
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2021 року справа № 580/4110/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Яворівської сільської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, -
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Яворівської сільської ради, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №45-20/VІІ від 03.09.2020 "Про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель державної власності", яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за межами населеного пункту в адміністративних межах Яворівської сільської ради Драбівського району Черкаської області орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства;
- зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за межами населеного пункту в адміністративних межах Яворівської сільської ради Драбівського району Черкаської області орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, місце розташування якої визначено згідно графічних матеріалів (викопіровки земельної ділянки та схеми розміщення земельної ділянки на публічній кадастровій карті), доданих до заяви позивача від 23.07.2020.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 23.07.2020 звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність в адмінмежах Яворівської сільської ради Драбівського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства як учаснику АТО (ООС). Відповідач рішенням №45-20/VІІ від 03.09.2020 відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за межами населеного пункту в адміністративних межах Яворівської сільської ради Драбівського району Черкаської області з тих підстав, що вказана земельна ділянка ніколи не була в користуванні позивача, позивач не зареєстрований та не проживає не території Яворівської сільської ради, не є пенсіонером чи працівником державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що розташовані на території села, за рахунок податків яких формується місцевий бюджет. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його конституційне право на землю.
Ухвалою суду від 28.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 09.10.2020 отримав ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 28.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відзив на позовну заяву не надав.
Дослідивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, подані письмові докази, суд встановив наступне.
Згідно довідки з державної статистичної звітності №18-23-0.240-482/162-20 від 21.07.2020 про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачів угіддями станом на 31.12.2015 земельна ділянка площею 6,0 га, розташована в адміністративних межах Яворівської сільської ради (за межами населеного пункту) Драбівського району Черкаської області, не передана у власність та не надана у користування. Згідно державного акта на право колективної власності на землю серії ЧР №2-18 від 20.12.1955 земельна ділянка перебувала у колективній власності.
Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Яворівської сільської ради (відповідач у справі) із заявою від 23.07.2020, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність в адмінмежах Яворівської сільської ради Драбівського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства, як учаснику АТО. До заяви додав: копію паспорта; копію ідентифікаційного коду; копію посвідчення учасника бойових дій; довідку форми 6-ЗЕМ; викопіювання земельної ділянки.
Рішенням Яворівської сільської ради №45/20-VІІ від 03.09.2020 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за межами населеного пункту в адміністративних межах Яворівської сільської ради Драбівського району Черкаської області у зв`язку з тим, що земельна ділянка, яку має намір отримати у власність позивач, ніколи не була в його користуванні. Позивач не зареєстрований і не проживає на території Яворівської сільської ради, не є пенсіонером чи працівником державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що розташовані на території села, за рахунок податків яких формується місцевий бюджет. На теперішній час є не вирішеним питання надання земельних ділянок працівникам соціальної сфери та учасникам антитерористичної операції, що проживають на території сільської ради.
Вважаючи відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Земельні правовідносини врегульовані Земельним кодексом України.
Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частинами 1-3 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт «в» частини 3 статті 116 Земельного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.
Частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
На підставі частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При вирішенні спору суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.06.2018 у справі №803/1183/17, від 15.09.2020 у справі №805/4560/17-а, що відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню судами.
Так, Верховний Суд зазначив, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Судом встановлено, що відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з тих підстав, що земельна ділянка, яку має намір отримати у власність позивач, ніколи не була в його користуванні. Позивач не зареєстрований і не проживає на території Яворівської сільської ради, не є пенсіонером чи працівником державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що розташовані на території села, за рахунок податків яких формується місцевий бюджет. На теперішній час є не вирішеним питання надання земельних ділянок працівникам соціальної сфери та учасникам антитерористичної операції, що проживають на території сільської ради. Тобто з підстав, не передбачених статтею 118 Земельного кодексу України.
Враховуючи викладене, відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є протиправною, тому рішення №45-20/VІІ від 03.09.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Таким чином, згідно вказаних норм, питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою, поділу земельних ділянок тощо відповідач має вирішувати за наслідками розгляду відповідного клопотання на пленарному засіданні.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Абзацом 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23.07.2020 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково, оскільки належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20.09.2019 та прийняти відповідне рішення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Яворівської сільської ради №45-20/VІІ від 03.09.2020 "Про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель державної власності" в частині відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за межами населеного пункту в адміністративних межах Яворівської сільської ради Драбівського району Черкаської області орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства.
Зобов`язати Яворівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 липня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за межами населеного пункту в адміністративних межах Яворівської сільської ради Драбівського району Черкаської області орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Стягнути з бюджетних асигнувань Яворівської сільської ради (вул. Центральна, 123, с. Яворівка, Драбівський район, Черкаська область, 19820, код ЄДРПОУ 35261296) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий А.В. Руденко
Судове рішення № 94166654, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 11.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 580/4110/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: