Рішення № 94163633, 15.01.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4871/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, з такими вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської області від 23 листопада 2020 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком згідно з абз. 1 ч. 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, згідно з абз. 1 ч. 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням довідок про заробітну плату № 68 від 14.09.2020, № 70 від 14.09.2020 та доповнень до цих довідок № 69 від 14.09.2020, № 71 від 14.09.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії згідно з абз. 1 ч. 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", надавши документи, які на думку позивача, підтверджують її страховий стаж, заробітну плату (дохід) за період роботи в Первомайській центральній міській лікарні з 01.03.1993 по 30.04.1998 та дають можливість для перерахунку пенсії.

Однак рішенням від 23.11.2020 Рубіжанським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області позивачу відмовлено в перерахунку пенсії згідно з абз. 1 ч. 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки надані позивачем довідки про нарахування заробітної плати за період роботи в Первомайській центральній міській лікарні з 01.03.1993 по 30.04.1998, видані державною установою "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Луганської Народної Республіки, розташованої в м. Первомайськ. Тобто, вказані довідки про нарахування заробітної плати, видані на тимчасово окупованій території Луганської області нелегітимним органом. З цих підстав відповідачем на прийнято до уваги надані позивачем довідки про нарахування заробітної плати і відповідно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії. З вказаним рішенням позивач не погоджується, у зв`язку з чим звернулась до суду.

Ухвалою суду від 21.12.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.01.2021 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.28-33), відповідно до якого відповідач позовних вимог не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

20.11.2014 позивач звернувся до відповідача з заявою про запит пенсійної справи від Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську. 22.11.2014 відповідач зробив запит вих. № 6580/02 пенсійної справи позивача до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську, де просив повідомити по який час пенсіонера забезпечено пенсією. Відповідно до атестату № 1129 позивача забезпечено пенсійними виплатами по 31.12.2014, особовий рахунок знято з обліку - 01.01.2015.

08.01.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою про взяття на облік, як отримувача пенсії по інвалідності. Розпорядженням відповідача від 12.01.2015 № 179 позивача взято на облік, як отримувача пенсії по інвалідності, з 01.01.2015.

29.09.2016 позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Заяву та документи прийнято 29.09.2016. Станом на день звернення за переведенням позивач працювала. До заяви від 29.09.2016 позивач надав відповідачу такі документи: трудову книжку; довідку про заробітну плату; документи про стаж; заяву, у якій власноруч зазначив, що при призначенні пенсії за віком заробітну плату враховувати за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000.

Враховуючи, що станом на 29.09.2016 загальний стаж позивача складав 40 років 00 місяців 14 днів, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 26 Закону № 1058, відповідач розпорядженням від 03.10.2016 перевів ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 29.09.2016, виплату пенсії по інвалідності припинено. Позивачу призначено пенсію за віком з 29.09.2016 в сумі 2003 (дві тисяч три) гривні 73 копійки.

26.10.2020 позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058. Заяву та документи прийнято 26.10.2020 та зареєстровано під № 3152/690, про що свідчить копія розписки-повідомлення.

Заяву подано згідно з пунктом 1.1 Порядку № 22-1. Відповідно до вимог п. 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 відповідачем перевірено зміст і належне оформлення наданих позивачем документів.

За розрахунком стажу, проведеному відповідачем, загальний стаж позивача складає 44 роки 00 місяців 15 днів, з нього: страховий стаж до 01.01.2004 - 27 років 07 місяців 14 днів; - страховий стаж після 01.01.2004 - 16 років 05 місяців 01 день.

Рішенням відповідача від 29.10.2020 № 909170159994 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.11.2020 з додаванням стажу, сума пенсії з 01.11.2020 складає 2465,49 грн.

18.11.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про зміну періоду 60 місяців до 01.07.2000 (для обчислення пенсії враховувати заробітну плату з 01.02.1993 по 30.04.1998). Заяву та документи прийнято 18.11.2020 та зареєстровано під № 3403/743, про що свідчить копія розписка-повідомлення.

Заяву подано згідно з Порядком № 22-1. До заяви про зміну періоду для обчислення пенсії (врахування заробітної плати (доходу) до 01.07.2000) позивач надав відповідачу такі документи: паспорт НОМЕР_1 ; довідку ВПО № 917000166; довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 68, № 69, № 70, № 71.

Відповідач зазначає, що надані позивачем 18.11.2020 довідки, а саме: довідка про заробітну плату для нарахування пенсії від 14.09.2020 № 68 та додаток до цієї довідки № 69 щодо суми заробітку за період з 01.02.1993 по 31.08.1996; довідка про заробітну плату для нарахування пенсії від 14.09.2020 № 70 та додаток до цієї довідки № 71 щодо суми заробітку за період з 01.09.1996 по 30.04.1998 видані позивачу Державною установою «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Луганської Народної Республіки.

Довідки від 14.09.2020 № 68 та № 70 не містять реквізитів щодо того, на підставі яких первинних документів вони видані, а також не зазначено про можливість проведення перевірки первинних документів за період зазначений в довідці.

Отже, у разі надання для призначення або перерахунку пенсії довідки про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 01.07.2000, зазначена довідка може бути врахована для призначення або перерахунку пенсій тільки після обов`язкового підтвердження первинними документами, на підставі яких було видано зазначену довідку. Зауважив, що згідно з пунктом 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плачу підприємством, установою чи організацією, де працювала особа. Також, установа, що видала зазначені вище довідки, не була створена в порядку, передбаченому законами України.

Оскільки довідки про заробітну плату від 14.09.2020 № 68 та № 70, та доповнення до цих довідок від 14.09.2020 № 69 та № 71 видані позивачу установою, що знаходиться на території України, де органи державної влади, у тому числі органи Пенсійного фонду України, тимчасово не здійснюють свої повноваження, провести перевірку відповідності змісту довідок про заробітну плату для обчислення пенсії первинним документам неможливо.

Законом №1058 чітко передбачено, що заробітна плата до 01.07.2000 повинна бути підтверджена саме первинними документами, якими підтверджується розміри нарахованої та виплаченої заробітної плати працівнику, а також підтверджується факт сплати ЄСВ з такої заробітної плати, проте, таких доказів не надано ані відповідачу, ані до суду разом із позовною заявою.

Обов`язковою умовою для призначення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством України не передбачено.

Окрім того, надані позивачу довідки про заробітну плату від 14.09.2020 № 68 та № 70, та доповнення до цих довідок від 14.09.2020 № 69 та № 71 не є дійсними, не створюють правових наслідків і не можуть бути враховані при перерахунку пенсії. Дотримуючись законодавчо встановлених вимог, відповідач 23.11.2020 прийняв рішення № 108 про відмову позивачу в перерахунку пенсії згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058-ІV за заявою від 18.11.2020.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є внутрішньо переміщеною особою (фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) (а.с.6-9).

Позивач перебуває на обліку у відповідача з 2015 року та наразі є отримувачем пенсії за віком, що не заперечують сторони по справі (а.с.34).

Згідно записів трудової книжки позивача від 25.09.1975 вбачається, що позивач з 01.02.1993 прийнята за переводом участковим лікарем терапевтом до Первомайської центральної міської лікарні Ворошиловградської області та 31.12.2002 була звільнена з Первомайської многопрофільної міської лікарні (після перейменування) (а.с.10-12).

18.11.2020 позивач звернулась до відповідача з заявою про зміну періоду 60 місяців до 01.07.2000 (для обчислення пенсії враховувати заробітну плату з 01.02.1993 по 30.04.1998). Заяву та документи прийнято відповідачем 18.11.2020 та зареєстровано за № 3403/743, відповідно до розписки-повідомлення (а.с.65).

Разом з вищевказаною заявою про зміну періоду для обчислення пенсії (врахування заробітної плати (доходу) до 01.07.2000) позивачем було надано такі документи: паспорт НОМЕР_1 ; довідку ВПО № 917000166; довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 68, № 69, № 70, № 71 (а.с.13-16,66,67).

Надані позивачем довідки, а саме: довідка про заробітну плату для нарахування пенсії від 14.09.2020 № 68 та додаток до цієї довідки № 69 щодо суми заробітку за період з 01.02.1993 по 31.08.1996; довідка про заробітну плату для нарахування пенсії від 14.09.2020 № 70 та додаток до цієї довідки № 71 щодо суми заробітку за період з 01.09.1996 по 30.04.1998 видані позивачу (мовою оригіналу) «Государственым учереждением «Первомайская центральная городская многопрофильная больница» Луганской Народной Республики». Відповідно до додатків до довідок №68, №70 від 14.09.2020 вбачається, що вказані довідки видані на підставі особових рахунків за 1993-1996 роки, 1996-1998 роки, суми заробітної плати, зазначені в довідках, відповідають первинним документам, на всі виплати вказаних періодів нараховано та перераховано страховий внесок в повному обсязі до бюджету України. Також, зазначено, що особові рахунки знаходяться на збереженні в архіві підприємства за адресою: вул.Тимошенка,13, м.Первомайськ, видати копії особових рахунків не має технічної можливості (а.с.66,67).

Рішенням відповідача «Про відмову в перерахунку пенсії згідно з абз.1 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1 » від 23.11.2020 № 108 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. В обгрунтування оскаржуваного рішення відповідачем зазначено, що довідки про заробітну плату, надані для перерахнку пенсії не є дійсними, не створюють правових наслідків і не можуть бути враховані для перерахунку розміру пенсії, оскільки видані установою, яка розташована на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Також, оскаржуване рішення містить посилання на абз.2 п.п.3 п.2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, при цьому жодної прив`язки до довідок, наданих позивачем, текст оскаржуваного рішення не містить (а.с.17,74).

Отже, спірним при розгляді даної справи є питання правомірності відмови відповідача у перерахунку пенсії позивачу на підставі наданих довідок.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої статті 27 Закону № 1058-IV).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абзац четвертий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п`ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п`ятий пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку 22-1).

Абзацом першим пункту 2.7 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Абзацами першим, другим підпункту 3 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії (абзаци перший-третій пункту 2.10 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1).

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення особі пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року, є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням пенсії. Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати та її складові за даними, що містяться у розрахунковому листі особи за відповідний період.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 17 березня 2015 року у справі № 21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі № 2-а/576/29/14, та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/6278/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 2а-6873/11.

При цьому, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами, також у випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Суд не приймає посилання відповідача на неможливість врахування наданих позивачем довідок, виданих підприємством, яке розташоване на тимчасово окупованій території України, та неможливість здійснити перевірку первинних документів з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами, внесеними Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 79-р) м. Первомайськ Луганської області належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Крім того, відповідач має враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії підприємством, що розташоване на тимчасово непідконтрольній українській владі території, порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, за наслідками судового розгляду судом встановлено, що відповідачем протиправно не враховано надані позивачем довідки, а саме: довідка про заробітну плату для нарахування пенсії від 14.09.2020 № 68 та додаток до цієї довідки № 69 щодо суми заробітку за період з 01.02.1993 по 31.08.1996; довідка про заробітну плату для нарахування пенсії від 14.09.2020 № 70 та додаток до цієї довідки № 71 щодо суми заробітку за період з 01.09.1996 по 30.04.1998.

Отже, рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу на підставі заяви від 18 листопада 2020 року про перерахунок пенсії за віком з урахуванням спірних довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії, згідно з абз. 1 ч. 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з коригуванням способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 840,80 грн. стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: вул.Студентська, 35А, м.Рубіжне, 93009, код ЄДРПОУ 41245565) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення «Про відмову в перерахунку пенсії згідно з абз.1 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1 » від 23.11.2020 № 108.

Зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2020 про перерахунок пенсії згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян