Рішення № 94164755, 11.01.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/6016/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Зіньківської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Зіньківської міської ради Полтавської області (надалі також відповідач), у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо погодження надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_1 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі), кадастровий номер 5321310100:00:020:0006, розташованої за межами населених пунктів на території Зіньківської міської ради;

зобов`язати відповідача повторно розглянути питання стосовно погодження надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_1 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі), кадастровий номер 5321310100:00:020:0006, розташованої за межами населених пунктів на території Зіньківської міської ради, та прийняти рішення про погодження.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність відмови відповідача у погодженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, оскільки без одержання такого погодження Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не вирішить питання про затвердження цього проекту.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача просив у її задоволенні відмовити повністю з огляду на необґрунтованість та безпідставність /а.с. 83-86/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що на момент звернення позивача із заявою про погодження проекту землеустрою обрана ним земельна ділянка не передана з державної у комунальну власність у встановленому законом порядку, а тому у Зіньківської міської ради Полтавської області відсутні повноваження на надання такого погодження.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

30.11.2020 судом одержано відповідь на відзив, у якій позивач підтримав раніше висловлену позицію щодо вирішення спору /а.с. 102-106/.

03.12.2020 до суду надійшли заперечення на відповідь, у яких відповідач продублював зміст відзиву на позов /а.с. 108-110/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

19.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Зіньківської міської ради Полтавської області /а.с. 17/.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 28.12.2018 №9184-СГ позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою /а.с. 17/.

За заявою ОСОБА_1 від 15.03.2019 та відповідно до завдання на виконання робіт з розробки проекту землеустрою Державним підприємством "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у 2019 році розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Зіньківської міської ради Полтавської області /а.с. 24-70/.

13.11.2019 експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Царенком О.С. надано висновок №8390/82-19 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 /а.с. 35/.

28.01.2020 відомості про земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру з присвоєнням їй кадастрового номера 5321310100:00:020:0006, що підтверджено копією витягу з ДЗК /а.с. 21-23/.

У подальшому позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про затвердження проекту землеустрою, однак наказом від 12.02.2020 №4482-СГ ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, оскільки до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності при передачі у власність здійснюється за погодженням з об`єднаними територіальними громадами /а.с. 18/.

На цій підставі позивач 03.03.2020 звернувся до Зіньківського міського голови із заявою про погодження реєстрації проекту землеустрою на земельну ділянку /а.с. 91/.

Рішенням Зіньківської міської ради Полтавської області від 29.04.2020 ухвалено повернутись до розгляду питання погодження надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 після передачі земельних ділянок у комунальну власність Зінківської міської об`єднаної територіальної громади /а.с. 90/.

Крім того, рішенням від 23.09.2020 Зіньківська міська рада Полтавської області вирішила повернутись до розгляду питання погодження надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_1 після узгодження із заявником місця розташування обраної ним земельної ділянки відносно до земельної ділянки кадастровий номер 532131010100:00:020:0005 та внесення змін до Державного земельного кадастру /а.с. 99/.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

У силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини четвертої цієї статті, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

А відповідно до частини четвертої цієї статті, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частинами шостою, сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно з частиною восьмою статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

У силу частини дев`ятої цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною шостою статті 186 Земельного кодексу України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а відповідно до частини 6 цієї статті - підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.97 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вважаючи, що органом місцевого самоврядування правомірно не надано погодження на відведення йому у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації за рахунок земель державної власності.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи правомірність позовних вимог, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Суд враховує, що у спірних відносинах позивач виявив намір набути право власності на земельну ділянку державної власності, повноваженнями з розпорядженням якою наділене Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

У свою чергу, погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відбувається у порядку, визначеному статтею 186-1 ЗК України, якою не передбачено участі органу місцевого самоврядування у погодженні надання у власність земельної ділянки державної власності в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства.

Натомість, у силу частини першої статті 186-1 ЗК України погодження проекту землеустрою у спірних відносинах полягало в отриманні позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації.

До матеріалів справи залучено копію висновку від 13.11.2020 №8390/82-20 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наданий експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_2 /а.с. 35/, зі змісту якого слідує, що проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам і погоджується державним кадастровим реєстратором.

Також у цьому висновку зазначено, що обрана позивачем земельна ділянка належить до особливо цінних земель, а тому її відведення у власність потребує проведення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації /а.с. 35/.

У матеріалах справи наявна копія висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11.12.2019 №3146, у пункті 11 якого зазначено про повернення проекту землеустрою на доопрацювання. Поряд з цим, на висновку проставлено штемпель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з відміткою про врахування зауважень /а.с. 68-69/.

Наведене вище є підставою для висновку, що проект землеустрою про відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки погоджений у визначеному Земельним кодексом України порядку.

Посилання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у наказі від 12.02.2020 №4482-СГ на приписи розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" суд визнає безпідставними, оскільки отримання відповідного погодження не передбачено Земельним кодексом України.

До того ж, згадане розпорядження втратило чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин".

У разі незгоди з наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 12.02.2020 №4482-СГ позивач мав право оскаржити його до суду, яким не скористався.

З урахуванням наведеного, за відсутності у Зіньківської міської ради Полтавської області визначених Земельним кодексом України повноважень саме на погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність позивача земельної ділянки за рахунок земель державної власності, суд не знаходить підстав для визнання бездіяльності відповідача в цій частині протиправною.

Докази передачі обраної позивачем земельної ділянки з державної у комунальну власність на момент розгляду відповідачем звернення ОСОБА_1 від 03.03.2020 у матеріалах справи відсутні.

Так само, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до Зіньківської міської ради Полтавської області із заявою про затвердження проекту землеустрою.

Правомірність наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 12.02.2020 №4482-СГ не є предметом цього спору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо погодження надання у власність земельної ділянки.

Крім того, відсутні підстави для зобов`язання відповідача повторно розглянути питання стосовно погодження надання у власність земельної ділянки ОСОБА_1 та прийняти рішення про погодження, адже зазначена позовна вимога є похідною від вимоги про визнання протиправною бездіяльності Зіньківської міської ради Полтавської області.

Отже, у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Водночас суд зазначає, що позивач не позбавлений права оскаржити до суду наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 12.02.2020 №4482-СГ, а також, у разі завершення процедури передачі обраної ним земельної ділянки з державної у комунальну власність, - подати до Зіньківської міської ради Полтавської області заяву про затвердження проекту землеустрою.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач від сплати судового збору звільнений, відповідач доказів понесення судових витрат не надав.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності у матеріалах справи доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Зіньківської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба