Рішення № 94176445, 15.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 січня 2021 р. Справа № 120/6750/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1231 про визнання дій протиправними та стягнення індексації грошового забезпечення

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Військової частини А 1231 (далі - відповідач). У позовній заяві позивачка просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не невиплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно.

- стягнути з відповідача індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням проведеного розрахунку в сумі 83625,23 грн. з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) січень 2008 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що наказом командира військової частини А 1231 від 13.04.2020 № 72 її звільнено з військової служби на підставі наказу командира військової частини А 1231 від 13.03.2020 № 10-рс відповідно до п.п «к» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». З 13.04.2020 виключена зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

27.08.2020 позивачка звернулася до відповідача із запитом про надання інформації щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 13.04.2020.

Листом відповідача від 06.08.2020 № 350/119/1/1015/ПС повідомлено, що у період з 2016 по 2018 роки індексація грошового забезпечення не виплачувалася оскільки, згідно роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 № 10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 № 252/10/136-16, від 08.08.2017 № 13700/з, від 08.08.2017 № 78/0/66-17 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Крім того зазначено, що причиною не проведення індексації є відсутність у військової частини А 1231 коштів.

Обґрунтовуючи протиправність не нарахування та не виплати індексації позивачка зазначає, що відповідно до законодавства, індексація доходів громадян, в тому числі грошового забезпечення військовослужбовців, є складовою частиною заробітку та підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Проте, на момент звільнення з військової служби, відповідач не провів нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 2016 по 2018 та відмовився зробити це у позасудовому порядку. Тому за захистом своїх прав та інтересів позивачка звертається до суду.

Ухвалою від 17.11.2020 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім, того відповідачеві встановлено 15 - денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

15.01.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що згідно п. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів.

11.01.2016 на адресу Військової частини А1231 надійшло роз`яснення Департаменту № 248/3/9/1/2 від 04.01.2016, в пункті 7 якого зазначено, що у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз`яснення.

Також 02.04.2018 на адресу військової частини А1231 надійшли роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 №248/1485 стосовно порядку нарахування та виплати у 2016-2018 індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 № 10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 № 252/10/136-16, від 08.08.2017 № 13700/з, від 08.08.2017 № 78/0/66-17, в змісті яких зазначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Також вказує, що позивачка була виключена зі списків особового складу, заперечень в зв`язку з не виплатою всіх сум не висловлювала.

Крім того, відповідач вказує до Порядку проведення індексації №1078 були внесені зміни Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Зазначеною постановою істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць січень 2016 року.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи позивача, суд встановив наступне.

Позивачка є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 15.11.2018 (а.с.22).

Наказом командира військової частини А 1231 від 13.04.2020 № 72 її звільнено з військової служби на підставі наказу командира військової частини А 1231 від 13.03.2020 № 10-рс відповідно до п.п «к» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». З 13.04.2020 виключена зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.12).

27.08.2020 позивачка звернулася до відповідача із запитом про надання інформації щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 13.04.2020 (а.с.14).

Листом відповідача від 06.08.2020 № 350/119/1/1015/ПС її повідомлено, що у період з 2016 по 2018 роки індексація грошового забезпечення не виплачувалася оскільки, згідно роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 № 10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 № 252/10/136-16, від 08.08.2017 № 13700/з, від 08.08.2017 № 78/0/66-17 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Крім того зазначено, що причиною не проведення індексації є відсутність у військової частини А 1231 коштів (а.с.15).

Вважаючи дії відповідача щодо не проведення індексації грошового забезпечення протиправними, позивачка звернулася із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких мотивів.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі – Закон від 20.12.1991 № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з Преамбулою до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон від 03.07.1991 № 1282-XII), цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст. 1 Закону від 03.07.1991 № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону від 03.07.1991 № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 4 Закону від 03.07.1991 № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до ст. 6 Закону від 03.07.1991 № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Водночас в силу вимог ст. 18, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Отже, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі № 825/694/17.

Оцінюючи підстави не нарахування та невиплати індексації позивачу суд зазначає, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (справа "Кечко проти України", № 63134/00, рішення Європейського суду з прав людини від 07 листопада 2005 року).

У пункті 23 рішення в справі "Сук проти України" (№ 10972/05, від 10 червня 2011 року) Суд зазначив, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18 від 07.08.2019 у справі № 825/694/17 та від 23.10.2019 у справі № 825/1832/17.

Отже, відсутність у відповідача фінансових ресурсів для покриття витрат з індексації грошового забезпечення, не може впливати на реалізацію позивачем права на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком відповідача.

Відтак, позовні вимоги про зобов`язання нарахувати та виплати індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 підлягають задоволенню.

Водночас, вимога щодо стягнення із відповідача чітко визначеної позивачкою суми у розмірі 83625,23 грн., не підлягає задоволенню, оскільки розрахунки суми, а відповідно й загальна сума обраховані позивачкою самостійно. При цьому, позивачка не володіє спеціальними знаннями у сфері фінансово - бухгалтерського обліку, а тому, суд не приймає до уваги вказані розрахунки. На переконання суду, належним способом захисту порушених прав позивачки є зобов`язання відповідача самостійно нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Щодо нарахування та виплати індексації із встановленням для обчислення індексації базового місяця січня 2008 року, суд зазначає, що така задоволенню не підлягає, оскільки як встановлено, у спірний період відповідачем індексація доходу позивачки взагалі не проводилась, що виключає існування спору про базовий місяць.

Вказана обставина позбавляє суд можливості надати правову оцінку діям відповідача при виконанні свого обов`язку, у тому числі - щодо обрахунку належних сум та застосування показників базового періоду під час індексування доходу.

Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивачки ще не порушені.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 по справі № 240/11882/19, Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 19.11.2020 по справі № 560/4872/20.

У зв`язку з цим, позовні вимоги в частині визначення базового місяця не підлягають задоволенню.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши аргументи відповідача на підтвердження правомірності своєї бездіяльності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково. При цьому суд зазначає, що причиною порушення прав позивачки на нарахування та виплату оспорюваної індексації стала протиправна бездіяльність відповідача (форма пасивної поведінки), а не дії, як помилково вважає позивачка. Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити спірну індексацію грошового забезпечення.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі суд не вирішує.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльності Військової частини А 1231 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно.

Зобов`язати Військову частину А 1231 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );

Відповідач: Військова частина А 1231 (вул. Степова, 4, масив Баглаїв, с. Гавришівка, Вінницький район, Вінницька область, 23202, код ЄДРПОУ 07941533).

Суддя Богоніс Михайло Богданович