Рішення № 94164745, 11.01.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/2989/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) у серпні 2019 року звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд:

визнати протиправними дії Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не врахування ОСОБА_1 з 29.12.2012 надбавки до пенсії як дитині війни, не здійснення з 01.10.2017 осучаснення пенсії згідно пенсійної реформи України, припинення з 29.06.2018 виплати пенсії за віком у зв`язку з закінченням строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон; визнати протиправними та скасувати рішення Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 10.04.2019 №16 та від 20.05.2019 №23 про відмову у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ;

зобов`язати Кременчуцьке об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення з урахуванням з 29.12.2012 надбавки до пенсії як дитині війни, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з індексацією пенсії відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", здійснити з 01.10.2017 осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України та здійснювати в подальшому перерахунок розміру пенсії на підставі змін у пенсійному законодавстві.

Позов обґрунтований доводами про те, що позивач набула право на призначення пенсії за віком та у визначеному законом порядку через свого уповноваженого представника звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати такої пенсії, однак рішенням пенсійного органу їй відмовлено у поновленні виплати пенсії за віком. З діями пенсійного органу щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком позивач не погоджується, адже вважає, що вона є громадянкою України, досягла пенсійного віку та має достатній страховий стаж для отримання пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 48-49/ зазначив, що ОСОБА_1 правомірно відмовлено у поновленні виплати пенсії за віком, оскільки до заяви про поновлення виплати пенсії не надано документів, що у встановленому законодавством порядку підтверджують місце проживання (реєстрації) заявника в Україні та заяву подано не особисто. Крім того, представник відповідача звертав увагу на закінчення терміну дії паспорта громадянина України для виїзду закордон, а тому наполягав на тому, що ОСОБА_1 не має права на отримання пенсійних виплат з 29.06.2018.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом (суддя Ясиновський І.Г.), розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 замінено відповідача його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині вимог про визнання протиправними дій Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не врахування ОСОБА_1 з 29.12.2012 по 06.02.2019 надбавки до пенсії як дитині війни, не здійснення з 01.10.2017 по 06.02.2019 осучаснення пенсії згідно пенсійної реформи України, припинення з 29.06.2018 по 06.02.2019 виплати пенсії за віком у зв`язку з закінченням строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також зобов`язання поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення, з урахуванням з 29.12.2012 по 06.02.2019 надбавки до пенсії як дитині війни, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з індексацією пенсії відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" здійснити з 01.10.2017 по 06.02.2019 осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України та здійснювати в подальшому перерахунок розміру пенсії на підставі змін у пенсійному законодавстві - залишено без розгляду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 у справі №440/2989/19 скасовано. Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині вимог про визнання протиправними дій Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не врахування ОСОБА_1 з 29.12.2012 по 06.02.2019 надбавки до пенсії як дитині війни, не здійснення з 01.10.2017 по 06.02.2019 осучаснення пенсії згідно пенсійної реформи України, припинення з 29.06.2018 по 06.02.2019 виплати пенсії за віком у зв`язку з закінченням строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також зобов`язання поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення, з урахуванням з 29.12.2012 по 06.02.2019 надбавки до пенсії як дитині війни, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з індексацією пенсії відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" здійснити з 01.10.2017 по 06.02.2019 осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України та здійснювати в подальшому перерахунок розміру пенсії на підставі змін у пенсійному законодавстві - направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 справу в цій частині позовних вимог прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 витребувано додаткові докази у справі, а її розгляд призначено у відкритому судовому засіданні з викликом учасників.

У судове засідання 22.12.2020 учасники справи не з`явились, про її розгляд повідомлені належним чином.

Представник позивача причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини дев`ятої зазначеної статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи без участі представників сторін, у порядку письмового провадження.

Обставини справи

У меж цього провадження суд, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020, розглядає позов ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправними дій Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не врахування позивачу з 29.12.2012 по 06.02.2019 надбавки до пенсії як дитині війни, не здійснення з 01.10.2017 по 06.02.2019 осучаснення пенсії згідно пенсійної реформи України, припинення з 29.06.2018 по 06.02.2019 виплати пенсії за віком у зв`язку з закінченням строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також зобов`язання поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення, з урахуванням з 29.12.2012 по 06.02.2019 надбавки до пенсії як дитині війни, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з індексацією пенсії відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", здійснити з 01.10.2017 по 06.02.2019 осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України та здійснювати в подальшому перерахунок розміру пенсії на підставі змін у пенсійному законодавстві.

Так, суд враховує, що ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджено паспортом громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 27/.

Позивачу з 27.07.1992 призначено виплату пенсії за віком довічно, що відповідачем не спростовано та підтверджено копією посвідчення № НОМЕР_1 /а.с. 29/, протоколу від 29.09.1992 №444 /а.с. 62/.

У 1996 році позивач виїхала з України на постійне проживання до Держави Ізраїль, з урахуванням чого їй припинено виплату пенсії за віком.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.03.2016 у справі №537/1217/16-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016, зобов`язано УПФ України у м. Кременчуці Полтавської області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 29.12.2012 у розмірах відповідно до чинного законодавства /а.с. 70-75/.

Додатковою постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 23.05.2016 у справі №537/1217/16-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016, зобов`язано УПФ України у м. Кременчуці Полтавської області перерахувати розмір пенсії за віком відповідно до чинного законодавства ОСОБА_1 з 29.12.2012 /а.с. 80-81/.

На виконання цих судових рішень пенсійним органом перераховано пенсію позивача з 29.12.2012 та здійснено виплати за період по грудень 2016 року - у грудні 2016 року, а з січня 2017 року - щомісячно, що підтверджено залученими до матеріалів справи довідками /а.с. 52, 98, 101-103/ та не спростовано позивачем.

Натомість виплату пенсії за віком ОСОБА_1 припинено з 29.06.2018 з огляду на закінчення терміну дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено копію розпорядження від 08.05.2020 №39630 /а.с. 231-232/.

Звернення представника позивача щодо поновлення виплати пенсії залишені без задоволення, що слугувало підставою для подання цього позову до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

У статті 25 Конституції України зазначено, що Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Статтею 46, пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 7 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV) загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема за принципом рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 51 Закону №1058-IV визначено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону №1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону №1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно із частиною другою статті 49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.

Статтею 46 Закону №1058-IV визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

У свою чергу, частиною першою статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (надалі - Порядок №22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 2.8 Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (абзац перший пункту 4.1 Порядку №22-1).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 Порядку №22-1).

Оцінка судом обставин справи

Як зазначено у пункті 3.3. Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009, оспорюваними нормами Закону №1058-IV держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

У рішенні ЄСПЛ від 07.11.2013 у справі "Пічкур проти України" (заява №10441/06, пункти 41-43, 52) Суд акцентував увагу на тому, що: якщо в Договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, обумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства; хоча Перший протокол не включає в себе право на отримання будь-яких видів виплат з соціального страхування, якщо держава вирішує створити механізм соціальних виплат, вона повинна зробити це у спосіб, що відповідає статті 14 […]; сторони провадження не оскаржували того, що якби заявник продовжив проживати на території України, він і надалі б отримував пенсію; із цього випливає, що інтереси заявника належать до сфери застосування статті 1 Першого протоколу та права на майно, яке вона гарантує; Судом встановлено, що Уряд не надав ніякого обґрунтування позбавлення заявника його пенсії лише через те, що він проживав за кордоном; ані рішення Конституційного Суду України від 7.10.2009 не вказує на те, що національні органи наводили відповідні причини для виправдання відмінності у ставленні, на яку заявник скаржився, ані Уряд під час провадження в Суді не навів жодних таких обґрунтувань.

Отже, право особи на отримання пенсії за віком, як складова частина права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Виходячи з наведеного вище нормативно-правового регулювання з 07.10.2009 в Україні виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень Закону №1058-ІV.

У межах цього провадження пенсійний орган припинив виплату позивачу пенсії за віком з 29.06.2018 з огляду на закінчення терміну дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Суд зазначає, що закінчення терміну дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон не позбавляє громадянина України гарантованих прав та не ставить особу у положення коли він позбавляється громадянства.

