Ухвала суду № 94174023, 11.01.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13998/20

провадження № 1-кп/753/750/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., отримавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020105020000532 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

До Дарницького районного суду м. Києва надійшло вказане кримінальне провадження.

До Дарницького районного суду м. Києва надійшло вказане кримінальне провадження з клопотанням про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 382 КПК України суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

При цьому рішення про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду приймається за результатами проведення підготовчого судового засідання.

Вислухавши думку прокурора, яка зауважила, що існують перешкоди для призначення обвинувального акту до розгляду, оскільки при його складанні прокурором допущені помилки, які можуть бути усуненні шляхом складання нового обвинувального акту.

Захисник обвинуваченої, подав клопотання, підтримане обвинуваченою, про закриття кримінального провадження у зв`язку з дійовим каяттям.

Прокурор заперечила проти задоволення клопотання, вказуючи на відсутність підстав для закриття провадження.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

При цьому хоча прокурор на власний розсуд викладає передбачені п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обставини, проте обвинувальний акт не може містити положень, що не відповідають положенням кримінального закону, а також містити дані, що суперечать одне одному.

Разом з тим, вказані вимоги закону при складанні обвинувального акту належним чином не дотримані, що унеможливлює ні ухвалення вироку в порядку спрощеного провадження, ні вирішення питання щодо наявності підстав для призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 15 КК України замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця. Відповідно до положень ч. 2 ст. 15 КК України в разі, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, такі дії кваліфікуються як закінчений замах.

Таким чином вказані види замахів відрізняються один від одного тим, чи змогла особа вчинити всі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, чи - з незалежних від її волі причин, не змогла.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що вона, 08.08.2020 близько 11 год. 45 хв., перебуваючи у приміщенні магазину «H&M» який розташований за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 12, 43, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «ЕЙЧ ЕНД ЕМ ХЕННЕС ЕНД УРІЦ» (код ЄДРПОУ 39019003), взяла з прилавку прикраси на загальну суму 987 грн. 36 коп. та сховавши їх у сумку, з метою викрадення, направилась до виходу з магазину. Однак довести свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 не змогла, з причин, що не залежали від її волі, оскільки була виявлена та зупинена працівниками охорони магазину.

Разом з тим, в обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_1 вчинила незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна.

Такі ж обставини вказані і при викладенні формулювання обвинувачення.

При цьому ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), проте її дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Враховуючи те, що в даному випадку не конкретно вказана об`єктивна сторона кримінального правопорушення, суд позбавлений можливості самостійно усунути наведене порушення в ході судового розгляду. При цьому, сторона обвинувачення також буде позбавлена права виправити вказаний недолік при розгляді справи судом, оскільки зміна обвинувачення прокурором можлива виключно за умови встановлення нових фактичних обставин.

Разом з тим вказані недоліки можуть бути усунені шляхом складання обвинувального акту з урахуванням всіх вимог кримінального процесуального закону, і проведення процесуальних дій для такого виправлення не вимагається.

З огляду на викладене суд вважає, що встановлена невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України щодо зазначення фактичних обставин справи, правової кваліфікації, зазначення частини статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, унеможливлює призначення судового розгляду, у зв`язку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст. ст. 314, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020100020000532, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України - повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя