Рішення № 94164157, 14.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/8633/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу ,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ: 43143039) до ОСОБА_1 (82663, Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, РНОКПП - НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно довідки Головного управління ДПС у Львівській області від 19 травня 2020 року № 21232/10/57.09.-14 заборгованість фізичної особи ОСОБА_1 становить 9041,83 грн., а саме з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів не житлової нерухомості. Повідомляє, що на адресу відповідача надсилалась податкова вимога форми «Ю» № 18076-17 від 04 вересня 2017 року. Позивач зазначає, що на даний час суми податкових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Оскільки платником податків не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, просить стягнути її у судовому порядку.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 03 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та була нею отримана, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7901828626674, який міститься в матеріалах справи та трекінгом поштових відправлень.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано. Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що згідно даних Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Львівській області зареєстрованим місцем проживання відповідача є Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, і саме на таку адресу відповідача суд надіслав йому ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 03 листопада 2020 року, суд вважає, що відповідно до вимог частини четвертої статті 126 КАС України таку ухвалу вручено йому належним чином.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.

Так, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1 статті 8 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 8.3 статті 8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно.

Приписами пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України передбачено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України).

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2 статті 36 Податкового кодексу України).

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3 статті 36 Податкового кодексу України).

Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно з приписами підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податковим органом з урахуванням вищенаведеного винесено податкові повідомлення-рішення зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме:

- податкове повідомлення-рішення № 15890-13 від 27.02.2018 року на суму 1712,08 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №15891-13 від 27.02.2018 року на суму 2463,92 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0015120-1328 від 22.03.2019 року на суму 1991,89 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0015121-5413-1328 від 22.03.2019 року на суму 2866,62 грн..

Згідно даних зворотнього боку облікової картки платника податків - ОСОБА_1 (податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власністю об`єктів житлової нерухомості) залишок несплаченої заборгованості становить 9041, 83 грн., в тому числі нарахована пеня у розмірі 7,32 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлені контролюючим органом відповідачу, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 56.17.1. пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Згідно положень підпункту 56.17.5. пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Суд зазначає, що відповідачем вищевказані податкові повідомлення-рішення не оскаржені, а тому, у відповідності до норм Податкового кодексу України, вважаються узгодженими.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки становить 9041, 83 грн., що підтверджується довідкою про суму податкового боргу платника податків фізичної особи №21232/10/57-09-14 від 19.05.2020 та даними зворотного боку облікової картки платника податку - ОСОБА_1 .

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України відповідачу надіслано податкову вимогу форми «Ф» від 01.09.2017 року №18076-17 відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків ОСОБА_1 станом на 03.09.2017 року становить 1798,29 грн.

Проте, з моменту виставлення податкової вимоги, податковий борг позивача не був погашений в повному обсязі.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано. Судом таких обставин не встановлено.

Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11. статті 87 ПК України).

Згідно з підпунктами 95.1-95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Станом на день розгляду справи податковий борг відповідача перед бюджетом становить 9041,83 грн. та залишається непогашеним.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази сплати боргу чи оскарження відповідачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позов слід задоволити повністю, стягнувши з відповідача в користь бюджету податковий борг в сумі 9041,83 грн.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) до ОСОБА_1 (82663, Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, РНОКПП - НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 9041,83 грн. - задоволити повністю.

Стягнути до бюджету з ОСОБА_1 (82663, Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, РНОКПП - НОМЕР_1 ) 9041, 83 грн. податкового боргу.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 січня 2021 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна