Ухвала суду № 94176321, 15.01.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 січня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/115/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Дегтярьової С.В., розглянувши, у письмовому провадженні, заяву представника позивача Кравця Олега Сергійовича про вжиття заходів забезпечення позову по справі за його позовною заявою до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 2 сесії 8 скликання Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 21.12.2020 р. №161 «Про відхилення проекту рішення «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею – 1,7485 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати рішення 2 сесії 8 скликання Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 21.12.2020 р. №162 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею – 0,0100 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Первозванівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність площею 1,7485 га для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 , що знаходиться на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області за рахунок сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 3522587600:02:000:2150.

Представником позивача разом з позовною заявою подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом:

- заборони Первозванівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області до набрання сили судовим рішенням у даній справі приймати рішення про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 3522587600:02:000:2150 в оренду будь-яким особам;

- заборони Первозванівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області до набрання сили судовим рішенням у даній справі приймати рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 3522587600:02:000:2150;

- заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області до набрання сили судовим рішенням у даній справі приймати (видавати) наказ про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання їх у власність щодо земельної ділянки із кадастровим номером 3522587600:02:000:2150;

- заборони Первозванівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області до набрання сили судовим рішенням у даній справі приймати рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання їх у власність щодо земельної ділянки із кадастровим номером 3522587600:02:000:2150;

- заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області до набрання сили судовим рішенням у даній справі приймати (видавати) наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання їх у власність щодо земельної ділянки із кадастровим номером 3522587600:02:000:2150;

- заборони Державним кадастровим реєстраторам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснювати державну реєстрацію земельних ділянок сформованих за рахунок сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 3522587600:02:000:2150;

- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3522587600:02:000:2150 та заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо володіння, користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, представник позивача посилається на те, що відповідач незаконно та протиправно створює перешкоди у реалізації права на отримання земельної ділянки в порядку безоплатної приватизації учасникам бойових дій АТО. Також, зазначав, що є підстави вважати, що земельна ділянка з кадастровим номером 3522587600:02:000:2150, яка перебуває у комунальній власності, за час розгляду справи в суді може бути відчужена на користь третіх осіб. Наведені вище докази, на переконання представника позивача, дають реальні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити у подальшому виконання рішення суду і, як наслідок призведе до нових судових справ.

Враховуючи положення ч.1 ст.154 КАС України заяву про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. До того ж, забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту заявнику до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що підстави, визначені статтею 150 КАС України є оціночними, тому необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18).

Крім того, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Так, судом встановлено, що оскаржуваним рішенням 2 сесії 8 скликання Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 21.12.2020 р. №161 відхилено проект рішення «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею – 1,7485 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » .

З огляду на правову позицією Великої Палати Верховного Суду, наведену у постанові від 17.10.2018 р. у справі №380/624/16-ц (провадження №14-301цс18) рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 р. у справі №688/2908/16-ц (провадження №14-28цс20) не знайшла підстав для відступу від висновку викладеного у постанові від 17.10.2018 р. у справі №380/624/16-ц (провадження №14-301цс18).

Суд вважає, що наведені у заяві доводи про необхідність забезпечення позову є необґрунтованими, оскільки не свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача, як це передбачено пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України.

Суд зазначає, що припущення заявника стосовно наміру відповідача розпорядитися спірною земельною ділянкою на власний розсуд, шляхом відчуження її будь-яким способом, або передання її у власність будь-якій іншій особі, не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову про скасування рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки права власника, користувача або іншого права володіння такою земельною ділянкою позивач не має, а інших належних доказів на підтвердження існування очевидних ознак порушення його прав, свобод або інтересів ОСОБА_1 суду не надано.

Більш того, позивач не позбавлений права на отримання за наявності законних підстав інших земельних ділянок в межах відповідних норм, що взагалі нівелює його позицію в частині існування на даний час очевидних ознак порушення його прав, свобод або інтересів та унеможливлює застосування заборон вказаних в заяві про забезпечення позову.

Наведені ж заявником доводи про протиправність оскаржуваних рішення потребують з`ясування та перевірки їх доказами на стадії розгляду справи по суті та не можуть бути підставою для заборони вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 1,7485 га з кадастровим номером 3522587600:02:000:2150 до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про скасування спірних рішень відповідача, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Окрім того, суд зазначає, що такий спосіб, як накладення арешту на земельну ділянку (або інше майно), інститутом забезпечення позову в адміністративному судочинстві не передбачений, а тому, в силу змісту ст.151 КАС України, заява позивача в цій частині також не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст.ст.293-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова