Рішення № 94165940, 14.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 січня 2021 року № 520/8531/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2019 за № 0011266-5706-2031, що винесене Головним управлінням ДФС у Харківській області;

- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43143704 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати, ще складаються з суми судового збору у розмірі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Білової О.В. 28.10.2020 за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи відповідно до протоколу від 28.10.2020.

Ухвалою суду від 02.11.2020 справу прийнято до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що об`єкт нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_2 , який належить позивачу на праві власності, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, оскільки є будівлею промисловості.

Представник відповідача, ГУ ДПС у Харківській області, - не погодився з позовними вимогами, направив до суду відзив, в якому зазначив, що сама по собі специфіка об`єкту оподаткування – наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу будівлі промисловості не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування. Застосування пільги, визначеної підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, можливе у разі, якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Позивач не погодилась з доводами відзиву та направила до суду відповідь на відзив, в якій зазначила що у відповідач не спростовує та визнає фактичну приналежність зазначеного вище об`єкту нерухомого майна до будівель промисловості відповідно до розділу 2 «Класифікація будівель та споруд» Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. № 507, а лише зазначає, що позивачем не надано доказів використання такого об`єкту у промислових цілях. В обґрунтування позову також посилалась на рішення ХІІ сесії Павлівської сільської ради VII скликання віл 27.01.2017 № 138- VII.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «А-1», площею 213,70 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 20.04.2007, посвідченим приватним нотаріусом Богодухівського районного нотаріального округу Клименком Р.К., зареєстрованим в реєстрі за № 2569 та відповідним витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.05.2007.

09.01.2020 Позивач отримала від ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення від 07.02.2019 за № 0011266-5706-2031, відповідно до якого Позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нерухомості, за 2018 рік у розмірі 3978,03 грн.

03.02.2020 Позивач звернулась до ГУ ДПС у Харківській області з заявою від 31.01.2020 про відкликання податкового повідомлення-рішення від 07.02.2019 за № 0011266-5706-2031 у зв`язку із тим, що Павлівською сільською радою Богодухівського району Харківської області на 2018 рік не було встановлено ставок податку на вид нерухомого майна - будівлю промисловості, що належить Позивачу та яке знаходиться на території зазначеної сільської ради.

Листом від 11.02.2020 за вих. № 2569/ФОП/20-40-57-06-20 Головне управління ДПС у Харківській області надало відповідь на звернення Позивача, відповідно до якого сума нарахованого позивачу податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами» за 2018 рік та податкове повідомлення-рішення від 07.02.2019 за № 0011266-5706-2031 залишилися незмінними.

Позивач не погоджується з прийнятим ГУ ДПС у Харківській області податковим повідомленням-рішенням від 07.02.2019 за № 0011266-5706-2031, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При наданні оцінки обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з такого.

Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регламентується ст. 266 ПКУ.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості. в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 ПКУ питання щодо встановлення податку на майно, в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вирішують місцеві ради в межах повноважень.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує півтора відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 ПКУ).

Згідно інформації, отриманої від Департаменту територіального контролю та довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 належить:

нежитлова будівля загальною площею 213,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Належність вказаної нерухомості на праві власності та її площа позивачем не оспорюються.

Судом встановлено, що сума податку за спірним податковим повідомленням - рішенням від 07.02.2019 №0011266-5706-2031 за 2018 рік обрахована наступним чином:

213,7 х 18,615 = 3978,03 грн., де 213,7 - площа нежитлової будівлі; 18,615 - ставка податку за 2018 рік (0,5% * 3723,00 - розмір мінімальної зарплати на 01.01.2018)

Позивач в позовній заяві зазначає, що належний їй на праві власності об`єкт нерухомості, стосовно якого сформоване оскаржуване податкове повідомлення-рішення, за своїм функціональним призначенням належить до будівель промисловості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, посилаючись на приписи підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, зазначає, що контролюючим органом помилково віднесено належну йому нежитлову будівлю до категорії об`єктів оподаткування, що не мають пільг із сплати податку.

Щодо порядку звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податків за правилами підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України суд при розгляді справи враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у Постанові від 17.02.2020 по справі № 820/3556/17.

Так, за вказаною правовою позицією, застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті «є» » підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб`єкту-платнику.

Сама по собі специфіка об`єкта оподаткування – наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу будівлі промисловості не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.

Обираючи за вихідне поняття «промисловість», у зв`язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Верховний Суд зазначив, що вважає підхід у розумінні норми, про яку йдеться, таким, що випливає з того, що функціональне призначення об`єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет – будівля промисловості (вид нежитлової нерухомості), є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об`єктом оподаткування саме будівлі промисловості, тобто будівлі які використовуються для виготовлення промислової продукції будь-якого виду.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи питання правомірності визначення податкового зобов`язання, з огляду на фактичні обставини даної справи, враховуючи положення Основного Закону, зокрема статті 13 Конституції України: «Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству»; статті 67 Конституції України, «Кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом», а також дотримання відповідачем положень Податкового кодексу України в частині його повноважень та функцій, суд визнає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем відповідно до чинного законодавства, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Баланс інтересів у спірних правовідносинах досягнутий шляхом реалізації відповідачем норм права при визначенні податкового зобов`язання позивачу без свавільного втручання та без покладення надмірного тягаря.

Водночас, відповідно до п.266.7.3 ст. 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платники податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та /або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем приживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Позивач не надав як до ГУ ДПС у Харківській області, так і до суду при розгляді справи, жодних переконливих аргументів та доказів того, що саме позивач як власник нежитлових приміщень, використовує їх за цільовим призначенням для виробництва промислової продукції будь-якого типу.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову суд відмовляє, судові витрати, як в частині сплаченого судового збору, так і на правову допомогу, не підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення, з урахуванням перебування судді у відпустці по 13.01.2021, складено 14.01.2021.

Суддя Білова О.В.