Рішення № 94166710, 15.01.2021, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/948/20

Провадження № 2/581/12/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2021 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді Сізова Д.В.,

з участю секретаря судового засідання Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

8 грудня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує такими обставинами.

20 грудня 2011 року відповідач звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву від 20 грудня 2011 року, згідно з якою отримала кредит у вигляді встановленого початкового кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Вказує, що вказані договірні відносини між банком та відповідачем виникли в силу ч. 1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання ОСОБА_1 до розроблених банком формулярів та стандартних форм у вигляді вказаних умов та тарифів банку.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх кредитних зобов`язань, станом на 14 жовтня 2020 року виникла заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 11949 грн. 30 коп., з яких: 8020 грн. 32 коп. заборгованість за тілом кредиту (прострочене тіло кредиту), 572 грн. 26 коп. заборгованість за простроченими відсотками, 3356 грн. 72 коп. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України, які банк просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь разом із судовим збором у розмірі 2102 грн.

Сторони до суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

20 грудня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. Розміру процентної ставки за користування кредитними коштами дана заява не містить (а. с. 10).

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 11, 12).

Із наданої АТ КБ «ПриватБанк» інформації вбачається, що ОСОБА_1 за кредитним договором видавались кредитні картки, строк дії останньої встановлено до червня 2021 року включно.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 14 жовтня 2020 року становить11949 грн. 30 коп., з яких: 8020 грн. 32 коп. заборгованість за тілом кредиту (прострочене тіло кредиту), 572 грн. 26 коп. заборгованість за простроченими відсотками, 3356 грн. 72 коп. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника процентна ставка не зазначена. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна вважати частиною кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами. При цьому, згідно з частиною ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У зв`язку з викладеним, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками не підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення процентів, нарахованих на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Позивач просить стягнути за вказаною вимогою 3356 грн. 72 коп., при цьому наводить розрахунок заборгованості із якого відсоткова ставка становить 84 % річних за період із 1 вересня 2019 по 31 серпня 2020 року. Позовні вимоги в цій частині мотивовані банком посиланням на п 2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг, однак за відсутності доказів погодження цих Умов та правил надання банківських послуг з позичальником, підстави для покладення на відповідача такої відповідальності та задоволення цих позовних вимог відсутні.

Виходячи з вимог ч. 2ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, та вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Із наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що за період із 14 липня 2017 року по 11 грудня 2018 року відповідач користувалася кредитними коштами, що підтверджується відповідними сумами в графі «Витрати клієнтом кредитних коштів». Загальна сума витрачених коштів за вказаний період становить 9201 грн. 86 коп. Також вбачається, що за період із 24 серпня 2017 року по 31 січня 2019 року відповідач здійснювала погашення заборгованості за вказаним кредитним договором на загальну суму 7422 грн. 7 коп., що підтверджується відповідними сумами в графі «Сума коштів, внесена клієнтом на погашення заборгованості».

Таким чином, загальна сума фактично отриманої відповідачем суми кредитних коштів становить 9201 грн. 86 коп., з яких нею було погашено суму в розмірі 7422 грн. 7 коп., тобто загальна сума непогашеної заборгованості за тілом кредиту становить 1779 грн.79 коп., яка підлягаєстягненню з відповідача.

Судові витрати підлягають розподілу у передбаченому ст. 141 ЦПК України порядку, пропорційно до задоволених вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені на 14,9 %, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 313 грн. 20 коп. (2102 грн. х 14,9 %).

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» виниклу станом на 14 жовтня 2020 року заборгованість за кредитним договором б/н від 20 грудня 2011 року у розмірі 1779 грн. 79 коп.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 313 грн. 20 коп.судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»; вул. Грушевського, 1Д, м. Київ; код ЄДРПОУ: 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Д. В. Сізов