Рішення № 94176627, 15.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року Справа № 160/15237/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, в якій просить:

визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, нарахування та сплати військового збору за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, яка оформлена актом від 21.03.2019р. №14533/04-36-13-04/ НОМЕР_2 .

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.06.2019р. форми "Р" №0018891304, форми "Р" 0018911304, форми "ПС" 0018901304.

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми "Ф" від 05.11.2019р. №121987-51.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області у інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг у загальній сумі 210269, 68 грн, в т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування – 16161, 52 грн., який виник в результаті несплати податкових зобов`язань, штрафних санкцій та пені донарахованих за актом позапланової невиїзної перевірки від 21.03.2019 р. №14533/04-36-13-04/ НОМЕР_2 фізичної особи ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 р. про що були складені відповідні податкові повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що про наявність податкових зобов`язань на підставі ППР та податкової вимоги не знав, оскільки таких документів від відповідача не отримував. Поштова кореспонденція йому не вручалася. Зі змісту листа Укрпошти від 01.10.2019 р. № 39-Ю-02-2019081610372/2302 вбачається, що на адресу позивача – АДРЕСА_1 було направлено лише один рекомендований лист з повідомленням про вручення №4903815640319 від 11.06.2019р. Цей лист було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Ухвалою від 18 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою 24 листопада 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву – протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

24 грудня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що в порушення п.п. 164.2.17 (д) п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 та з урахуванням п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) за наслідками перевірки фізичної особи ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням у I кварталі 2017 року 716761,77 грн. як додаткове благо у вигляді основної суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 128873, 12 грн. За результатами перевірки складено акт від 21.03.2019 р. №14533/04-36-13-04/ НОМЕР_2 , який направлено на адресу фізичної особи ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Поштове відправлення з актом перевірки повернулось до ГУ ДПС у Дніпропетровській області 27.05.2019 з відміткою поштового відділення «причина повернення – за закінченням терміну зберігання». ГУ ДПС 07.06.2019 винесені наступні податкові повідомлення-рішення. Поштове відправлення з ППР повернулось до ГУ ДПС у Дніпропетровській області 14.01.2020, з відміткою поштового відділення «причина повернення - за закінченням терміну зберігання». Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 42.4 статті 42 Кодексу №2755 встановлено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПАТ «Укрсоцбанк» було здійснено анулювання основної суми кредитної заборгованості ОСОБА_1 (далі – позивач).

У зв`язку з отриманням інформації від банківської установи ПАТ «Укрсоцбанк» щодо нарахування позивачу доходу у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області (наразі – ГУ ДПС у Дніпропетровській області, далі – відповідач), було прийняте рішення, оформлене наказом №623-п (далі – наказ) від 01.02.2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 тривалістю 3 робочі дні з 18.03.2019 року, з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

На підставі наказу контролюючим органом також було складено письмове повідомлення №191 від 01.02.2019 року про дату початку та місце проведення такої перевірки з 18 березня 2019 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 21.03.2019 року №14533/04-36-13-04/ НОМЕР_2 .

Зі змісту акту вбачається строк проведення перевірки, а саме з 18.03.2019 по 20.03.2019р.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення:

1)п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 Податкового кодексу України від 02.12.2020 р. №2755-VI внаслідок неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік;

2)абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 з урахуванням норм п.п.165.1.55 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 128873, 12 грн;

3)п.п.1.2, п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано військовий збір за 2017 рік в розмірі 10739, 43 грн.

На підставі акту перевірки від 21.03.2019р. № №14533/04-36-13-04/ НОМЕР_2 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 07.06.2019 року: № 0018911304, № 0018901304, № 0018891304 та податкова вимога форми "Ф" від 05.11.2019р. №121987-51 на суму 210761, 30 грн.

Не погоджуючись з діями відповідача та з прийнятими внаслідок перевірки податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки посадових осіб фіскальних органів під час здійснення податкового контролю, врегульовано положеннями Податкового кодексу України(далі -ПК України).

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до п.п.78.1.1, п.п.78.1.2, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

При цьому, пунктом 78.4.ст. 78 ПК визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У відповідності до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як зазначалося вище контролюючим органом було прийняте рішення, оформлене наказом №623-п від 01.02.2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 тривалістю 3 робочі дні з 18.03.2019 року, з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

На підставі наказу №623-п від 01.02.2019 року контролюючим органом було складено письмове повідомлення №191 від 01.02.2019 року про дату початку та місце проведення такої перевірки з 18.03.2019 року.

Наказ та повідомлення були направлені позивачу рекомендованим листом проте ним не отримані, про що свідчать копії поштового конверту із відміткою причини повернення «за закінчення терміну зберігання» та рекомендованого повідомлення до нього з номером штрих-коду 4950109355588 із зазначенням відповідного вкладення (наказу, повідомлення, листа від 01.02.2019 р. ) (а.с. 64).

Відповідно штампу, вказаний лист надійшов до відділення поштового зв`язку 06.02.2019 року. Згідно штампу відповідача, повернуто його 16.04.2019 року за закінченням терміну зберігання.

Так, абзацом 6 пункту 42.4 статті 42 ПК України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

При цьому суд звертає увагу на те, що положення податкового законодавства не дають підстави вважати, що законодавець ототожнює такі поняття як "вручення" та "надіслання" наказу в розумінні належного повідомлення про проведення перевірки. Проте що невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, і завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Тобто, у відповідача станом на 18.03.2019 року були відсутні докази належного вручення позивачу копії наказу від 01.02.2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки конверт з відмітною "за закінченням терміну зберігання отримано контролюючим органом лише - 16.04.2019 року.

Вимога, яку Податковий кодекс України ставить до контролюючого органу, щодо необхідності пересвідчитись чи вручено платнику податків у визначений законодавством спосіб копію наказу про проведення невиїзної документальної перевірки, кореспондує з чітко зазначеними в статті 17 ПК України правами платника податків, а саме: право бути присутнім під час проведення перевірок; право подавати письмові звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки - документальну виїзну.

Подібні правові висновки вже було зроблено Верховним Судом при ухваленні постанови від 06 серпня 2019 року у справі N 520/8681/18 та постанови від 12 серпня 2020 року у справі N 160/2116/19.

Невиконання вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України щодо пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 № 2а-19657/11/2670, від 06.02.2020 року у справі № 821/543/16, від 17.01.2018 р. у справі № 1570/7146/12, від 06.03.2018р. у справі № 805/2307/17-а, від 05.05.2018 р. у справі № 810/3188/17, від 02.05.2018 р. у справі № 804/3006/17.

У постановах Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 та від 09.02.2016 у справі № 826/5689/13-а міститься правовий висновок , відповідно до якого згідно з нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Доводи відповідача щодо виявлених під час перевірки порушень не спростовують факту незаконності проведення перевірки позивача, а тому підстави для надання їм правової оцінки відсутні. Аналогічна позиція щодо відсутності підстав оцінювати висновки незаконної перевірки викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року N К/9901/1970/17.

Отже, нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 27 січня 2015 року (справа N 21-425аї4), від 16 лютого 2016 року (справа N 826/22651/14) та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа N 1570/7146/12), від 20 грудня 2018 року (справа N 815/1851/15).

Таким чином, у випадку протиправності дій щодо проведення перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно дост. 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За результатами розгляду даної справи, сплачений судовий збір за подання даного позову у розмірі 2522,40 грн. згідно квитанції від 23.11.2020 року № 0.0.1917399409.1 підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань відповідно до ст. 139 КАС України.

Згідно ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, нарахування та сплати військового збору за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, яка оформлена актом від 21.03.2019р. №14533/04-36-13-04/ НОМЕР_2 .

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області від 07.06.2019р. форми "Р" №0018891304.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області від 07.06.2019р. форми "Р" №0018911304.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області від 07.06.2019р. форми "ПС" 0018901304.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми "Ф" від 05.11.2019р. №121987-51.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ- 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2522,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев