Ухвала суду № 94163983, 06.07.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/540/18

Провадження № 4-с/442/8/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Крамара О.В.

з участю секретаря – Малик О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , з участю заінтересованих осіб старшого державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області Ільницької О.І., Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_3 , на неправомірні рішення та дії державного виконавця щодо здійснення і проведення розрахунку заборгованості по аліментах, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаною вище скаргою, в обґрунтування доводів якої покликається на те, що йому 22.01.2018, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 25780960 у Стрийському МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області, стало відомо про прийняття державним виконавцем Ільницькою О.І. Розрахунку заборгованості по аліментах від 15 грудня 2017 року № 09-13/В-7/ у ВП № 25780960, здійснений щодо боржника ОСОБА_2 . Згідно вказаного розрахунку, заборгованість по сплаті аліментів становить 8941,33 євро та 248 грн. 45 коп. Вважає, що цей розрахунок грубо порушує його права та свободи та не відображає реальний стан сумлінного виконання ним обов`язку зі сплати аліментів на свого сина ОСОБА_4 , а тому вважає що такий підлягає скасуванню.

Представник скаржника ОСОБА_1 та представник Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області в судове засідання не з`явилися, у відповідності до ч.2 ст. 450 ЦПК України, їхня неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Заінтересовані особи: Державний виконавець Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області Ільницька О.І. та ОСОБА_3 , заперечили щодо задоволення скарги, покликаючись на її безпідставність.

Заслухавши доводи сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі — рішення).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Згідно ст.7 цього ж Закону Державний виконавець зобов”язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз?яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону.

В ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець, зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Згідно ст. 11 цього ж закону державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема роз`яснювати сторонам їх права і обов`язки, право звертатися до суду із заявою про роз`яснення рішення, встановлення способу його виконання, викликати фізичних осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні.

Відповідно до п. 7 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що на примусовому виконанні у Дрогобицькому міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, перебував виконавчий лист № 2-123/09, виданий 23.10.2009 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частина із всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 06.10.2009 року і до досягнення ним повноліття.

Відповідно до статті 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Разом з тим, згідно п.7.13.1 Інструкції з примусового виконання рішень, якщо боржник не працює або відсутня інформація про отримання боржником доходів, державний виконавець розраховує заборгованість, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості.

Із досліджених матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з травня 2011 року по березень 2013 року, включно, офіційно працював на газозаправній станції GUERCO (Іспанія), однак, з 31.03.2013 року був звільнений за власним бажанням та протягом 2013 року отримав винагороду в розмірі 3656,70 євро та 341,55 євро збереження. Таким чином, заборгованість (розрахунок заборгованості по аліментах ОСОБА_2 від 15.12.2017 року проведений старшим державним виконавцем Дрогобицького МРВ ДВС ГТУЮ у Львівській області – Ільницькою О.І.) за період травень 2011 – грудень 2013 включно розрахована державним виконавцем з урахуванням доходу, який ОСОБА_2 одержав на території Королівства Іспанії, що повністю відповідає положенням ст.. 195 СК України.

Вказані вище обставини свідчать про те, що дії державного виконавця під час проведення розрахунку заборгованості по аліментах № 09-13/В-7/ від 15.12.2017 повністю відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» так як вчинені відповідно до закону, в межах повноважень та з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Таким чином суд приходить до переконання, що вимоги скарги є безпідставними і в їх задоволенні слід відмовити.

На підстав викладеного та керуючись ст.447 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , з участю заінтересованих осіб старшого державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області Ільницької О.І., Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_3 , на неправомірні рішення та дії державного виконавця щодо здійснення і проведення розрахунку заборгованості по аліментах - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга через Дрогобицький міськрайонний суд до Львівського апеляційного суду протягом 15 - ти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 09.07.2020 року.

Суддя О.В. Крамар