Рішення № 94169298, 05.01.2021, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/275/21

Єдиний унікальний № 742/3290/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2021 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Ільченка О.І., за участю секретаря судового засідання Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що 04 серпня 2015 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 , укладено договір про надання банківських послуг, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифами за умовами якого позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту(в подальшому розмір кредитного ліміту був збільшений до 26500,00грн.) на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки та був зобов`язаний здійснювати погашення кредиту та процентів шляхом внесення коштів на кредитний рахунок.

Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також, Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг.

Позивач свої зобов”язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору не виконує своїх зобов`язань по поверненню кредиту та відсотків за користування ним, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 14 жовтня 2020 року в загальному розмірі складає 67344 грн. 09 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також, сплачені позивачем при подачі позову судові витрати у сумі 2102 грн. 00 коп..

Представником відповідача у встановлений судом строк 24.12.2020 було надано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнаються частково в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 47457,82грн. та судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог. Підставою невизнання решти позовних вимог є сплив позовної давності, яку представник просить застосувати та відмовити в частині позовних вимог по яким сплинула позовна давність(а.с.101-108).

Позивач в судове засідання не з`явився, проте, згідно заяви просить суд розглядати справу без участі його представника, позовні вимоги підтримує.

Відповідач та його представник в судове засідання також подали заяву до суду про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з копії Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в «ПриватБанку» від 04.08.2015 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого банк надав йому кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом, а відповідач ОСОБА_1 погодився, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також «Тарифами Банку» становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (а.с.13).

У заяві зазначено, що відповідач погодився на те, що ця заява разом з пом`яткою, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також, Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Ознайомився і погоджується з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також, Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді.

Таким чином, судом вважається доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

Однак, відповідач своєчасно не повертає АТ КБ “ПРИВАТБАНК” кредитні кошти та ухиляється від виконання зобов`язань по кредитному договору.

Відповідно до копії розрахунку за договором б/н від 04.08.2015, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , станом на 14.10.2020 року його заборгованість перед банком становить 67344,09 грн, з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту – 47457,82 грн, нарахована пеня – 50,00 грн, заборгованість за простроченими відсотками – 19836,27 грн (а.с.10).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Положеннями ст.530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.525 ЦК України забороняється одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов.

У порушення вимог Закону ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повертав, що є підставою для стягнення з нього заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 47457,82 грн., оскільки, фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку банку не повернуті.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою ст.1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит в розмірі 19836 грн. 27 коп. та пені в сумі 50 грн. 00 коп., суд враховує, що за змістом ст. 634 ЦК України, на яку посилається Позивач, мотивуючи свої позовні вимоги, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, у даному випадку Позивач.

Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому, повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому, з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Проте, суд вважає за неможливе застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України, оскільки, Умови та правила надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (04 серпня 2015 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (30 листопада 2020 року), тобто, кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Водночас, в підписаній сторонами Анкеті-заяві від 04 серпня 2015 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, саме, відсутні відомості про вид кредитної картки, яку виявив бажання оформити на своє ім`я відповідач, не зазначена процентна ставка, умови договору про строки виконання зобов`язання, встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі, розмір і порядок нарахування відсотків, пені і штрафів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 04 серпня 2015 року, посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин та не містять підпису позичальника про ознайомлення з ними під час укладення кредитного договору.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

При цьому згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з Відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит та пені.

Отже, оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 належним чином умов договору про надання кредиту від 04 серпня 2015 року не виконує, кредит в установлені строки його повернення не повертає, тому, приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за даним кредитним договором в розмірі 47457 грн. 82 коп – заборгованість за тілом кредиту, яку відповідач визнав.

Суд не приймає до уваги заяву представника відповідача щодо застосування строків позовної давності, оскільки суд за результатами розгляду справи по суті не знаходить правових підстав для задоволення даної вимоги, оскільки позов подано в межах строку позовної давності.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд враховує, що оскільки, позов задоволено частково, тому, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення від 19 жовтня 2020 року (а.с.1) позивачем сплачено 2102 грн. судового збору.

При цьому, враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором в розмірі 47457 грн. 82 коп, що становить 70,47% від ціни позову, тому, на користь позивача підлягає стягнення з відповідача 1481 грн. 28 коп. судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банка«ПриватБанк» (вул.Грушевського, буд.1-Д, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ – 14360570), представник позивача – Кіріченко Віталій Михайлович (вул.Набережна Перемоги, буд.50, м.Дніпро, 49094), до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН – НОМЕР_1 ), представник відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН – НОМЕР_1 ), на користь акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором в розмірі 47457 (сорок сім тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн 82 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН – НОМЕР_1 ), на користь акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк»судовий збір у розмірі 1481 грн 28 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний судЧернігівської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.І.Ільченко