Ухвала суду № 94166970, 15.01.2021, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/34/21

провадження № 2/588/135/21

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

15 січня 2021 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Щербаченко М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» про визнання угоди про припинення трудового договору недійсною, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заробітної плати за суміщення посад,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 07 січня 2021 року звернулась до суду з указаним позовом, в якому просить суд:

1) визнати Угоду про припинення трудового договору, укладену 06 лютого 2019 року між Приватним акціонерним товариством «Монделіс Україна» та ОСОБА_2 , недійсною;

2) визнати незаконним та скасувати наказ Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» № 06-02/2019/2 від 06.02.2019 про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади менеджера інтегрованої мережі постачання Україна Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» та посади за суміщенням Директор Київської філії Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна»;

3) поновити ОСОБА_2 на посаді менеджера інтегрованої мережі постачання Україна Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» та посаді за суміщенням Директор Київської філії Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна»;

4) стягнути з Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» на користь ОСОБА_2 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та доплату за суміщення.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що заява повинна бути залишена без руху, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до пунктів 3, 5, 8 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим документом чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта та п`ята статті 177 ЦПК України).

Указаним вимогам позовна заява ОСОБА_2 не відповідає.

Так, у позовній заяві не указана ціна позову, яка у контексті спірних правовідносин визначається сумою середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та доплати за суміщення.

Позивака всупереч вимогам пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України не навела обґрунтований розрахунок сум, що просить стягнути. Позовна вимога про стягнення доплати за суміщення посад сформульована не конкретно (без сум та періоду нарахування).

Крім того, позовна заява не містить виклад обставин, якими позивачка обґрунтовує свою вимогу про стягнення доплати за суміщення посад, зокрема, не вказує чи встановлювалась їй така доплата під час перебування у трудових відносинах з відповідачем, чи фактично сплачувалась, який її належний розмір на місяць та порядок її обчислення.

Для визначення сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачка не вказала у позовній заяві і не надала всупереч вимогам частини 2 статті 83 ЦПК України доказів на підтвердження її середньоденного чи середньогодинного заробітку (залежно від форми оплати праці), що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи перед звільненням.

Так, згідно з пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (частина 2 статті 13 ЦПК України). В силу принципів змагальності і диспозитивності такий обов`язком процесуальним законом покладено на учасників справи, а суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість лише сприяє сторонам в реалізації їх процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Кодексу законі про працю відповідач зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

У позовній заяві відсутні посилання на неможливість подання суду доказів стосовно спірних сум, які позивачка просить стягнути, а також доказів вжиття позивачкою заходів для їх отримання або причин неможливості їх самостійного отримання.

ОСОБА_2 у позовній заяві зазначила, що вважає, що звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Проте, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 12-301гс18 від 30 січня 2019 року, в ухвалах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 22.07.2019 року у справі № 488/769/17, від 16.04.2020 у справі № 480/1449/18.

Отже, позивач звільнена від сплати судового збору стосовно її позовних вимог немайнового характеру, пов`язаних з поновленням на роботі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ураховуючи наведене, за подання позову позивачці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку від визначеної нею ціни позову стосовно суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, але не менше 908 грн. 00 коп. (2270 грн. 00 коп. х 0,4).

Відповідно до статті 185 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, зазначених у статтях 175 і 177 ЦПК України - підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві.

За таких обставин, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення указаних вище недоліків: подати до суду уточнену позовну заяву разом з примірником для відповідача, яка має відповідати всім вимогам, указаним у статті 175, 177 ЦПК та подати оригінал платіжного документу про оплату судового збору в сумі 1 відсотку від визначеної нею ціни позову стосовно суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, але не менше 908 грн. 00 коп., за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУКСум.обл/Тростянецька МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970404, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA488999980313141206000018518, код класифікації доходів бюджету 22030101 у графі призначення платежу вказати - судовий збір, зазначити прізвище, ім`я, по-батькові заявника, назву суду, де розглядається справа; у графі "код платника" вказати власний ідентифікаційний номер).

Керуючись вимогами статей 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» про визнання угоди про припинення трудового договору недійсною, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заробітної плати за суміщення посад – залишити без руху.

Надати позивачам строк тривалістю 10 (десять) днів, який обчислюється з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачці, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву буде визнано неподаною та повернено.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Щербаченко