Ухвала суду № 94168463, 23.09.2020, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/446/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М., при секретарі Кошонько Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Волочиську скаргу боржника ОСОБА_1 на дії виконуючого обов`язки начальника відділу Волочиського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Стаднічука Василя Сергійовича та державного виконавця Сапіжук Ольги Олексіївни,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії виконуючого обов`язки начальника відділу Волочиського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Стаднічука В.С. та державного виконавця Сапіжук О.О., відповідно до якої просить:

-визнати дії виконуючого обов`язки начальника відділу Волочиського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Стаднічука Василя Сергійовича, щодо розгляду скарги на дії державного виконавця Сапіжук Ольги Олексіївни, в порядку Закону України «Про звернення громадян» неправомірними;

-скасувати постанову державного виконавця Сапіжук Ольги Олексіївни про відкриття виконавчого провадження № 61271221 від 13.02.2020 року за виконавчим листом № 671/1779/15-ц, виданим Волочиським районним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитом в розмірі 489893,92 грн., як таку, що суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження»;

-зобов`язати державного виконавця Сапіжук О.О. повернути стягувачу – АТ КБ «Приватбанк» виконавчий лист № 671/1779/15-ц, виданий Волочиським районним судом Хмельницької області, пред`явлений до виконання 12 лютого 2020 року, у зв`язку із пропуском строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Скарга обґрунтована тим, що рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 03.12.2015 року по справі № 671/1779/15-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено частково позов та постановлено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в сумі 489893,92 грн.

Державним виконавцем Сапіжук О.О. 13.02.2020 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 671/1779/15-ц, виданим 28.03.2018 року Волочиським районним судом Хмельницької області.

Як вказує скаржник, дану постанову про відкриття виконавчого провадження № 61271221 він отримав 19.02.2020 року про що й проінформував свого представника, який 26.02.2020 року звернувся до начальника відділу Волочиського РВ ДВС зі скаргою на дії державного виконавця Сапіжук О.О. про відкриття виконавчого провадження, як такі, що суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а також просив зобов`язати державного виконавця повернути стягувачу – АТ КБ «Приватбанк» виконавчий лист № 671/1779/15-ц, який пред`явлений до виконання 12.02.2020 року, у зв`язку із пропуском строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки рішення суду про стягнення заборгованості набрало законної сили ще 25.12.2015 року.

Зазначає, що 12.03.2020 року його представник – ОСОБА_2 отримала відповідь на свою скаргу, в якій в.о. начальника Волочиського РВ ДВС Стаднічук В.С. повідомив, що вищевказана скарга була розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян», таким чином відбулось порушення прав та законних інтересів адвоката, які встановлені ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Тож, скаржник вказує, що рішення суду набрало законної сили 25.12.2015 року, а тому виконавчий лист № 671/1779/15-ц, виданий Волочиським районним судом Хмельницької області стягувачу 28.03.2018 року та пред`явлений ним до виконання 12.02.2020 року мав бути повернутий останньому, у зв`язку із пропуском строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, натомість державним виконавцем Сапіжук О.О. прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження № 61271221, що суперечить вимогам ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», де вказано, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Окрім того, звернувшись зі скаргою до суду 16.03.2020 року, ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк оскарження дій державного виконавця як такий, що пропущений з незалежних від нього поважних причин, оскільки адвокат, звертаючись до начальника Волочиського РВ ДВС зі скаргою на дії державного виконавця Сапіжук О.О. сподівався, що постанову про відкриття провадження № 61271221 від 13.02.2020 року буде скасовано начальником відділу та зобов`язано повернути стягувачу виконавчий лист, у зв`язку із чим було пропущено строк для оскарження дій в судовому порядку.

Представник скаржника – ОСОБА_2 , яка була опитана в судовому засіданні 28.08.2020 року, в судове засідання не з`явилася, подавши до суду заяву, в якій просила скаргу розглядати без її участі, заявлені вимоги підтримала.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, разом з тим, згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

За таких обставин, суд вважає можливим проводити розгляд скарги у відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що пропущений скаржником з поважних причин строк для звернення до суду підлягає поновленню, а скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, згідно ст. 2, 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що 28.03.2018 року Волочиським районним судом Хмельницької області видано виконавчий лист № 671/1779/15-ц про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого в с. Кущівка Волочиського району Хмельницької області, жителя с. Дорофіївка Підволочиського району Тернопільської області, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) — 19853,16 доларів США - заборгованності за кредитом, 1708,96 доларів США - заборгованності по процентам за користування кредитом, 352,47 доларів США - заборгованності по комісії за користування кредитом, 34,18 доларів США - пені за несвоєчасність виконання зобо`язань за договором, що становить 482653,45 грн. та 7240,47 грн. судових витрат, а всього на загальну суму 489893,92 грн.

Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання три роки.

12.02.2020 року до Волочиського РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшла заява ПАТ КБ «Приватбанк» про відкриття виконавчого провадження на підставі вказаного виконавчого листа.

13.02.2020 року державний виконавець Волочиського РВ ДВС Сапіжук О.О. своєю постановою відкрив виконавче провадження № 61271221 про стягнення із скаржника заборгованості в розмірі 489893,92 грн.

Того ж дня, скаржнику було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2020 року, для виконання та відома.

25.02.2020 року представник скаржника – ОСОБА_2 , ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження № 61271221, про що свідчить відповідна відмітка на заяві про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, поданій до Волочиського РВ ДВС 25.02.2020 року.

Наступного дня, представник ОСОБА_1 звернувся до начальника Волочиського РВ ДВС зі скаргою на дії державного виконавця Сапіжук О.О., в якій просив скасувати постанову про відкриття вказаного вище виконавчого провадження та зобов`язати Сапіжук О.О. повернути стягувачу – АТ КБ «Приватбанк» виконавчий лист № 671/1779/15-ц, у зв`язку із пропуском строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно листа в.о. начальника відділу Стаднічука В.С. № 10057 від 10.03.2020 року, скаргу було розглянуто та зазначено, що виконавчий лист був виданий 28.03.2018 року і державним виконавцем було обчислено строк пред`явлення до виконання, починаючи з дати видачі виконавчого документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до положень Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, у виконавчому листі № 671/1779/15-ц, виданому Волочиським районним судом Хмельницької області стягувачу 28.03.2018 року вказано, що рішення суду набрало законної сили 25.12.2015 року, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становить три роки. Стягувач пред`явив вказаний виконавчий лист до виконання 12.02.2020 року, а документів, які б свідчили про наявність підстав для переривання строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, матеріали виконавчого провадження № 61271221 не містять.

Так, згідно п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, з огляду на вказане, виконавчий лист мав би бути повернутий стягувачу без відкриття провадження, однак в порушення норм чинного законодавства, державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а тому вимога про скасування постанови державного виконавця Сапіжук О.О. про відкриття виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року № 14, у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Аналогічні роз`яснення надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 18 постанови № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», згідно якого, виходячи зі змісту статті 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем.

З огляду на викладене, вимога щодо зобов`язання державного виконавця Сапіжук О.О. повернути виконавчий лист № 671/1779/15-ц, виданий Волочиським районним судом Хмельницької області 28.03.2018 року стягувачу без виконання задоволенню не підлягає, оскільки вказані дії можуть вчинятись виключно державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 81, 247, 447 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу боржника ОСОБА_1 на дії виконуючого обов`язки начальника відділу Волочиського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Стаднічука Василя Сергійович та державного виконавця Сапіжук Ольги Олексіївни - задовольнити частково.

Визнати дії виконуючого обов`язки начальника відділу Волочиського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Стаднічука Василя Сергійовича, щодо розгляду скарги на дії державного виконавця Сапіжук Ольги Олексіївни неправомірними.

Скасувати постанову державного виконавця Сапіжук Ольги Олексіївни про відкриття виконавчого провадження № 61271221 від 13.02.2020 року за виконавчим листом № 671/1779/15-ц, виданим Волочиським районним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитом в розмірі 489893,92 грн.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.М. Бабій