Рішення № 94179713, 16.01.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2021 Справа № 905/1900/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Хабарової М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» доДержавного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» простягнення 44 840,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення штрафу у розмірі 44840,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено перевезення вантажу у вагоні №53811360 за накладною №48841084. На проміжній станції залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено розбіжності між фактичною масою вантажу у вагоні №53811360 та відомостями, зазначеними у накладній, про що складено комерційний акт №463003/34 від 19.05.2020, у зв`язку з чим позивачем нарахований штраф за неправильне зазначення у накладній маси вантажу у розмірі 44840,00 грн, який він просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.11.2020 відкрито провадження у справі №905/1900/20; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

27.11.2020 та 01.12.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує та зазначає, що переваження на станції Пологи здійснювалось на 150 тонних вагах без урахування похибки, в той час коли відповідачем зважування та завантаження вугілля у вагони здійснювалось на 200 тонних вагонних вагах, які є справними та пройшли державну перевірку. Відповідач зазначає, що позивачем не зважувалась тара (вагони) без вантажу, у той час, як їх вага не завжди відповідає маркуванню на вагонах. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати на підставі ст. 233 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач можливістю подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

17.05.2020 зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (вантажовідправник) на адресу вантажоотримувача - Вугледарська ТЕС на станцію Світлодарське Донецької залізниці у вагоні №53811360 за залізничною накладною на групу вагонів №48841084 відвантажено вантаж: вугілля кам`яне (насипом).

При оформленні зазначеної залізничної накладної відповідачем зазначено масу вантажу у вагоні №53811360: нетто - 62900 кг, тара - 22200 кг. В накладній також зазначено, що масу визначено на 200-тонних вагонних вагах заводських №0049 вантажовідправником.

18.05.2020 на станції Пологи Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №1269/1П, відповідно до якого встановлено, що навантаження у вагоні №53811360 нижче бортів, вантаж марковано повздовжньою смугою жовтого кольору 200 мм по всій довжині вагону та подано на переважування.

18.05.2020 на станції Пологи Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №4821, відповідно до якого вагон №53811360 відчеплено для складання комерційного акта та зазначено про те, що буде дослано по досильній накладній №45365020.

19.05.2020 на станції Пологи Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №30167, відповідно до якого у вагоні №53811360 встановлено комерційна несправність (код - 9300000-0), переваження (надлишку) вантажу (у порівняні з масою перевізного документа), що не перевищує вантажопідйомність. У вказаному акті також зазначено, що на підставі раніше складеного акту загальної форми №21579 від 18.05.2020, було проведена перевірка маси вантажу у вагоні. Фактична маса брутто вагона склала 86000 кг, тара вагона з ПД 22200кг, маса вантажу нетто за ПД 62900 кг. Фактична маса вантажу нетто 63800 кг, що більше документу на 900 кг, але не більше вантажопідйомності вагону. Затриманий для складання комерційного акту, зданий під охорону до вибуття.

Обставини, які зумовили складання вказаних актів загальної форми також зафіксовано в книзі телеграм станції Пологи Придніпровської залізниці 19.05.2020 о 00:40 за №1224

На станції Пологи Придніпровської залізниці був складений комерційний акт №463003/34 від 19.05.2020 з додатком (продовження розділу «Д»), відповідно до якого проведено контрольне зважування вагону №53811360 на справних 150-тонних електронних вагах №89 станції Пологи Придніпровської залізниці (повірка 04.12.2019) та встановлено наступне: у вагоні №53811360 фактична маса брутто вагона склала 86000 кг, тара вагона з перевізного документа 22200 кг, маса вантажу нетто за перевізним документом 62900 кг, Фактична маса вантажу нетто 63800 кг, що більше документу на 900 кг. При комерційному огляді вагонів було виявлено: навантаження нижче рівня бортів 300-400 мм, насипом, рівномірна. Вантаж слабко маркований подовжньою смугою жовтого кольору. Згідно документа в графі 20 зазначено поверхня вантажу нижча рівня бортів вагону. Вантаж маркований однією поздовжньою смугою жовтого кольору 200 мм по усій довжині вагону. Завантажений згідно документа.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Згідно з п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Тобто приписи п.10 Правил складання актів на виконання ст.129 Статуту залізниць є імперативними щодо суб`єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акта й інших працівників залізниці, поряд з особами, підписи яких є обов`язковим реквізитами комерційного акта.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17, від 18.06.2018 у справі №910/11397/17 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17.

Як вбачається з матеріалів справи, комерційний акт №463003/34 від 19.05.2020 підписано: начальником станції - Чистовим В.Є., агентом з розшуку - ОСОБА_1 , приймальником поїздів - Діденко М.С.

Позивачем на підтвердження повноважень працівників залізниці на підписання комерційного акту подано до матеріалів позовної заяви: наказ Структурного підрозділу «Запорізької дирекції залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 02.01.2019 №2 «Щодо призначення відповідальних працівників станції Пологи бути уповноваженими особами на підписання від імені залізниці комерційних актів», робочу інструкцію №9023 від 01.08.2019 приймальника поїздів ОСОБА_2 , затверджену начальником станції Структурного підрозділу «Запорізької дирекції залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 01.08.2019.

Відповідно до п. 2.21 робочої інструкції №9023 приймальника поїздів ОСОБА_2 , затвердженої начальником станції Структурного підрозділу «Запорізької дирекції залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 01.08.2019, до посадових обов`язків ОСОБА_2 входить контрольне зважування вагонів та остання має право підпису комерційних актів.

Після зважування та складання комерційного акту на станції Пологи Придніпровської залізниці вагон №53811360 був відправлений за призначенням за накладною №45365020.

По прибуттю на станцію призначення спірного вагону, працівниками залізниці станції призначення Світлодарське Донецької залізниці в комерційному акті зроблена відмітка про те, що різниці проти даних комерційного акту виявлено не було.

Згідно з п. 12 Правил складання актів, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

Відповідно до технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) №89 станції Пологи Придніпровської залізниці, власник ЗВВТ ВСП Запорізької дирекції залізничних перевезень ЗВВТ, міжповірочний інтервал - 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 3 місяці. Повірка ваг проводилась 04.12.2019, а огляд-перевірка ваг 04.03.2020, про що свідчать відповідні записи у технічному паспорті ваг.

Позивачем також надано належним чином засвідчену копію виписки з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах з даними про результати проведеної перевірки маси вантажу у спірному вагоні та копію протоколу зважування вагонів від 18.05.2020.

Посилання відповідача на те, що зважування та завантаження вантажу у вагони здійснювалось на справних та повірених 200 тонних вагонних вагах, тоді як, переваження на станції Пологи вчинено на 150 тонних вагах без урахування похибки та зважування тари (вагони) без вантажу, а різниця в масі виведена шляхом простих арифметичних дій, судом не приймаються до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 Статуту залізниць України для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу (товаробагажу) використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги.

Згідно з п.п. 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, до розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом - виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

За приписами п. 3.18 роз`яснення №04-5/601 від 29.09.2008 Президії Вищого господарського суду України «Про внесення змін та доповнень до роз`яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. При цьому, зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних електронних вагах, а при видачі на станції призначення на 100-150 тонних вагонних вагах або навпаки не є порушенням способу визначення маси вантажу.

У п.26 «Спосіб визначення маси» накладної №48841084 зазначені вагонні ваги (200 т) заводський №0049. За змістом комерційного акту №463003/34 від 19.05.2020, переважування вантажу на станції Пологи Придніпровської залізниці здійснювалось на 150 тонних вагонних вагах вказаної станції, що повністю узгоджується з приписами наведених вище норм та роз`яснень.

Разом з тим, залізниця, користується правом, передбаченим ст. 24 Статуту залізниць України, під час перевірки на станціях не позбавлена обрати для цього зручний для себе та більш точний спосіб.

Крім того, у п. 4 Правил складання актів у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем.

Згідно з п. 6 Правил складання актів у разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу.

Таким чином, положеннями нормативно-правових актів не встановлено обов`язковості здійснення працівниками залізниці зважування тари вагона при складанні комерційного акта.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Аналогічне положення закріплено в п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні №53811360 зазначена у накладній №48841084 та складає 8968,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суд не надав.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі, фактичній масі вагону, відповідачем суду також не надано.

Оскільки саме відповідач, як відправник, визначив масу вантажу, заповнив і підписав накладну, яка є основним перевізним документом, надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно зі ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то позов підлягає задоволенню за рахунок відправника - відповідача у справі.

Позивачем, за неправильно зазначену у залізничній накладній №48841084 масу вантажу у вагоні №53811360, нарахований відповідачу штраф відповідачу в розмірі 44840,00грн.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. Отже, норма надлишку становить 125,8 кг, виявлений надлишок 900 кг.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір штрафу за неправильне зазначення маси вантажу до 1 провізної плати. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на нестабільний фінансовий стан підприємства, фінансову залежність від бюджетного фінансування, перевищення кредиторської заборгованість над дебіторською заборгованістю , збитковість підприємства, заборгованість з заробітної плати.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При вирішенні питання щодо можливості зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, слід враховувати майнові інтереси відповідача та інтереси позивача, які полягають у належному виконанні покладених законодавством завдань, у тому числі забезпечення безпеки усіх учасників залізничного перевезення та їх майнових інтересів, які в силу специфіки правовідносин, були поставлені відповідачем під загрозу через свою неправомірну поведінку.

При застосуванні статті 118 Статуту залізниць судом враховано, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею на станції призначення або під час перевезення та на станції відправлення після пред`явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Необхідність з`ясування наявності чи відсутності складу цивільного правопорушення у даному випадку відсутня, оскільки позивач звернувся з позовом про стягнення штрафу за неправильну зазначену масу вантажу, а не про стягнення збитків.

В даному випадку санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, якими чітко визначено розмір штрафу.

Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17, від 12.02.2018 у справі №906/434/17.

Відповідно до п. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.

Зазначена правова позиція наведена також у поставі Верховного Суду у справі №914/2339/17 від 05.02.2019

Разом з тим, відповідно до положень Статуту залізниць України, застосування штрафної санкції за зазначення неправдивих відомостей в залізничній накладній не передбачає дослідження питання щодо наявності/відсутності понесених позивачем збитків, та не ставиться в залежність від їх наявності.

Крім того, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу згідно з положеннями ст. 233 Господарського кодексу України є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Дослідивши наведені відповідачем підстави, зокрема, тяжке фінансове становище, суд вважає, що останнє не є тією виключною обставиною, яка давала б підставу для зменшення розміру стягуваного штрафу до розміру однієї провізної плати.

Одночасно, важкий фінансовий стан, фінансова залежність від бюджетного фінансування, перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю, збитковість підприємства, заборгованість з заробітної плати, не позбавляють відповідальності відповідача за наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній, а тому відсутні підстави для зменшення заявленої до стягнення суми штрафу.

Враховуюче вищенаведене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» штрафу за неправильне зазначення у накладній №48841084 маси вантажу у вагоні №53811360 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (85670, Донецька обл., м. Вугледар, вул. Магістральна, 4, ідентифікаційний код 34032208) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) штраф у розмірі 44840 (сорок чотири тисячі вісімсот сорок) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» та п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Хабарова