Рішення № 94166408, 14.01.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8116/20

РІШЕННЯ

іменем України

14 січня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом депутата Хмельницької обласної ради Бочкарьової Оксани Валеріївни до Хмельницької обласної ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення лічильної комісії про визнання дійсним бюлетеня з виборів голови Хмельницької обласної ради від 7 грудня 2020 року, який містить позначку, проставлену не у квадраті напроти прізвища кандидата;

- визнати незаконним та скасувати рішення лічильної комісії про встановлення результатів голосування з виборів голови Хмельницької обласної ради 07 грудня 2020 року, оформленого протоколом №3 засідання лічильної комісії з виборів голови Хмельницької обласної ради від 07 грудня 2020 року;

- визнати незаконним та скасувати рішення першої сесії Хмельницької обласної ради восьмого скликання №4-1/2020 «Про обрання голови Хмельницької обласної ради».

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що під час підрахунку голосів з виборів голови Хмельницької обласної ради 07 грудня 2020 року лічильною комісією в порушення ч.10 ст.60 Регламенту було прийнято рішення про визнання дійсними бюлетенів з виборів голови Хмельницької обласної ради від 7 грудня 2020 року, які містять позначку, проставлену не у квадраті напроти прізвища кандидата, які істотно вплинули на результати голосування. Зважаючи на дану обставину, кандидат на посаду голови Хмельницької обласної ради ОСОБА_1 від Хмельницької обласної організації політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ» одержала лише 31 голос за обрання її головою Хмельницької обласної ради, тобто не набрала необхідної кількості голосів, що передбачена ч. 7 ст. 81 Регламенту. Тому вибори голови Хмельницької обласної ради восьмого скликання від 07 грудня 2020 року повинні були бути визнані такими, що не відбулися, а також надалі здійснено дії для проведення повторних виборів.

Таким чином, рішення лічильної комісії про визнання дійсним бюлетеня з виборів голови Хмельницької обласної ради від 7 грудня 2020 року, який містить позначку, проставлену не у квадраті напроти прізвища кандидата, а також рішення лічильної комісії про встановлення результатів голосування з виборів голови Хмельницької обласної ради 07 грудня 2020 року, оформленого протоколом №3 засідання лічильної комісії з виборів голови Хмельницької обласної ради від 07 грудня 2020 року, та рішення першої сесії Хмельницької обласної ради, яке занесене до протоколу першого пленарного засідання під №4-1/2020 «Про обрання голови Хмельницької обласної ради», а саме, що за результатами таємного голосування з виборів Голови Хмельницької обласної ради вважати обраним головою Хмельницької обласної ради депутата ОСОБА_1 від Хмельницької обласної організації політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ», є незаконними.

Також позивач вказала, що такими рішеннями було порушено її права як депутата Хмельницької обласної ради щодо голосування та висування на посаду голови Хмельницької обласної ради.

Ухвалою суду від 10.12.2020 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалами суду від 10.12.2020 та 11.12.2020 відмовлено у задоволенні заяв депутата Хмельницької обласної ради ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 30.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотань депутата Хмельницької обласної ради ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Хмельницькою обласною радою подано відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Вказує, що питання про дійсність чи недійсність двох спірних бюлетенів головою лічильної комісії ставилось на голосування. За результатами якого як у першому, так і у другому випадку більшістю голосів членів лічильної комісії бюлетені було визнано дійсними. Проставлені позначки у бюлетенях чітко відображають волевиявлення депутатів. Окремі думки трьох членів лічильної комісії були сформовані та надані голові комісії вкінці пленарного засідання, тобто вже після не лише розгляду питання обрання голови ради, а й його першого заступника та заступника.

Третя особа надала до суду письмові пояснення щодо позову та відзиву на нього. Зазначила, що заявлений позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Вказала, що у ході підрахунку голосів у деяких членів лічильної комісії виникли сумніви щодо недійсності двох бюлетенів: в одному позначка за одного із кандидатів виходила за межі квадрату голосування; у другому позначка за одного із кандидатів була проставлена напроти його прізвища, а не у квадраті для голосування. Як наслідок, дійсність чи недійсність зазначених бюлетенів головою лічильної комісії ставилось на голосування. За результатами якого як у першому, так і у другому випадку більшістю голосів членів лічильної комісії бюлетені було визнано дійсними (5 проти 4-х).

