Рішення № 94166989, 15.01.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/4673/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Укртнасбезпеки у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

У провадження Чернігівського окружного адміністартивного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також – позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Укртнасбезпеки у Чернігівській області ( далі також – відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 22.09.2020 № 213428.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова винесена без урахування права особи на участь в процесі прийняття рішення, тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 17.11.2020 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає, просить відмовити з доводів, викладених у відзиві.

Суд вважає за необхідне надати оцінку суб`єктному складу учасників даного спору.

Так, позивач у позові зазначає відповідачем Державну службу з безпеки на транспорті.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно визначення, закріпленого у пункті 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Як убачається зі змісту позову, предметом оскарження є постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.09.2020, винесена начальником Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена положеннями Порядка здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінета Міністрів України 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Пунктом 3 цього Порядку закріплено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека та її територіальні органи.

Відповідно до п. 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 27 Порядку №1567 передбачено, що за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Як закріплено у Положенні про Державну службу України з безпеки на транспорті, яке затверджене постановою Кабінета Міністрів України від 11 лютого 2015 року №105, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно п. 8 цього Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

У постанові Верховного суду від 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17 висловлено позицію, що належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган, який таке стягнення застосував.

Таким чином, саме Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області є належним відповідачем.

Відтак, позовні вимоги заявлено та вирішено до неналежної особи, яка має відповідати за даним позовом.

Відповідно до положень ч 3 та 4 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне замінити неналежного відповідача Державну службу з безпеки на транспорті на належного Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

30.07.2020 на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса (450 км + 500) працівниками управління Укртрансбезпеки здійснено зупинку та проведено перевірку транспортних засобів, а саме: автомобіля марки DAF XF 95.480, державний номерний знак НОМЕР_1 .

За результатами перевірки складено акт №240612 від 30.07.2020, в якому зафіксовано порушення ,відповідальність за яке передбачено ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

31.08.2020 Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області повідомило позивача про розгляд справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, яке призначено на 22.09.2020, що підтверджується листом № 65939/41/24 (а.с.12) та визнається позивачем.

22.09.2020 начальником управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області Шевченком Ю.П. стосовно ФОП ОСОБА_1 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №213428 у розмірі 17000,00 грн (а.с.11), яка направлена позивачу листом від 23.09.2020 № 72941/41/24-20 (а.с.10) факт отримання постанови визнається позивачем.

Вважаючи, що постанова винесена з порушення процедури розгляду справи, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Так, у відповідності до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

При цьому суд враховує, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку №1567).

Порядок оформлення матеріалів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, уповноваженими на те посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - уповноважені посадові особи) врегульовано інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України 24.04.2013 року № 254 (далі - Інструкція № 254).

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції №254 при розгляді справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена розглядати справи про адміністративне правопорушення, зобов`язана дотримуватися вимог статті 38 Кодексу, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого правопорушення - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Системний аналіз вищенаведених положень свідчить, що на орган державного контролю покладено обов`язок належного повідомлення суб`єкта господарювання про місце і час розгляду справи про порушення шляхом вручення суб`єкту господарювання такого повідомлення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Як вже встановив суд, 31.08.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Чернігівській області на адресу позивача направлено повідомлення про розгляд справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, яке призначено на 22.09.2020, що підтверджується листом № 65939/41/24 та фіскальним чеком про відправлення кореспонденції (а.с.12). Вказане повідомлення отримано позивачем 01.09.2020, що підтверджується трекінгом Укрпошти і визнається позивачем у позові.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч. 1 ст. 78 КАС України).

Отже, факт отримання позивачем повідомлення про розгляд справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт не підлягає доказуванню.

Посилання позивача як на підставу протиправності спірного рішення на те, що справа про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт розглядалась відповідачем за його відсутності, суд відхиляє, оскільки позивач був повідомлений належним чином, а докази, які б свідчили про не допуск позивача до участі у процесі прийняття рішення, відсутні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення, у той же час позивачем не спростовано належними доказами позицію відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області вул. П`ятницька,39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 37972475.

Повний текст рішення виготовлено 15 січня 2021 року.

Суддя І.І. Соломко