Ухвала суду № 94176417, 15.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 січня 2021 р. Справа № 120/5295/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.01.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області №198482 від 04.09.2020.

Крім того, стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

06.01.2021 представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, яка мотивована тим, що у рішенні від 04.01.2021 судом не вирішено питання щодо понесених ОСОБА_1 судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. Крім того, представник зазначає, що 29.12.2020 ним подано клопотання про залучення співвідповідача, у якому, серед іншого зазначив, що детальний опис буде надано не пізніше 5 днів з дня ухвалення рішення по справі. Тому, 05.01.2021 представником позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг) за договором 64/20 про надання професійної правничої допомоги від 17.09.2020.

Відтак, представник позивача просить ухвалити додаткове рішення по справі, яким вирішити питання щодо понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

Розглянувши заяву представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення у встановлених випадках. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що розгляд справи та прийняття рішення суду здійснювалося у письмовому провадженні, тому судовий розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснюється у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Перевіривши матеріали справи та аналізуючи доводи представника позивача у заяві про ухвалення додаткового судового рішення, суд приходить до таких висновків.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що умовами прийняття додаткового рішення про відшкодування позивачу судових витрат є наявність поважних причин неможливості надання доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, зазначення про них у поданій, до закінчення судових дебатів заяві, та подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому суд враховує, що у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.11.2020 у справі №640/13697/19.

Оцінюючи мотиви наявності поважних причин, суд у своїх висновках виходить з того, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Судом встановлено, що на підтвердження витрат на надання правової допомоги представником позивача до позовної заяви надано копію договору про надання професійної правничої допомоги від 17.09.2020 №64/20-а, Додаток №1 до договору №64/20-а про надання професійної правничої допомоги від 17.09.2020 та квитанцію до прибуткового касового ордера №64 від 17.09.2020 на суму 15000 грн.

Так, 17.09.2020 між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про надання професійної правничої допомоги №64/20-а

Пунктом 1 цього договору передбачено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

За змістом п. 2.1 вказаного договору, адвокат на підставі звернення клієнта , приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги:

- надавати усні та письмові консультації з питань захисту прав та інтересів клієнта щодо оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №198482 від 04.09.2020 управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області;

- представляти у встановленому порядку інтереси клієнта в судах всіх рівнів пов`язаних з розглядом даної справи, а також в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з питань захисту прав та інтересів клієнта щодо оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №198482 від 04.09.2020 управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.

Відповідно до п. 4.1 договору, гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою (Додаток №1) до цього Договору, яка є її невід`ємною частиною.

Додатком №1 до договору №64/20-а про надання професійної правничої допомоги від 17.09.2020 визначено, що винагорода за надання правової допомоги згідно договору від 17.09.2020 (далі іменується як Гонорар), складає 15000 грн.

Також, представником позивача надано квитанцію до прибуткового касового ордера №64 від 17.09.2020 на суму 15000 грн.

Водночас, у позовній заяві зазначено, що детальний опис про надану професійну правничу допомогу буде наданий суду до закінчення судових дебатів.

Отже, до прийняття судового рішення позивач не був позбавлений можливості подати докази розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас, судом встановлено, що повноважним представником позивача Герасимчуком С.П. до заяви від 06.01.2021 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не додано жодних доказів на підтвердження поважності причин, що унеможливлювали надання відповідних доказів до закінчення судових дебатів, як і не надано обґрунтованої заяви про неможливість надання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а лише зазначено, що докази будуть надані не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі за даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи вищенаведене та відсутність поважних причин неможливості до закінчення судових дебатів подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, що є необхідною умовою для прийняття відповідного додаткового рішення, суд доходить висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000грн.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 143, 241, 242, 243, 252, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович