Ухвала суду № 941762, 24.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-11215/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“24” травня 2007 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Маринчак Н.Є.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: Савенко О.Ю., Єремєєв О.В.

відповідача: Шевчук О.М., Баранова Л.В., Олійниченко І.В.

розглянувши касаційну скаргу: Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

на рішення господарського суду м.Києва від 30 червня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2005 року

у справі №28/88

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2005 року позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва №0000752302/0 від 29.07.2004р., №0000752302/1 від 20.08.2004р., №0000752302/2 від 04.11.2004р. про визначення позивачу податкового зобовязання у розмірі 1078900,00 грн. (599400,00 грн. основного платежу та 479500,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач при проведенні комплексної документальної перевірки дотримання позивачем податкового та валютного законодавства в період з 30.08.2002р. по 01.01.2004р. безпідставно застосував правила відносно нарахування умовних процентів на поворотну фінансову допомогу, встановлені з 01.01.2003р. пунктом 4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997р., до подій, які відбулись до 01.01.2003р.. Позивач також посилається на неправомірність віднесення відповідачем 1865,1 тис.грн. до валових витрат в той час коли позивач відніс їх на основні засоби, а також збільшення валових доходів на 123,7 тис.грн. в той час коли фактично було допущене заниження обєкту оподаткування на 100,8 тис. грн., що потягло за собою безпідставне визначення позивачу податкового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 599,4 тис.грн., в той час як обгрунтована сума донарахування такого податку складає лише 30,24 тис.грн.. У звязку з цим позивач оспорює і правильність нарахування штрафів.

Рішенням господарського суду м.Києва від 30.06.2005р. позов задоволено частково, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва №0000752302/0 від 29.07.2004р., №0000752302/1 від 20.08.2004р., №0000752302/2 від 04.11.2004р. в частині визначення податкового зобовязання у розмірі 1039588,00 грн. (569160,00 грн. основного платежу та 470428,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2005р. апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування цих рішень та ухвалення нового.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м.Києва проведена комплексна документальна перевірка дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Еко»податкового та валютного законодавства в період з 30.08.2002р. по 01.01.2004р.. За результатами цієї перевірки складено акт №40-23/02-7-32104254 від 27.07.2004р..

Актом, зокрема, вказано на порушення позивачем вимог підпункту 4.1.6. пункту 4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997р. стосовно нарахування умовних процентів на 203,2 тис.грн. поворотної фінансової допомоги від ТОВ «Баядера», безпідставність віднесення позивачем 1865,1 тис.грн. до валових витрат в той час коли їх необхідно було віднести на основні засоби, заниження валових доходів на 123,7 тис.грн..

На підставі вказаного акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м.Києва №0000752302/0 від 29.07.2004р., №0000752302/1 від 20.08.2004р., №0000752302/2 від 04.11.2004р. про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Еко»податкового зобовязання у розмірі 1078900,00 грн. (599400,00 грн. основного платежу та 479500,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Відповідно до постанови старшого слідчого слідчого відділу податкової міліції у Голосіївському районі м.Києва від 01.02.2005р. за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами ТОВ «Еко» 12.04.2004р. була порушена кримінальна справа №71-00086. Приводом та підставами для порушення кримінальної справи став акт №40-23/02-7-32104254 від 27.07.2004р. Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва, який також став підставою для видання оспорюваних у даній справі податкових повідомлень рішень. Орган досудового слідства у постанові від 01.02.2005р. дійшов висновку про те, що висновок Державної податкової інспекцієї у Голосіївському районі м.Києва про несплату ТОВ «Еко» 569,16 тис.грн. податку на прибуток зроблено на підставі зведених документів без урахування даних первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, цей висновок документально не підтверджується.

Згідно з висновком №854 від 27.12.2004р. судово бухгалтерської експертизи, проведеної у кримінальній справі №71-00086, визначення податкового зобовязання ТОВ «Еко» з податку на прибутокза актом №40-23/02-7-32104254 від 27.07.2004р. є обгрунтованим лише в сумі 30,24 тис.грн., в іншій частині таке визначення є неправильним.

Статтею 114 ч.5 КПК України встановлено, що постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведених вище фактичних обставин справи та вимог нормативних актів, які стосуються спірних питань, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції всебічно, повно і обєктивно встановили фактичні обставини справи, дали їм правильну юридичну оцінку, дійшли законних та обґрунтованих висновків щодо того, що податковий орган оспорюваними податковими повідомленнями - рішеннями безпідставно визначив позивачу податкове зобовязання у розмірі 1078900,00 грн. (599400,00 грн. основного платежу та 479500,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій), в той час як обґрунтована сума донарахування податку на прибуток складає лише 30,24 тис.грн..

Відповідач не надав переконливих доказів правильності визначення ним податкових зобовязань позивача.

Тому доводи касаційної скарги не спростовують вищевказаних висновків судів першої апеляційної інстанції.

За таких обставин у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.

Рішення господарського суду м.Києва від 30 червня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя

Вищого адміністративного суду

України Н.Є.Маринчак