Ухвала суду № 94167106, 22.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

22 грудня 2020 рокум. Київ№ 640/9448/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шрамко Ю.Т., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника третьої особи про залишення без розгляду позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа - Комунальне підприємство "Київблагоустрій", про визнання протиправними та скасування рішень, припису,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) знаходиться справа №640/9448/19 (далі - справа) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі - відповідач), третя особа - Комунальне підприємство "Київблагоустрій" (далі - третя особа), у якій позивач просить суд:

- визнати дії відповідача незаконними - скасувати рішення №064-9183 від 05.09.2017 про демонтування кіоску позивача;

- скасувати припис №№1717449 від 29.08.2017;

- скасувати рішення про анулювання Договору №10300-16/6 від 19.12.2016.

Разом з тим, представником третьої особи заявлене письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (далі - заявлене клопотання) оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Також, представник третьої особи зазначає, що заява позивача про поновлення строку не містить жодних належних обґрунтувань щодо поважності пропуску шестимісячного строку звернення до суду з відповідними доказами.

Розглянувши заявлене клопотання суд встановив наступне .

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Зі змісту позову та долучених копій документів вбачається, що позивачу про анулювання договору №10300-16/6 від 19 грудня 2016 року стало відомо з листа від 21 серпня 2017 року №055-13610.

Також у позові відсутні конкретні відомості про те, що позивачу стало відомо про рішення № 064-9183 від 05 вересня 2017 року про демонтування кіоску ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та про припис № 1717449 від 29 серпня 2017 року.

Натомість позивач зазначає, що 01 вересня 2017 року на вимогу вказаного припису він надав лист з додатками на дозвільну документацію на розміщення споруди за адресою: АДРЕСА_1 .

Також позивач повідомляє, що 11 вересня 2017 року тимчасова споруда була знесена органом благоустрою.

08 грудня 2017 року позивач звернувся зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо проведення перевірки дій посадових осіб Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради.

Представником третьої особи надано до суду документи, з яких вбачається, що вперше позивач вже звертався з позовом до суду про скасування рішення № 064-9183 від 05 вересня 2017 року та припису № 1717449 від 29 серпня 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2018 року (справа №826/12367/18) позовну заяву ФОП ОСОБА_1 про скасування рішення та припису залишено без руху та надано п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року позовну заяву повернуто ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку з невиконанням вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року залишено без змін.

Поряд з цим, з постанови апеляційної інстанції вбачається, що позивачем оскаржувалися: рішення № 064-9183 від 05 вересня 2017 року про демонтування кіоску ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; припис № 1717449 від 29 серпня 2017 року.

Окрім цього, зі змісту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року вбачається, що причиною залишення позовної заяви без руху, а подальшому її повернення було неналежне оформлення платіжного доручення про сплату судового збору, яке позивачем усунено не було.

14 січня 2019 року позивачем направлено скаргу до КМДА про визнання дій протиправними.

17 січня 2019 року позивачем складено претензію до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування шкоди, завданої знесенням тимчасової споруди.

30 травня 2019 року позивач вдруге звернувся з позовом до суду від 27 травня 2019 року.

Таким чином, з наданих сторонами матеріалів вбачається, що про рішення № 064-9183 від 05 вересня 2017 року позивач був обізнаний не пізніше 11 вересня 2017 року, з приписом № 1717449 від 29 серпня 2017 року - не пізніше 01 вересня 2017 року, а з рішенням про анулювання договору № 10300-16/6 від 19 грудня 2016 року - 21 серпня 2017 року.

Разом з тим, позивач вдруге звертається з аналогічними позовними вимогами до суду 30 травня 2019 року, тобто з порушення строку звернення з позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

При цьому до адміністративного позову, який подається після усунення недоліків, які зумовили повернення позовної заяви, застосовуються загальні вимоги, передбачені КАС України для позовних заяв. Зокрема такою вимогою є подача позову в межах строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, позивач повинен довести поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

У своїй позовній заяві позивач щодо обґрунтування поважності причин порушення строку звернення з позовом до суду посилається на те, що він намагався вияснити незаконність, на його думку, дій відповідача, у зв`язку з чим 14 січня 2019 року направив скаргу до КМДА про визнання дій протиправними, однак станом на дату звернення з позовом до суду відповіді від КМДА він не отримав.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що вказану скаргу позивач до позову не долучив, а лише посилається на неї у тексті позовної заяви, що позбавляє суд можливості перевірити зміст цієї скарги, достовірність повідомлених позивачем відомостей та його спроб досудового врегулювання спору.

Крім того, до позовної заяви позивач долучив копію претензії від 17 січня 2019 року до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування шкоди, завданої знесенням тимчасової споруди, на якій відсутній штамп вхідної кореспонденції, у зв`язку з чим взагалі не зрозуміло чи вона була подана адресату.

Разом з тим, позивач посилається на позицію Верховного Суду у справі № 210/3915/17, з якого слідує, що подання скарги до вищого органу та очікування відповіді можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на оскарження.

Суд погоджується з вказаною позицією, однак такі очікування також мають тривати в розумних рамках, в той же час позивач взагалі не обґрунтував таке тривале затягування спроби врегулювання спору та затягування із зверненням з позовом до суду.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

В той же час, наведені позивачем причини невчасного звернення з позовом до суду не є такими, що пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист, а тому суд визнає їх неповажними.

Жодних інших належних доказів чи переконливих пояснень щодо існування причин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до адміністративного суду з цим позовом позовна заява та заява про поновлення процесуального строку не містять.

Суд зазначає, що інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поновлення процесуального строку без об`єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішенні "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява N 3236/03, п. 41, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча саме національним судам, перш за все, належить приймати рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частиною третьою та частиною четвертою статті 123 вказаного Кодексу.

Таким чином, проаналізувавши заявлене клопотання на предмет його відповідності викладеним у даному судовому рішенні нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав і необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 240-243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.

2. Залишити без розгляду позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа - Комунальне підприємство "Київблагоустрій", про визнання протиправними та скасування рішень, припису.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко