Рішення № 94167674, 14.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2021 року м. Київ № 640/4758/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

27.02.2019 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора у якій просить:

- визнати відмову Офісу Генерального прокурора у наданні ОСОБА_1 довідки про розмір заробітної плати за посадою, з якої позивач вийшов на пенсію, - протиправною;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату з 24.12.2019 за посадою, з якої позивач вийшов на пенсію, з урахуваннях всіх складових заробітної плати, на які нараховуються страхові внески;

- відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 у зв`язку з неправомірними діями Офісу Генерального прокурора, пов`язаними з ненаданням довідки про розмір заробітної плати у сумі 300000, 00 грн за рахунок коштів Державного бюджету України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ненадання йому довідки про розмір заробітної плати, з урахуванням усіх видів складових заробітної плати, на які нараховуються страхові внески, порушує право позивача на належний соціальний захист.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

09.04.2020 від Офісу Генерального прокурора до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначив про те, що позов є необґрунтованим та безпідставним з огляду на те, що у зв`язку із ухваленням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)2019 у лютому 2020 року з Міністерством соціальної політики України погоджено порядок дій та Офісом Генерального прокурора розпочато видачу довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій, у тому числі й позивачу. Таку довідку від 02.03.2020 № 21-220зп було видано зятю позивача, що було узгоджено з ОСОБА_1 . Отже, Офіс Генерального прокурора не відмовляв позивачу у видачі довідки на виконання зазначеного рішення Конституційного Суду України.

Суд оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності на підтвердження й спростування заявлених вимог, встановив наступне.

У зв`язку із набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів» (далі - постанова № 1155) ОСОБА_1 24.12.2019 звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою, у якій висловив прохання з урахуванням вимог рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)2019 видати довідку про заробітну плату встановленого зразка для перерахунку його пенсії як колишньому працівнику прокуратури.

Листом від 03.02.2020 № 21-442вих-20 Офіс Генерального прокурора повідомив позивача про те, що довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій буде надана йому після узгодження суперечливих питань між Пенсійним Фондом України та Міністерством соціальної політики України.

Також судом встановлено, що Офісом Генерального прокурора ОСОБА_1 видано довідку від 02.03.2020 № 21-220зп, про те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» (далі - постанова № 657) розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06.09.2017 за відповідною (прирівняною) посадою старшого помічника Генерального прокурора України становить: посадовий оклад - 10 000, 00 грн, надбавки за класний чин/оклад за військовим званням - 2600 00 грн; надбавка за вислугу років (30%) - 3000, 00 грн; надбавки за почесне звання «заслужений» 5 % - 500, 00 грн; інших щомісячних надбавок, доплат (надбавки за високі досягнення у правці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 100 % - 15600, 00 грн, премії 60 % - 19020, 00 грн; матеріальної допомоги (для оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань (1/12) - 4226, 67 та 4226, 67 грн. Усього: 59 173, 34 грн.

Відмова відповідача у видачі довідки про заробітну плату для перерахунку його пенсії стала підставою звернення ОСОБА_1 із цим позовом до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У статті 19 Конституції України зазначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійні правовідносини є одним із видів суспільних відносин і особливою формою здійснення права на пенсію. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об`єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов`язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.

У цій справі стверджується про порушення права на отримання довідки відповідної форми та змісту, надання якої передбачено законодавством, для подальшої реалізації права на перерахунок пенсії за вислугу років, встановленої для спеціальної категорії пенсіонерів органів прокуратури.

Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури був і є Закон України «Про прокуратуру»: до 15.07.2015 - Закон України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ «Про прокуратуру», з 15.11.2015 - Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697-VІІ).

У статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ було визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина тринадцята цієї статті).

Частина вісімнадцята цієї статті у редакції, чинній до 15.07.2015 передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина вісімнадцята цієї статті).

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки ( частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ).

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав законної сили 01.01.2015 частину двадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Постановою №657, яка набрала законної сили 06.09.2017, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько - слідчим працівникам.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно вказаного Рішення, положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яке визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Установлено наступний порядок виконання цього Рішення: частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Посилаючись на вказане Рішення Конституційного Суду України та зазначаючи, що 18.02.2020 року Офіс Генерального прокурора звернувся до Міністерства соціальної політики України з листом № 21-698вих20 для погодження порядку перерахунку пенсій працівників прокуратури, в додатку 1 якого визначено форму довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії та останнім було погоджено відповідний порядок дій, позивач звернувся до відповідача за отриманням довідки як особа, яка має право на перерахунок пенсії.

Суд зазначає, що вказане право відповідачем не оспорюється, у свою чергу, предметом даного позову у справі, що розглядається, не є оскарження відмови відповідного пенсійного органу у перерахунку пенсії позивача, відтак, існування згаданого Рішення Конституційного Суду України не впливає на спірні правовідносини, які виникли між позивачем та Офісом Генерального прокурора з приводу невидачі довідки, виходячи з підстав, чому вказана довідка позивачу не надавалась. При цьому довідка на виконання вказаного Рішення Конституційного Суду України та постанови № 657 була видана позивачу.

Так, позивач, обґрунтовуючи мотиви звернення до суду вказує на те, що у зв`язку із прийняттям саме постанови № 1155, він звернувся до відповідача за новою довідкою про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії.

З цього приводу суд вважає необхідним вказати на те, що Кабінет Міністрів України постановою № 1155 затвердив схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1-3. Вказана постанова набрала чинності 16.01.2020.

Пунктом 6 зазначеної постанови установлено, що для прокурорів, умови оплати праці яких затверджені цією постановою, не застосовуються умови оплати праці працівників органів прокуратури, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012№ 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури"

При цьому пунктом 7 вказаної постанови визначено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права, свободи або інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 у справі № 18-рп/2004 термін «порушене право», який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №687/1539/16-а, від 04.02.2020 у справі №320/7969/17, від 02.09.2020 у справі № 580/2354/19.

Суд зауважує, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Інформація ж, наведена у відповіді Офісу Генерального прокурора від 03.02.2020 № 21-442вих-20, не породжує обов`язкових юридичних наслідків для позивача. При цьому, як було зазначено вище на виконання рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)2019 та постанови № 657 позивачу було видано довідку, а на момент звернення позивача 24.12.2019 про видачу нової довідки постанова № 1155 ще не набрала чинності. До того ж вона містить застереження, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених постановою № 1155 не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Доказів понесення відповідачем витрат суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 00034051).

Суддя О.М. Чудак