Верховний Суд у постановах від 13.03.2018 у справі №235/4162/17, від 14.03.2018 у справі №243/6815/17 та від 24.04.2018 у справі №225/3766/17 зазначив, що наведений у частині першій статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перелік підстав для припинення виплати пенсії є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Вказаний перелік передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

У преамбулі до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

За змістом конституційних норм Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, у тому числі і постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 №22-1, на яку посилається відповідач, є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та будь-яким іншим законом з питань пенсійного забезпечення не передбачено такої підстави для припинення виплати пенсії як відсутність (закінчення строку дії) документів, що засвідчують місце проживання (реєстрації) особи на території України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що закінчення строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії позивачу.

До того ж, суд зауважує, що позивач 27.08.2018 одержала паспорт громадянина України для виїзду за кордон типу НОМЕР_2 терміном дії до 27.08.2028 /а.с. 91/. Копія згаданого паспорту наявна у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 , що надані відповідачем разом з відзивом на позов.

Не може бути підставою припинення виплати пенсії і відсутність у позивача документів, які засвідчують його місце проживання (реєстрації) на території України відповідно до пунктів 2.9 та 2.22 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2005 №22-1.

Отже, дії Кременчуцького ОУПФ щодо призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 29.06.2018 з огляду на закінчення терміну дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон є протиправними.

Відтак, позов в частині вимог про визнання протиправними дій Кременчуцького ОУПФ щодо припинення ОСОБА_1 з 29.06.2018 по 06.02.2019 виплати пенсії за віком у зв`язку з закінченням строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також зобов`язання поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення з компенсацією втрати частини доходів належить задовольнити.

Щодо позовних вимог про проведення перерахунку пенсії з 29.06.2018 по 06.02.2019 із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як непрацюючому пенсіонеру, з надбавкою як дитині війни, а також здійснення осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, суд виходить з того, що питання здійснення перерахунку пенсійних виплат належить до компетенції пенсійного органу та має бути розглянуте ним при поновленні пенсії, нарахуванні та виплаті відповідних сум. А оскільки наразі поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 29.06.2018 відповідачем не проведено, зазначені позовні вимоги є передчасними, з урахуванням чого у їх задоволенні належить відмовити.

При цьому суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 (пункт 87).

З приводу позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо не врахування позивачу з 29.12.2012 по 28.06.2018 надбавки до пенсії як дитині війни суд виходить з такого.

За змістом статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Залученою до матеріалів справи копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон типу НОМЕР_2 підтверджено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже вона є дитиною війни та має право на гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Частиною першою статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції, чинній до 01.01.2015) було передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

У свою чергу, з 01.01.2015 редакцією цієї норми визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Залучені до матеріалів справи копії матеріалів пенсійної справи не містять доказів нарахування та виплати позивачу надбавки до пенсії як дитині війни у період з 29.12.2012 по 28.06.2018, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині належить задовольнити.

Позовні вимоги про виплату такої надбавки за період з 29.06.2018 по 06.02.2019 є передчасними, адже виплату пенсії позивачу з 29.06.2018 наразі не поновлено.

Щодо осучаснення пенсії з 01.10.2017 по 28.06.2018 відповідно до пенсійної реформи України суд виходить з того, що представник позивача у позовній заяві жодним чином не мотивував позовні вимоги у цій частині.

При цьому суд зауважує, що до матеріалів справи залучено копії розпоряджень Кременчуцького ОУПФ від 17.01.2018 №166651, зі змісту яких слідує, що пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 /а.с. 83, у т.ч. зворот/.

Однак, представник позивача про незгоду з цим перерахунком не заявляв.

Отже, у задоволенні позову у цій частині належить відмовити.

Так само, суд не знаходить підстав для зобов`язання відповідача здійснювати в подальшому перерахунок розміру пенсії на підставі змін у пенсійному законодавстві, оскільки зазначена вимога спрямована на майбутнє, тоді як судового захисту підлягають лише порушені права та інтереси.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Питання про розподіл судових витрат вирішене судом у рішенні від 07.10.2019 у цій справі, додаткові судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо припинення ОСОБА_1 з 29.06.2018 по 06.02.2019 виплати пенсії за віком у зв`язку з закінченням строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком з 29.06.2018 по 06.02.2019 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі, з компенсацією втрати частини доходів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 29.12.2012 по 28.06.2018.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба