Рішення № 94167159, 11.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2021 року м. Київ № 640/23432/19

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоринг» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Колоринг» (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5-Б, офіс 307, код ЄДРПОУ 39649809) з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 8-А, код ЄДРПОУ 39470947) про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000411/2 від 29.10.2019 та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2019/00315.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем були надані всі необхідні документи, проте висновки відповідача зроблені на неповному дослідженні наданих документів, в зв`язку із чим рішеня про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2019/00315 підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, в зв`язку із тим, що при наданні документів для митного оформлення товарів декларантом не було підтверджено митну вартість товару.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 29.10.2019 №UA100000/2019/000411/2 про коригування митної вартості товарів було збільшено митну вартість товару позивача.

На підставі вказаного рішення було оформлено та вручено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100120/2019/00315.

Незгода позивача із прийнятими рішеннями, зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом ст. ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України).

Так частинами 1- 3 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом ч. ч. 1- 3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. ч. 5, 6 ст. 53 МК України).

Згідно із ч. ч. 1- 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 МК України).

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 813/1229/16.

Зі змісту наявних у матеріалах справи документів вбачається, що останнім сформовано висновок про неможливість визначення митної вартості товарів за поданими документами.

Так, судом встановлено, що позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору/контракту).

01.02.2019 року був укладений контракт № CR-01.02.19 між Компанією RASTAL GnbH&Co.KG (Продавець) та TOB «Колоринг» (Покупець), згідно якого Продавець продає, а Покупець купує Товар на підставі Інвойсу до Контракту, який є невід`ємною частиною.

TOB «КОЛОРИНГ» 29.10.2019 р. заявив до митного оформлення за митною декларацією № UA100120/2019/213652 наступний товар:

1. Посудини на ножці для пиття, із скла, механічного виготовлення: Бокал Теки Рок 0.42 л, арт. 1000209996-480 шт.; Бокал Harmony RV 0.53 л, арт. 1000005215 - 384 шт..; Бокал Luttich Schwenker 0.3 л, арт. 1000004742^ 1296 шт.; Бокал Luttich Schwenker 0.4 В арт. 1000004741 - 960 шт.; Бокал Рок 0.4 л, арт. 1000170492 - 1082; Бокал Harmony 0.2 л, арт. 1000005380-576 шт.

2. Посуд для пиття скляний: Склянка Conil В0.47 л, арт. 1000170946 - 576 шт.; Склянка Willi В 0.3 л., арт. 1000509540 - 1008 шт.; Склянка Craft Master One tumbler 0.47 л, арт. 1000153163 - 1026 шт; Склянка Brent 0,57 л, арт. 1000179357 - 576 шт.;

3. Посуд скляний столовий для пиття, механічного виготовлення без ніжки, з оздобленням: Кухоль Isar 8 1л, арт. 1000217467 - 490 шт.; Склянка Tannheim WZB 0,3л, арт. 1000193686 - 600 шт.; Tannheim WZB 0,5 л, арт. 1000189471 - 408 шт.; Кухоль Gluckauf S. 0,3 л, арт. 1000023208 - 980 шт.; Кухоль GluckaufS. 0,5 л, арт. 1000201629 - 624 шт.;

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав митному органу копії наступних документів: Контракт № CR-01.02.19 від 01.02.2019 р.; додаткову угоду №2 від 16.04.2019 р. до контракту №CR-01.02.19 від 01.02.2019; міжнародну товарно-транспортну накладну № 100177 від 25.10.2019 р.; проформу інвойса № 196012190 від 30.07.2019; інвойс № 90133466 від 24.10.2019, інвойс №90133468 від 24.10.2019 р, пакувальний лист б/н від 24.10.2019 р.; сертифікат походження № L273160 від 25.10.2019 року; платіжне доручення № 1 від 08.10.2019 р.; платіжне доручення № 2 від 16.10.2019 р; договір № AUZ116-01.19 від 22.10.2019 р; договір № AUР 071-01.19 від 27.10.2019 р; транспортний заказ № 5 від 22.10.2019 р; довідка про транспортні витрати № 20191022-0553 від 25.10.2019 р.

Під час перевірки документів відповідач зазначив, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з цим , відповідач на підставі ч.2, 3 ст. 53 Митного Кодексу України запросив такі додаткові документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості товарів; додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту); транспортні (перевізні) документи, та/або документи, що підтверджують вартість перевезення; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товарів; банківські платіжні доручення, що підтверджують вартість товарів; інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інші документи за власним бажанням.

На зазначену вище вимогу позивачем були надані наступні документи: прайс-лист № 2/2019 від 25.10.2019 р.; експортна декларація № 190Е655116381462Е1 від 25.10.2019 р.; експертна довідка Київської обласної ТПП № Фц-19/1026 від 29.10.2019 р.; копія платіжного доручення № 153 від 29.10.2019 р.

Незважаючи на додатково подані документи, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару № UA100000/2019/000411/2 від 29.10.2019 року.

Проаналізувавши оскаржувані рішення, з урахуванням пояснень позивача та відповідача, суд вважає прийняті рішення незаконним та необґрунтованими з наступних підстав.

В оскаржуваному рішенні від 29.10.2019 року відповідач зазначив, що згідно з інвойсом від 24.10.2019 р. № 90133466 продавцем та виробником товару вказано про застосування умов продажу, що розташовані на сайті www.rastal.com., які передбачають продаж на умовах EXW, проте товари задекларовано на умовах FCA - Hohr-Grenzhausen.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд не погоджується із такими твердженнями відповідача, оскільки поставка товару здійснюється на підставі укладеного контракту між постачальником та покупцем № CR-01.02.19 від 01.02.2019 р., в якому в п.1.2 та в 4.1 зазначено, що поставка здійснюється на умовах FCA Хьор-Гренцхаузен, Німеччина або FCA Глівіце, Польща, якщо інше не вказано в Інвойсі.

До того ж в інвойсі також зазначені умови поставки - FCА Хьор-Гренцхаузен.

Крім того, відповідач зазначав, що пунктом 3.1 контракту передбачено, що товар постачається на умов 100 % попередньої оплати згідно проформи інвойсу або інвойсу та платіжні доручення № 1 від 06.10.2019 р та № 2 від 16.10.2019. Проте, за умовами контракту оплата здійснюється у межах 30 календарних днів від підтвердження замовлення. Декларантом замовлення не надано, разом з тим надані платіжні документи № 1 від 06.10.2019 р та № 2 від 16.10.2019, які не містять відміток банківської установи та термін оплати яких не відповідає загальним умовам продажу товарів RASTAL.

Суд вважає вказані доводи відповідача необґрунтованими з наступних підстав.

Між Компанією RASTAL GnbH&Co.KG та позивачем був укладений контракт № CR-01.02.19 , таким чином, умови поставки та оплати товару повинні здійснюватися на підставі укладеного контракту.

Відповідно до п. 3.1. контракту передбачена 100% оплата за Товар згідно Інвойсів, в зв`язку із чим позивач здійснив повну оплату за товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 06.10.2019 р та № 2 від 16.10.2019.

Твердження Відповідача про відсутність відмітки банківської установи на платіжних документах суперечить нормам чинного законодавства, а саме п.4. ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України в якому зазначено, що документами, що підтверджують митну вартість товару є - «якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;».

Крім того, платіжні доручення, які надані до митниці, оформлені відповідно до Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 216 від 28.07.2008 р.

Зазначена обставина свідчить про те, що декларування товару повинно було здійснюватися саме за ціною договору/контракту, а доводи відповідача про неможливість встановлення митної вартості за ціною договору (контракту) є необґрунтованими.

До того ж, в гр. 33 рішення про коригування митної вартості від 29.10.2019, відповідач зазначив, що на підтвердження витрат на транспортування декларантом надана довідка про транспортні витрати та рахунок від 25.10.2019 р № 20191022-0553-01, в графі 44 митної декларації № UA100120/2019/213652 вказані договори транспортного експедирування № № AUZ 116-01.19 від 22.10.2019 р., AUP 071-01.19 від 27.10.2019 р., надано замовлення № 5 відповідно до якого здійснюється оплата у розмірі 2700 євро до перетинання вантажем митного кордону України, проте факт оплати не підтверджений декларантом.

Таке твердження Відповідача є необґрунтованими та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, оплата транспортних послуг була проведена позивачем в повному обсязі, згідно рахунку - фактури № 20191022-0553-01 на суму 75 456,86, що підтверджується платіжним дорученням № 153 від 29.10.2019 року. В доповнення до цього, позивачем була надана довідка про транспортні витрати на суму 75 456,86.

На вимогу відповідача, позивач надав додатково Експертну довідку Київської обласної (регіональної) ТПП № Фц-19/1026 від 29.10.2019 р., як висновок про якісні та вартісні характеристики товарів. Проте, відповідач не прийняв надану довідку до уваги та зазначив, що вона не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки містить аналіз товарів на ринку Китаю, не проаналізувавши ціни на аналогічну продукцію від інших виробників європейського ринку.

Суд не погоджується із даними твердженням відповідача та зазначає, що в даному експертному висновку в основу експертизи було закладено порівняльний аналіз вартості аналогічної продукції різних виробників та моніторинг зовнішніх товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках. В результаті аналізу експерт прийшов до висновку, що товар відповідає кон`юнктурі ринку.

В зв`язку із вищенаведеними, суд вважає, що позивач на підтвердження заявленої митної вартості товарів подав до митного оформлення всі необхідні документи.

Проте, відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які б перешкоджали митному оформленню товару за ціною договору.

Водночас, оскільки судом зроблено висновок про надання позивачем достатніх документів для визначення митної вартості товару, а рішення про коригування митної вартості визнано протиправними, скасуванню підлягає і картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, заповнена на підставі оскаржуваного рішення.

Згідно з ч. ч. 1- 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем не доведені підстави коригування митної вартості товару за резервним методом, в зв`язку із чим неправомірно та безпідставно було відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, відмовлено у митному оформленні товару та прийнято оскаржувані рішення, суд вбачає підстави для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоринг» (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5-Б, офіс 307, код ЄДРПОУ 39649809) задовольнити повністю;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000411/2 від 29.10.2019;

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2019/00315;

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоринг» (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5-Б, офіс 307, код ЄДРПОУ 39649809) понесені судові витрати у сумі 3842,00 (три тисячі вісімсот сорок дві грн) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 8-А, код ЄДРПОУ 39470947).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа