Рішення № 94165938, 15.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2021 р. № 520/15776/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог від 18.11.2020 року, 28.12.2020, року, 14.01.2021 року, просить суд: 1. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування встановленої пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № N/А 3795 за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2019 р. включно, виходячи розміру грошового забезпечення, меншого ніж 90% грошового забезпечення, протиправними.

2. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 різниці між призначеною пенсією за пенсійною справою № N/А 3795, виходячи з 90% грошового забезпечення, і фактично сплаченою пенсією за період з 01.01.2018 р. по 06.08.2020 р. включно, протиправними.

3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати пенсії за пенсійною справою № N/А 3795, нарахованою за період 01.01.2018 р. по 06.08.2020 р. включно, виходячи з 90% розміру грошового забезпечення, в розмірі 143 076,37 грн. 4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати доходів, нараховану згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» в розмірі 13273,15 грн.

5. Судові витрати покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є незаконними, оскільки вони порушують право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 17.11.2020 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 14.12.2020 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що відповідач в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України та не порушував права позивача.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , перебуває на пенсійному обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. За військову службу загальним терміном 36 календарних років йому призначено пенсію у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії). Пенсія призначена з моменту звернення - 02.09.2000 рок , у розмірі 90% суми грошового забезпечення.

Починаючи з 01.01.2018 р. органом Пенсійного фонду зменшено розмір пенсії ОСОБА_1 з 90% грошового забезпечення на 70 % грошового забезпечення.

Вважаючи свої права стосовно зменшення відсотків грошового забезпечення з 90% до 70% протиправними, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру встановленої пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 01.01.2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату призначено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року із урахуванням проведених виплат. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

07.08.2020 року вказане рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року набрало законної сили, та за вказаним рішенням було видано виконавчий лист.

Також судом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року по справі № 520/5627/2020, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача. У вересні 2020 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року та проведено розрахунок на доплату з січня 2018 по вересень 2020 у розмірі 74231,44 грн.

Доплату за період з 07.08.2020 по вересень 2020 року проведено у жовтні 2020 року. Також відповідачем позивачу було повідомлено, що доплату за період з 01.01.2018 по 06.08.2020 буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення свої прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб віт порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суд.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відтак, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Суд зазначає, що фактичною підставою звернення позивача до суду є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування встановленої пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № N/А 3795 за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2019 р. включно, виходячи розміру грошового забезпечення, меншого ніж 90% грошового забезпечення; визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 різниці між призначеною пенсією за пенсійною справою № N/А 3795, виходячи з 90% грошового забезпечення, і фактично сплаченою пенсією за період з 01.01.2018 р. по 06.08.2020 р. включно; стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати пенсії за пенсійною справою № N/А 3795, нарахованою за період 01.01.2018 р. по 06.08.2020 р. включно, виходячи з 90% розміру грошового забезпечення, в розмірі 143 076,37 грн. та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати доходів, нараховану згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» в розмірі 13273,15 грн., що фактично є незгодою позивача з діями відповідача під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року по справі № 520/5627/2020, яким, як вже було встановлено судом вище, позивачу було проведено перерахунок пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року та проведено розрахунок на доплату з січня 2018 по вересень 2020 у розмірі 74231,44 грн. Доплату за період з 07.08.2020 по вересень 2020 року проведено у жовтні 2020 року та роз`яснено, що доплату за період з 01.01.2018 по 06.08.2020 буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Так, згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Отже, набрання постановою суду законної сили породжує наступні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, постанова суду стає загальнообов`язковою, є незмінною та остаточною та може бути виконана примусово.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 статті 382 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч. 1-2 ст. 382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).

З аналізу норм статей 382-383 КАС України, вбачається виокремлення таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

З огляду на викладене, суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382, 383), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Таким чином, проаналізувавши предмет позову, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на належне виконання іншого судового рішення.

Позивач має право здійснити відповідні дії щодо виконання вказаного рішення шляхом отримання виконавчого документа та звернення його до виконання у порядку Закон України "Про виконавче провадження".

В подальшому, якщо позивач вважатиме, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звертатись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідною заявою, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.