Ухвала суду № 94176596, 11.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 січня 2021 року Справа 160/112/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2021 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Відповідача щодо використання при проведенні 01.11.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) з її основним дійсним розміром у 85 відсотків, нечинної довідки про грошове забезпечення № 83/16778 від 12.03.2008, та щодо відмови провести в добровільному порядку компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з невиплаченим грошовим доходом частини його пенсії із розрахунку її дійсного розміру 85 % з 01.01.2016; та у відмові виплати у відповідності до вимог ст. 61 вказаного вище Закону цієї недоотриманої та не проіндексованої частини пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дружині ОСОБА_1 , та у відмові здійснити їй доплату до допомоги на поховання, яка була б розрахована із розміру пенсії чоловіка в розмірі 85 % відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплаченої допомоги;

- зобов`язати Відповідача здійснити повторно перерахунок пенсії ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) з її основним дійсним розміром у 85 відсотків згідно довідки про грошове забезпечення № 83/16778 від 15.03.2018, наданої Відповідачу на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та згідно із Законом України від 23.12.2015 № 900Л/ІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей»; статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» починаючи з 01.01.2016 року; із урахуванням вказаних у протоколі перерахунку від 01.11.2019 надбавок та підвищень за період з 28.03.2018 по 28.11.2019: індексації, підвищення за постановою Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 23.04.2012 № 355 та компенсації втрати частини доходів у відповідності до ч. 2 ст. 55 вказаного Закону у зв`язку з невиплаченим грошовим доходом частини його пенсії із розрахунку її дійсного розміру 85 % з 01.01.2016 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та здійснити у відповідності до вимог ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплату Позивачу цієї недоотриманої частини пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум чоловіку Позивача, його дружині ОСОБА_1 та здійснити їй доплату до допомоги на поховання, яка була б розрахована із розміру пенсії чоловіка в розмірі 85 % відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплаченої допомоги.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/112/21 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України - розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір" за №3674-VI від 08.07.2011 р.

У відповідності до положень статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Згідно із приписами частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, з урахування положень ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" 908,00 грн.).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" - у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, які є похідними по відношенню одна до іншої, у зв`язку з чим сума судового збору, що підлягав до сплати за подання такого позову з 01.01.2021р. становить 908,00 гривень.

Судом встановлено, що позивач звернулася з позовом до суду 04.01.2021р., що підтверджується відповідною відміткою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, проставленою на першому аркуші позовної заяви.

Водночас, як убачається з квитанції №0.0.1947365781.1 від 18.12.2020 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80грн., тобто, у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про судовий збір», з урахуванням того факту, що позивач звернувся до суду 04.01.2021 року.

Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до позовної заяви.

Згідно із приписами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Суд наголошує, що завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Всупереч вказаних норм, обґрунтування вимог позивача містять образливі твердження на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Використання таких висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики особою рішень та дій суб`єктів владних повноважень. Водночас суд не наділений повноваженням здійснювати переклад та замінювати зміст тверджень позивача для приведення їх до тексту прийнятного офіційного спілкування.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.03.2019 у справі №9901/34/19, яка обов`язкова для врахування судами нижчих інстанцій згідно з ч.5 ст.242 КАС України, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.

Обґрунтування позову з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що у розумінні Європейського суду з прав людини також констатується як зловживання правом на подання заяви.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви №61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява №46549/06).

Дотримуючись вказаних підходів, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно оформити позовну заяву відповідно до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені та усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- примірників позовної заяви у новій редакції у відповідності до кількості учасників справи;

- документу на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 67,20 грн. за належними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору, а саме:

"Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37988155, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) – 899998, рахунок отримувача - № UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко