Рішення № 94173585, 15.01.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

707/2442/20

2/707/182/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2021 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі :

головуючого судді Тептюка Є.П.

за участю секретаря Федорової Л.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача:

11.11.2020 року, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати – ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина у виді домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 . У жовтні 2020 року позивач дізналася, що 25.01.2010 року ОСОБА_3 залишила заповіт на ім`я ОСОБА_2 та на ім`я позивача. У жовтні 2020 року до позивача зателефонував брат – ОСОБА_2 і попросив зустрітися, щоб передати документи, які залишила ОСОБА_3 . При зустрічі брат передав заповіт та свідоцтво про право власності на домоволодіння. Отже, в жовтні 2020 року позивач дізналася про існування заповіту, складеного на її ім`я ОСОБА_3 . У жовтні 2019 року позивач звернулася до Черкаської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було роз`яснено, що видача свідоцтва про право на спадщину є неможлива, оскільки пропущено строк на звернення з заявою про прийняття спадщини. Необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини.

Позивач просила визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 2 міс.

Сторони в судове засідання не з`явились, хоча про час і місце його проведення повідомлялись в порядку п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Неявка сторін не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 20.11.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву, з відкриттям провадження.

27.11.2020 року з виконкому Свидівоцької сільської ради надійшов лист про розгляд справи без участі представника сільської ради та відсутність заперечень щодо задоволення позовних вимог.

17.12.2020 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі та про підтримання позовних вимог.

11.01.2021 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла засвідчена заява про розгляд справи без його участі та відсутність заперечень проти позовних вимог.

Встановлені судом обставини:

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року №2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується даними свідоцтва про її смерть від 24.12.2015 року, Серія НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 є матірю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними свідоцтва про народження останньої від 31.05.1963 року, серії НОМЕР_2 .

25.01.2010 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким розпорядилася, що все її майно, яке буде їй належати на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право в рівних частинах заповісти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.07.2003 року, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить домоволодіння по АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано, що підтверджується даними витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.08.2003 року.

Згідно довідки з Свидівоцької сільської ради від 24 грудня 2015 року №2107, ОСОБА_1 дійсно доглянула до смерті та поховала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та до дня смерті була зареєстрована і постійно проживала в АДРЕСА_1 .

З довідки Свидівоцької сільської ради від 10.07.2019 року №1212 вбачається, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 1937 р.н., дійсно була зареєстрована та проживала до дня смерті у власному домоволодінні в АДРЕСА_1 . Інших членів сімї в цьому домоволодінні не зареєстровано і не проживає. Біля домоволодіння, за ОСОБА_3 обліковується земельна ділянка площею 0,07 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

20.10.2020 року у своєму листі за №799/01-16, Черкаська районна державна нотаріальна контора фактично відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропущення строків на звернення.

08.12.2020 року з Черкаської районної державної нотаріальної контори надійшов лист за №918/01-16, згідно якого спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в їх нотаріальній конторі не заводилась. Про фактичне прийняття спадщини спадкоємцями нотаріальній конторі невідомо.

Суд не приймає до уваги виписку з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 №221778, оскільки даний доказ є неналежним, так як не стосується суті спору, а також недопустимим, оскільки йдеться мова про розголошення медичної таємниці позивачем, яка надала медичну документацію відносно відповідача, без згоди останнього.

Норми права, що підлягають застосуванню:

Приписами п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ч. 1, ч. 2 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ч. 2 ст. 1272 ЦПК України визначено, що за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Згідно ч. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Верховний Суд України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 висловив наступну правову позицію: відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними. Ухваливши рішення про відмову в позові, суди не дослідили, чи перевірив нотаріус при заведенні спадкової справи за даними Спадкового реєстру наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та відповідно чи вчиняв дії для повідомлення позивача про відкриття спадщини, чи здійснював виклик позивача як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Позиція та висновки суду за результатами розгляду справи:

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та повноті, суд приходить до висновку, що необізнаність позивача про наявність заповіту, складеного на її користь, є поважною причиною, з якої позивачем пропущено встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини. Суд враховує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 в Черкаській районній державній нотаріальній конторі не заводилась, а другий спадкоємець за заповітом, який також не прийняв спадщину в установлений законом строк, не заперечує про поновлення строків позивачу на звернення з заявою про прийняття спадщини.

Судові витрати:

Суд вирішує порядок розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України. Оскільки в резолютивні частині позовної заяви ОСОБА_1 просить покласти судові витрати на її рахунок, суд вважає можливим не стягувати останні з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 141, 200, 263-265 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визначити, ОСОБА_1 , додатковий строк для подання нею заяви до нотаріуса або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном – у два місяці, починаючи з дня набрання чинності даним рішенням суду.

Судовий збір віднести за рахунок позивача.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду або безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована у АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований у АДРЕСА_3 .

Свидівоцька сільська рада, вул. Шевченка, 177, с. Свидівок, Черкаський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 26323479.

Суддя: Є. П. Тептюк