Рішення № 94166821, 14.01.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1641/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі – відповідач або ГУ ПФУ в Чернівецькій області), в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні раніше призначеної пенсії за віком та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити поновлення, нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком за період з 08 грудня 2016 року по 17 листопада 2019 року включно, з урахуванням пенсії, виплаченої йому за шість місяців наперед.

1.2. Ухвалою суду від 02.10.2020 року даний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

1.3. Ухвалою суду від 09.10.2020 року по справі відкрите спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. ОСОБА_1 , є громадянином України, який з 24 серпня 2016 року перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України та одержував пенсію за віком згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення».

2.2. 12.08.2020 року на адресу ГУ ПФУ в Чернівецькій області надійшла заява від ОСОБА_2 , про здійснення поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 08.12.2016 року по 17.11.2019 року.

2.3. ГУ ПФУ в Чернівецькій області листом від 27.08.2020 року №1595-1428/Г-04/8-2400/20 повідомило представника позивача про відсутність підстав для поновлення пенсій за віком ОСОБА_1 у період з 08.12.2016 року по 17.11.2019 року.

2.3. Не погоджуючись із відмовою відповідача у поновленні та виплаті пенсії, представник позивача звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

3.1. В обґрунтування заявлених вимог в позовній заяві представником позивача зазначено, що Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, який з 24 серпня 2016 року перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України та одержував пенсію за віком згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення».

3.2. 08 грудня 2016 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою, в якій просив виплатити пенсію за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон. В заяві визначено, що орієнтовний виліт у січні 2017 року. Розпорядженням від 08 грудня 2016 року відповідачем закрито пенсійну справу позивача та виплачено розмір пенсії за 6 місяців наперед у зв`язку із виїздом, по 31 травня 2017 року.

3.3. Згідно відомостей із закордонного паспорта ОСОБА_1 постійним місцем його проживання є США.

3.4. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року по справі № 824/1546/19-а зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 18 листопада 2019 року.

3.5. 12 серпня 2020 року представником позивача надіслано відповідачу поштою рекомендованим листом заяву в інтересах позивача, згідно якої просив здійснити поновлення, нарахування та виплату позивачу пенсії за віком за період з 08 грудня 2016 року по 17 листопада 2019 року включно, з урахуванням пенсії, виплаченої йому за шість місяців наперед.

3.6. Листом від 27 серпня 2020 року за № 1595-1428/Г-04/8-2400/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило, що підстави для задоволення вказаної заяви відсутні.

3.7. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 року від 07 жовтня 2009 року, яким визнано неконституційними положення Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” щодо припинення виплати пенсії громадянам України, які постійно не проживають на її території, а також на рішення Європейського суду з прав людини у справі “Пічкур проти України”, представник позивача вказує про незаконність відмови у виплаті пенсії позивачу за період проживання в США.

3.8. Позивачу припинено виплату пенсії з 08 грудня 2016 року і поновлено виплату за рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року по справі № 824/1546/19-а починаючи з 18 листопада 2019 року.

3.9. Тобто, за період з 08 грудня 2016 року по 17 листопада 2019 року включно позивач пенсію не отримував (за виключенням пенсії, виплаченої йому за шість місяців наперед), а тому відмова у поновленні, нарахуванні та виплаті йому пенсії за віком за цей період є протиправною.

Аргументи відповідача

3.10. 22.10.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

3.11. Так, представник відповідача вказує, що у відповідності до статті 3 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне страхування» від 14.01.1998 року №16/98-ВР (далі - Закон України №16/98-ВР) право на забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, одним із видів якого є пенсійне страхування мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавствам України, а також міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною радою України.

3.12. Згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

3.13. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Закону України № 1058-ІV, виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

3.14. Статтею 51 вказаного Закону України № 1058-ІV передбачалось, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання.

Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

3.15. При цьому, зауважує, що угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки про соціальне забезпечення на разі не ратифіковано. Питання виплати пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено договору у галузі пенсійного забезпечення, на даний час залишається не врегульованим. Крім цього, положення ст. 3 Закону України № 16/98-ВР не визнавалися не конституційними.

3.16. Враховуючи вищезазначене, вважає, що у зв`язку з відсутністю механізму виплати пенсії громадянам, які проживають у країнах, з якими не укладено міждержавних договорів в галузі пенсійного забезпечення, підстав для поновлення виплати пенсій немає.

3.17. Отже, Головним управлінням на виконання рішення суду від 27.01.2020 року по справі №824/1546/19-а вчинені дії, щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 .

