даному спорі за допомогою яких встановлені обставини, які входять в предмет доказування є акти приймання - передачі, що засвідчують період часу протягом якого відповідач фактично використовував орендовані нежитлові приміщення.

Відповідач у відзиві посилається на те, що позивачем, при розрахунку суми заборгованості з орендної плати не враховані вимоги рішення Київської міської ради №903/9073 від 26.03.2020 року.

Проте, відповідно до п.3.1 Договору орендна плата за базовий місяць жовтень 2018 року складає 54 639,45 без ПДВ, компенсація витрат підприємства за землю 1 574,40 грн. без ПДВ.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати на індекс інфляції за поточний місяць. Додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства за землю нараховується ПДВ (п. 3.5 договору).

Згідно довідки розрахунку заборгованості орендна плата за лютий 2020 складала 71 061,18 (орендна ставка 59 217,65 грн + 11 843,53 грн. ПДВ).

У березні нарахування здійснені позивачем наступним чином: за основу розрахунку було взято 100% нарахування орендної плати за березень 70 847,99 грн. з ПДВ, та відповідно 50% нарахування орендної плати за березень склали 35 424,00 грн з ПДВ.

Оскільки Постанова Кабінету Міністрів України №211 набрала чинності 12.03.2020 року, розрахунок здійснювався наступним чином: за період з 01.03.2020 по 11.03.2020 орендна плата склала - 25 139,62 з ПДВ (70 847,99 /31 * 11 = 25 139,62 грн); за період з 12.03.2020 по 31.03.2020 пільгова орендна плата склала - 22 854,19 грн. (35 424,00 /31 *20 = 22 854,19 грн.) Разом = 47 993,81 грн з ПДВ.

У березні 2020 компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою відповідачу не нараховувалась, що відображено не заповненими клітинками за відповідний місяць у розрахунку на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)». Зазначеним законом було внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме пункт 52.4 викладено в новій редакції: «Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності».

З довідки заборгованості, яка наявна в матеріалах справи, вбачається, що у період з 01.04.2020 по 31.07.2020 орендна плата нараховувалась із пільгою 50%, а компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою розрахована відповідно до умов договору, за виключенням березня, оскільки законодавець звільнив від сплати платників зазначеного податку.

Отже, викладене спростовує твердження відповідача стосовно ігнорування позивачем рішення КРМ №903/9073 від 26.03.2020 року.

Щодо посилання відповідача на суттєві поліпшення об`єкту оренди на суму 106 453,98 грн, які не зараховані позивачем в рахунок орендної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва затвердженого рішенням Київської міської ради від від 27.092018 року №1535/5599 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, розділом 16 пунктом 16.1 встановлено, що для проведення невід`ємних поліпшень необхідна згода орендодавця. Для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна орендар подає орендодавцю заяву та такі документи: опис поліпшень, що передбачається здійснити, і кошторис витрат на їх проведення; інформацію про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна; за наявності - приписи органів пожежного нагляду, охорони праці тощо; довідку підприємства-балансоутримувача про вартість об`єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року; завірену копію проектно-кошторисної документації; звіт за результатами експертизи кошторисної частини проектної документації на здійснення невід`ємних поліпшень. Відповідно до пункту 16.2 зазначеного положення після отримання рішення орендодавця орендар складає графік виконання робіт і подає його до орендодавця та підприємства-балансоутримувача.

Згідно з п. 4.1.3 Договору у разі здійснення орендарем невід`ємних поліпшень орендованого об`єкта орендодавець разом з підприємством-балансоутримувачем зобов`язаний здійснювати контроль за здійсненням таких поліпшень.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до орендодавця та позивача з клопотанням про необхідність здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, як і не містять необхідної документації визначеною Положенням про оренду майна від 21 квітня 2015 року №415/1280 яка є необхідною передумовою на проведення невід`ємних поліпшень у орендованому майні.

Згідно з п. 4.2.5 договору орендар зобов`язаний протягом строку дії договору до передачі об`єкта підприємству-балансоутримувачу по акту приймання-передачі за свій рахунок проводити необхідний поточний ремонт об`єкта (фасаду будинку, покрівлі, орендованих приміщень, місць спільного користування, системи опалення, водопостачання та вод овід ведення). Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого об`єкта і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. Крім того, доказів того, що відповідач звертався до орендодавця з клопотанням про зменшення розміру орендної плати або зарахування витрачених коштів в рахунок орендних платежів позивачем відповідачем не надано.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, приймаючи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 263 029, 69 грн за період з 01.02.2020 по 31.07.2020 та заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 7 557, 12 грн за період з 01.04.2020 по 31.07.2020.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 36 383, 98 грн, 3% річних у розмірі 9 691, 12 грн та інфляційні втрати у розмірі 3572, 17 грн, суд відзначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Так, положеннями п. 6.2. договору встановлено, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою відповідач сплачує на користь підприємства -балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми пені в розмір 36 483,98 грн з урахуванням визначеного судом періоду та керуючись приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено обов`язок суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, прийшов до висновку про правомірність стягнення з відповідача 36 483,98 грн суми пені.

Суд здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми 3% річних та інфляційних втрат приходить до висновку, що вони розрахована позивачем вірно, тому підлягає задоволенню.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідач не спростував стверджувань позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КОТС" (вул. Хрещатик, 19-А, Київ 01001, код ЄДРПОУ 19031061) на користь Комунального підприємства "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" (вул.Володимирська, 51-А ,м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 03366500) заборгованість з орендної плати у розмірі 263 029 (двісті шістдесят три тисячі двадцять дев`ять) грн 69 коп., заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди у розмірі 7 557 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) грн 12 коп., суму пені у розмірі 36 483 (тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят три) грн 98 коп., суму 3% річних у розмірі 9 691 (дев`ять тисяч шістсот дев`яноста одна) грн 12 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 752 (три тисячі сімсот п`ятдесят дві) грн 17 коп. та судовий збір у розмірі 4 807 (чотири тисячі вісімсот сім) грн 71 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 11.01.2021

Суддя Н.І. Ягічева