Також вказала, що протокол № 3 засідання лічильної комісії з виборів голови Хмельницької обласної ради підписано усіма її членами без зауважень та пропозицій. Разом з тим, окремі думки трьох членів лічильної комісії були сформовані та надані голові комісії в кінці пленарного засідання, тобто вже після не лише розгляду питання обрання голови ради, а й його першого заступника та заступника (підтвердження: копії окремих думок з часом їх отримання головою комісії – 7 грудня 2020 року 18 год. 7 хвилин).

Позивач подала відповідь на відзив, у якій зазначила, що вимога статті 60 Регламенту є імперативною та не може трактуватися інакше, ніж зазначено в конкретному його положенні. Будь-які інші трактування та варіанти проставлення позначки у бюлетені є недопустимим, та тягне за собою недійсність бюлетеня, в якому існують недоліки, які суперечать Регламенту.

Вказує, що в одному із бюлетенів позначка «+» (плюс) виходить за межі квадрата напроти прізвища кандидата. В другому ж бюлетені позначка «+» (плюс) знаходиться навіть не біля квадрата, в якому така позначка повинна міститься, а взагалі в іншій частині бюлетеня. Якщо щодо першого випадку можуть існувати сумніви щодо дійсності бюлетеня, оскільки позначка лише виходить за межі квадрата для проставлення такої позначки, то у другому випадку недійсність бюлетеня є очевидною, оскільки такий бюлетень прямо протирічить встановленому Регламенту. Дійсність чи недійсність таких бюлетенів не могло ставилося головою лічильної комісії на голосування, оскільки зазначений бюлетень є недійсним в силу приписів абзацу 10 ст. 60 Регламенту.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у якому додатково вказує, що лише серйозні порушення процедури підрахунку й підсумовування голосів, які не підлягали докладній перевірці на внутрішньодержавному рівні, можуть вважатися посяганням на право особистості на вільні вибори, що гарантується статтею 3 Протоколу № 1 до Конвенції. З огляду на практику ЄСПЛ неврахування лічильною комісією результатів по спірних двох бюлетенях слугувало би порушенням права особистості на вільні вибори та вільне волевиявлення, а саме, зокрема, грубе спотворення намірів виборців (депутатів Хмельницької обласної ради під час обрання голови Хмельницької обласної ради).

Третя особа подала пояснення щодо відповіді на відзив, в яких зазначає, зокрема, що проста помилка не означає несправедливості виборів, якщо дотримано основні принципи рівноправності, прозорості, неупередженості та незалежності виборчого процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

07 грудня 2020 року відбулось перше пленарне засідання першої сесії Хмельницької обласної ради восьмого скликання.

Відповідно до протоколу першого пленарного засідання першої сесії Хмельницької обласної ради восьмого скликання від 07 грудня 2020 року, серед інших розглянуті такі питання: про утворення лічильної комісії обласної ради, про обрання голови Хмельницької обласної ради.

Згідно протоколу лічильної комісії №1 від 07 грудня 2020 року одноголосно членами лічильної комісії було обрано голову, заступника голови та секретаря лічильної комісії з виборів голови Хмельницької обласної ради.

Протоколом лічильної комісії №2 від 07 грудня 2020 року, зокрема, затверджено форму виборчого бюлетеня для таємного голосування з виборів голови Хмельницької обласної ради 07 грудня 2020 року та включено до виборчого бюлетеня прізвища кандидатів, висунутих на посаду голови Хмельницької обласної ради: ОСОБА_1 від Хмельницької обласної організації політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ» і ОСОБА_2 від Хмельницької обласної організації політичної партії «СЛУГА НАРОДУ».

За інформацією голови лічильної комісії ОСОБА_3 «Про встановлення результатів голосування з виборів голови Хмельницької обласної ради 07 грудня 2020 року», на підставі підрахунку голосів з виборів голови Хмельницької обласної ради 07 грудня 2020 року, лічильна комісія встановила:

«Усього обрано депутатів обласної ради - 64 чол.

Виготовлено бюлетенів - 64 шт.

Отримали виборчі бюлетені - 64 чол.

Взяли участь у голосуванні - 64 чол.

Кількість бюлетенів невстановленого зразка - 0 шт.

Кількість бюлетенів, визнаних недійсними - 4 шт.

Кандидат на посаду Голови Хмельницької обласної ради ОСОБА_1 від Хмельницької обласної організації політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ» одержала 33 голосів за обрання її головою Хмельницької обласної ради.

Кандидат на посаду Голови Хмельницької обласної ради ОСОБА_2 від Хмельницької обласної організації політичної партії «СЛУГА НАРОДУ» одержала 27 голосів за обрання її головою Хмельницької обласної ради.

Таким чином, за результатами таємного голосування з виборів Голови Хмельницької обласної ради вважати обраним головою Хмельницької обласної ради депутата ОСОБА_1 від Хмельницької обласної організації політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ» (протокол №3 засідання лічильної комісії з виборів голови Хмельницької обласної ради)».

На підставі протоколу № 3 від 07 грудня 2020 року рішенням Хмельницької обласної ради № 4-1/2020 від 07 грудня 2020 року «Про обрання голови Хмельницької обласної ради» було обраною головою Хмельницької обласної ради ОСОБА_1 .

Сторонами визнається та обставина, що під час підрахунку голосів з виборів голови Хмельницької обласної ради 07 грудня 2020 року лічильною комісією обговорювалось питання щодо дійсності двох бюлетенів. За результатами, як у першому, так і у другому випадку, більшістю голосів членів лічильної комісії бюлетені було визнано дійсними (5 проти 4-х), та враховані при підрахунку голосів кандидата на посаду голови Хмельницької обласної ради.

Разом з цим, трьома членами лічильної комісії з виборів голови Хмельницької обласної ради восьмого скликання було написано окремі думки до протоколу таємного голосування за кандидата на посаду голови Хмельницької обласної ради. Вказані окремі думки стосуються врахування бюлетеня, який містить позначку поза межами квадрату напроти прізвища кандидата.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Так, на момент обрання голови Хмельницької обласної ради діяв регламент попереднього скликання, затверджений рішенням Хмельницької обласної ради від 26 грудня 2015 року № 5-2/2015 (далі - Регламент).

Згідно ч. 1 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради. Аналогічні положення містяться у ст. 81 Регламенту.

Відповідно до ст.59 Регламенту таємне голосування обов`язково проводиться, зокрема, у випадку обрання голови, першого заступника та заступника голови ради, звільнення їх з посади.

Висунення кандидатур на посаду голови ради та брання голови ради проводиться за процедурою, визначеною ст. 59, 60, 81 Регламенту.

Абзацом 3 ст. 81 Регламенту встановлено, що кандидатури на посаду голови ради висуваються відкрито на сесії. Депутат може висунути для обрання і свою кандидатуру. З усіх висунутих кандидатур, що дали згоду балотуватись, проводиться обговорення. Самовідвід приймається радою без голосування.

Відповідно до абз.7 ст. 81 Регламенту голова ради вважається обраним, якщо за нього проголосувало більше половини депутатів від загального складу ради.

Положеннями ст. 60 Регламенту визначено, що кожний депутат робить лише одну позначку «+» (плюс) або іншу у квадраті напроти прізвища кандидатури, за яку він голосує.

Бюлетені, у яких буде підтримано дві і більше кандидатури на одну посаду, вважаються недійсними.

Недійсними вважаються бюлетені невстановленого зразка та бюлетені без відтиску печатки, а також бюлетені, які містять позначки, проставлені не у квадраті напроти прізвища кандидата.

Кожний бюлетень, який викликає сумнів, розглядається лічильною комісією та приймається рішення на предмет визнання його дійсним чи недійсним.

У разі встановлення лічильною комісією порушень порядку голосування, рада приймає рішення про переголосування більшістю голосів від загального складу ради.

Результати таємного голосування лічильна комісія заносить до протоколу, який підписують усі присутні її члени. В разі незгоди будь-кого з членів лічильної комісії з протоколом, він у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні.

За доповіддю голови лічильної комісії (або визначеного нею доповідача - члена лічильної комісії) про підсумки таємного голосування, головуючий на пленарному засіданні оголошує рішення ради, яке заноситься до протоколу пленарного засідання.

Як встановлено судом, на підставі підрахунку голосів з виборів голови Хмельницької обласної ради 07 грудня 2020 року лічильна комісія встановила, що ОСОБА_1 одержала 33 голоси за обрання її головою обласної ради (тобто більше половини).

При цьому, у ході підрахунку голосів у деяких членів лічильної комісії виникли сумніви щодо дійсності двох бюлетенів: в одному позначка за одного із кандидатів виходила за межі квадрату голосування; у другому позначка за одного із кандидатів була проставлена навпроти його прізвища, однак не у квадраті для голосування (який розміщений зліва від прізвища), а справа від прізвища. За результатами розгляду вказаних бюлетенів, більшістю голосів членів лічильної комісії (5 проти 4) спірні бюлетені було визнано дійсними.

Суд звертає увагу на те, що Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» № 93-IV визначено правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлено гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

Згідно ст.2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради (депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради) - представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу.

Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Приписами статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.

Повноваження депутата місцевої ради регламентовано статтями 18 та 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Так, депутат місцевої ради, зокрема, зобов`язаний брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень.

Також депутат місцевої ради має право, зокрема: 1) обирати і бути обраним до органів відповідної ради; 2) офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах.

Відповідно до ч.1-2 ст.30 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради наділений усією повнотою повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Місцеві ради та їх органи забезпечують необхідні умови для ефективного здійснення депутатами місцевих рад їх повноважень.

Статтею 61 Регламенту визначено, що депутат ради є повноважним і рівноправним членом ради, а набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про місцеві вибори» та наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів. Ніхто не може обмежити повноваження депутата ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Зі змісту наведених правових норм суд робить висновок, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування та у роботі ради, офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах. Разом з цим, ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Отже, норми Регламенту не можуть перешкоджати або обмежувати реалізацію приписів Закону України «Про місцеве самоврядування» та Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» у частині реалізації депутатами своїх прав та обов`язків.

При цьому, статтею 60 Регламенту визначено, що кожний депутат робить лише одну позначку «+» (плюс) або іншу у квадраті напроти прізвища кандидатури, за яку він голосує. Недійсними вважаються бюлетені невстановленого зразка та бюлетені без відтиску печатки, а також бюлетені, які містять позначки, проставлені не у квадраті напроти прізвища кандидата.

Враховуючи наведену норму та посилаючись на недоліки двох бюлетенів, позивач вважає, що кандидат на посаду голови Хмельницької обласної ради ОСОБА_1 одержала лише 31 голос за обрання її головою Хмельницької обласної ради, тобто не набрала необхідної кількості голосів, що передбачена ч. 7 ст. 81 Регламенту.

Водночас, такі доводи позивача ґрунтуються на буквальному тлумаченні положення статті 60 Регламенту, однак без врахування положень вищенаведених нормативно-правових актів та наступного.

Суд звертає увагу на те, що стаття 3 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на вільні вибори, відповідно до якої Високі Договірні Сторони зобов`язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу.

Ця стаття гарантує права осіб, включаючи право голосу та право балотуватися на виборах, а також право висувати свою кандидатуру на виборах і, в разі обрання, займати відповідну посаду.

Європейський суд з прав людини у п.285 рішення від 30 травня 2017 року «Давидов та інші проти Росії» зазначив, що вільні вибори повинні розглядатися як індивідуальне право і позитивне зобов`язання держави, що включає ряд гарантій, починаючи з права виборців вільно висловлювати свою думку і закінчуючи ретельним регулюванням процесу встановлення, обробки і оголошення результатів голосування.

При цьому право голосу і виборність супроводжуються у законодавстві рядом обмежень та приписів (зокрема, як у спірному випадку – вказівкою щодо дотримання депутатами вимог статті 60 Регламенту), які в принципі не суперечать статті 3 Конвенції. Водночас, у кожному спірному випадку суд повинен переконатись, що такі приписи не обмежують ці права до такої міри, що вони втрачають реальний зміст, що ці обмеження переслідують правомірну мету і що використовувані засоби є співмірними.

Верховний Суд у пункті 57 постанови від 10 січня 2019 року по справі №855/3/19 зазначив, що при розгляді питання щодо дотримання статті 3 Протоколу 1 Європейський Суд з прав людини звертає увагу, головним чином, на два критерії: чи мало місце свавілля або відсутність пропорційності, і чи вплинуло обмеження на вільне вираження думки народу.

Вказані висновки суд вважає прийнятними до застосування до спірних правовідносин.

Згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, положення статі 60 Регламенту слід тлумачити розширено, з метою забезпечення права особи обирати та бути обраною. Для правової оцінки важлива наявність розумного пропорційного співвідношення між встановленими обмеженнями та поставленою законною метою.

Суд, дослідивши спірні два бюлетені, дійшов висновку, що у них чітко відображено волевиявлення депутатів. Позначка як в одному, так і у другому бюлетені проставлена навпроти прізвища кандидата, що виключає можливість множинного трактування здійсненого волевиявлення. Разом з цим певні формальні неузгодженості щодо проставлення позначки не у квадраті виборчого бюлетеня (а справа від прізвища стосовно одного бюлетеня) та вихід за межі квадрату (щодо другого бюлетеня), самі по собі не можуть бути підставою щодо сумніву у конкретному волевиявленні депутатів та, як наслідок, визнанні їх недійсними.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав, які б не давали змоги встановити справжнє волевиявлення депутатів у двох спірних бюлетенях.

Суд звертає увагу на те, що встановлені Регламентом норми щодо питання про визнання дійсними чи недійсними бюлетенів повинні відповідати законній меті – визначенні справжнього волевиявлення депутатів, бути співмірними (пропорційними) і, що найголовніше, – не порушувати суб`єктивні права по суті, тобто не викривляти їх змісту.

Отже, неврахування лічильною комісією результатів по спірних двох бюлетенях слугувало би порушенню права осіб на вільні вибори та вільне волевиявлення, а саме неврахуванню думки виборців - депутатів Хмельницької обласної ради під час обрання голови Хмельницької обласної ради.

Таким чином, з аналізу наведеного вище судом не встановлено свавільності у діях лічильної комісії під час прийняття оскаржуваного рішення. Натомість, суд погоджується із тим, що це рішення було збалансованим та пропорційним, прийнятим з урахуванням інтересів усіх суб`єктів виборчого процесу.

Суд також враховує, що принцип пропорційності неодноразово застосовував і Конституційний Суд України, визначаючи його, в першу чергу, як процесуальну справедливість.

У Рішенні від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007 Конституційний Суд України сформулював правову позицію, що принцип справедливості та розмірності є визнаним критерієм ідеології справедливості у демократичній державі.

У своєму Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1- 11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Отже, лічильна комісія, приймаючи рішення про визнання дійсними спірних бюлетенів з виборів голови Хмельницької обласної ради від 7 грудня 2020 року, діяла правомірно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів суб`єктів виборчого процесу і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Як наслідок, не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення лічильної комісії про встановлення результатів голосування з виборів голови Хмельницької обласної ради 07 грудня 2020 року, оформленого протоколом №3 засідання лічильної комісії з виборів голови Хмельницької обласної ради від 07 грудня 2020 року, та визнання незаконним та скасування рішення першої сесії Хмельницької обласної ради восьмого скликання №4-1/2020 від 07.12.2020 «Про обрання голови Хмельницької обласної ради».

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, підстави для розподілу судових витрат також відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову депутата Хмельницької обласної ради ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 січня 2021 року

Позивач:Депутат Хмельницької обласної ради Бочкарьова Оксана Валеріївна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Хмельницька обласна рада (майдан Незалежності, 2, м.Хмельницький, Хмельницька область,29005 , код ЄДРПОУ - 00022651) Третя особа:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя Д.А. Божук