3.18. Окрім цього, звертає увагу на те, що позивач втратив право на розгляд судом позовних вимог, що знаходяться поза межами шестимісячного строку звернення до суду в зв`язку з пропущенням такого строку звернення без поважних причин.

IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

5.1. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, який з 24 серпня 2016 року перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України та одержував пенсію за віком згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується, зокрема, протоколом про призначення пенсії від 01.08.2016 року (а.с. 51 зворотній бік).

5.3. 08.12.2016 року позивач звернувся до Глибоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернівецької області із заявою, в якій просив виплатити пенсію за шість місяців наперед. В заяві визначено, що орієнтовний виліт у січні місяці (а.с. 53 зворотній бік).

5.4. Розпорядженням Глибоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернівецької області №О/Р 152396 від 08.12.2016 року закрито пенсійну справу позивача та виплачено розмір пенсії за 6 місяців наперед у зв`язку виїздом (а.с. 54).

5.5. Згідно відомостей із закордонного паспорту ОСОБА_1 постійним місцем його проживання є США (а.с. 16).

5.6. Згідно доданої до матеріалів справи довіреності від 14 листопада 2019 року, посвідчених приватним нотаріусом Сторожинецького районного нотаріального округу Сирбу Л.Б., вбачається, що ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 бути його представником та виконувати низку дій, в тому числі представляти його інтереси в Пенсійному фонді України (з правом подачі заяв про призначення пенсій, поновлення пенсії, перерахунок пенсії) (а.с. 27).

5.7. Аргументами сторін підтверджується, що 15.11.2019 року до ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявою про поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_2 02.12.2019 року листом ГУ ПФУ в Чернівецькій області №924/Р-11 представника позивача ОСОБА_2 повідомлено про відсутність підстав для поновлення пенсій за віком ОСОБА_1 . Не погоджуючись із рішенням органу Пенсійного фонду України 11.12.2019 року представником інтересів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подано позов до суду із зобов`язанням поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 18 листопада 2019 року.

5.8. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.01.2020 року по справі №824/1546/19-а позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 18.11.2019 року (а.с. 12-15).

5.9. На виконання рішення суду від 27.01.2020 року по справі №824/1546/19-а, ГУ ПФУ в Чернівецькій області поновлено виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 18.11.2019 року, що підтверджується відомостями по перерахунку пенсії ОСОБА_1 (а.с. 56-57).

5.10. 12.08.2020 року до ГУ ПФУ в Чернівецькій області звернувся ОСОБА_2 із заявою про поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 08.12.2016 року по 17.11.2019 року (а.с .19-24).

5.11. ГУ ПФУ в Чернівецькій області листом від 27.08.2020 року №1595-1428/Г-04/8-2400/20 повідомило представника позивача про відсутність підстав для поновлення пенсій за віком ОСОБА_1 у період з 08.12.2016 року по 17.11.2019 року, посилаючись на те, що міжнародних договорів між Україною та Сполученими Штатами Америки стосовно призначення та виплати пенсії не укладалось. Крім цього, відповідач зазначав, що керуючись статтею 51 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплату пенсії гр. ОСОБА_1 проведено по 31.05.2017 року. Подальший порядок виплати пенсій громадянам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено договір в галузі пенсійного забезпечення, чинним законодавством не визначений. На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року по справі № 824/1546/19-а Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області поновило виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 18 листопада 2019 року. Суму боргу визначену на виконання судового рішення за період з 18.11.2019 року по 31.03.2020 року в сумі 4207,23 грн. по ОСОБА_1 виплачено у квітні 2020 року. Таким чином, Головним управлінням здійснено всі необхідні заходи щодо виконання рішення суду від 27 січня 2020 року по справі № 824/1546/19-а в межах наданих повноважень та з урахуванням вимог чинного законодавства (а.с. 25-26).

VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

6.1. Предметом цього позову є дії відповідача щодо поновленні виплати позивачу пенсії за період перебування позивача за кордоном, а саме з 08 грудня 2016 року по 17 листопада 2019 року включно, а тому суд має надати зазначеним діям оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.

6.2. Так, згідно частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

6.3. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

6.4. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

6.5. Згідно пункту 2 частини 1 статті 49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

6.6. Відповідно до статті 51 Закону України Закону № 1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

6.7. Суд звертає увагу, що міжнародні договори між Україною та Сполученими Штатами Америки з питань пенсійного забезпечення не укладалися.

6.8. Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року №25-рп/2009 у справі № 1-32/2009 пункт 2 частини 1 статті 49, друге речення статті 51 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

6.9. Згідно даного рішення, оспорюваними нормами Закону № 1058-IV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору.

6.10. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Відтак, з 07 жовтня 2009 року виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону № 1058-ІV. Із цього часу орган Пенсійного фонду має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

6.11. Крім цього, відповідно до частин 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

6.12. Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23 лютого 2006 року №3477-IV визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

6.13. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у рішенні по справі “Пічкур проти України”, яке набрало статусу остаточного 07.02.2014 року, зазначив, що право на отримання пенсії, як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

6.14. У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

6.15. Таким чином, суд вважає, що позивач як громадянин України, який певний період часу проживав в Сполучених Штатах Америки, має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни України, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.

6.16. Відтак, суд приходить до висновку, що позивач має право на виплату пенсії за період проживання в Сполучених Штатах Америки, а тому відповідачем всупереч висновків, викладених в рішенні Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 року та рішенні Європейського суду з прав людини по справі “Пічкур проти України”, яке є джерелом права, протиправно відмовлено позивачу у виплаті пенсії.

6.17. При цьому, з огляду на вищезазначене, доводи відповідача про те, що оскільки міжнародні договори між Україною та Сполученими Штатами Америки стосовно призначення та виплати пенсії не укладалися, а тому відсутні підстави для здійснення позивачу виплати пенсії за час його проживання за кордоном, суд вважає безпідставними.

6.18. Судом встановлено, що на виконання рішення суду від 27.01.2020 року по справі №824/1546/19-а, ГУ ПФУ в Чернівецькій області поновлено виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 18.11.2019 року, що підтверджується відомостями по перерахунку пенсії ОСОБА_1 (а.с. 56-57).

6.19. У свою чергу, суд звертає увагу на те, що згідно розпорядження Глибоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернівецької області №О/Р 152396 від 08.12.2016 року закрито пенсійну справу позивача та виплачено розмір пенсії за 6 місяців наперед у зв`язку виїздом за кордон, що жодним чином не заперечується представником позивача.

6.20. ГУ ПФУ в Чернівецькій області листом від 27.08.2020 року №1595-1428/Г-04/8-2400/20 представника позивача повідомлено, що виплату пенсії гр. ОСОБА_1 проведено по 31.05.2017 року.

6.21. Відтак, враховуючи те, що до 08.12.2016 року ОСОБА_1 пенсію отримав, а також відповідачем було виплачено йому розмір пенсії за шість місяців у зв`язку із переїздом в США на постійне місце проживання наперед (включно по 31.05.2017 року), а з 18.11.2019 року згідно рішення суду від 27.01.2020 року по справі №824/1546/19-а йому було поновлено виплату пенсії після відповідного звернення, то обґрунтованими є також вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача поновити, нарахувати та виплати ОСОБА_1 пенсію за період з 01.06.2017 року по 17.11.2019 року включно.

6.22. Вирішуючи цей спір судом враховані правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18, які відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

6.23. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у вказаній постанові від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим. Відновлення виплати пенсії має проводитися з дати ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 07 жовтня 2009 року у справі № 25-рп/2009 без обмеження її виплати жодними строками.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

7.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

7.2. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач, відмовляючи позивачу у нарахуванні та виплаті пенсії за період його перебування за кордоном, діяв не на підставі Конституції та законів України.

7.3. Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.

7.4. Однак, судом у цій справі встановлено, що відповідачем було виплачено позивачу розмір пенсії за шість місяців у зв`язку із переїздом в США на постійне місце проживання наперед включно по 31.05.2017 року, а тому, суд прийшов до висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги у частині зобов`язання відповідача поновити, нарахувати та виплати ОСОБА_1 пенсію за період з 08.12.2016 року по 31.05.2017 року.

7.5. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню частково з підстав викладених у його мотивувальній частині.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

8.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. Зокрема, відповідно до її частини 1 при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

8.2. В силу частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

8.3. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією № 0.0.1860377116.1 від 06.10.2020 року (а.с. 36).

8.4. Суд звертає увагу на те, що позов задоволено частково, відтак, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути судові витрати (судовий збір) у сумі 700 грн. 00 коп. (пропорційно задоволеним вимогам) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні раніше призначеної пенсії за віком за період перебування за кордоном, а саме з 01.06.2017 року по 17.11.2019 року включно.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області поновити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за період з з 01.06.2017 року по 17.11.2019 року включно.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції № 0.0.1860377116.1 від 06.10.2020 року судового збору у розмірі 700 (сімсот) грн. 00 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (знятий з обліку з 18.11.2016 року); постійне місце проживання США, РНОКПП НОМЕР_1 )).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58022, м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя О.В. Анісімов