Ухвала суду № 94163343, 15.01.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

15 січня 2021 року м. Київ 320/12978/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

8 грудня 2020 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 р. дану позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача усунути зазначені у мотивувальній частині ухвали недоліки протягом десяти днів з дня її вручення. Вказаною ухвалою запропоновано усунути недоліки шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом.

У цій ухвалі було зазначено, що ОСОБА_1 оскаржує до суду вимогу Головного управління ДПС у Київській області № Ф-129662-56 від 14 лютого 2020 р. Вказану вимогу отримав 11 березня 2020 р., що не заперечується ним в позовній заяві. До суду з цим адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся 8 грудня 2020 р., тобто майже через 10 місяців після отримання спірних вимог, а отже з пропуском 10-ти денного строку звернення до суду для оскарження цих вимог.

При цьому ОСОБА_1 щодо підстав пропущення строку звернення до суду зазначає, що строки були пропущені через те, що ОСОБА_1 є юридично не обізнаний та на території України діяв карантин у зв`язку з не поширенням на території України коронавірусу COVID-19.

Суд зазначив також, що спірну вимогу позивач отримав 11 березня 2020 р., тоді як безумовне продовження процесуального строку, визначене змінами до КАС України, почало діяти з 2 квітня 2020 р. На цей час строк звернення до суду з цим позовом закінчився. Крім того, 6 серпня 2020 р. закінчилися строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України ( у чинній на той час редакції).

4 січня 2021 р. позивачем подано до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви. У період з 28 грудня 2020 р. по 10 січня 2021 р. включно суддя перебував у відпустці, у зв`язку з чим це клопотання розглядається після її завершення.

У поданому клопотанні позивачем знову зазначено, що він є юридично не обізнаний, здійснено посилання на дію на території України карантину у зв`язку з поширенням на території України коронавірусу COVID-19, а також зазначено, що з цього ж приводу у нього були попередні звернення до суду.

Так, зокрема, позивач вказав, що він отримав спірну вимогу 11 березня 2020 р. і у 10-денний строк - 16.03.2020 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, проте ухвалою суду від 15.10.2020 позовну заяву йому було повернуто, документи отримав 21.10.2020. Вказує, що ухвалу суду від 27.03.2020 він не отримував, а про вказані у ній недоліки узнав з ухвали суду від 15.10.2020. Ухвалою суду від 25.11.2020 йому знову було повернуто позовну заяву, яку він отримав 03.12.2020 і вже 07.12.2020 знову звернувся до суду з позовом. Зазначив, що неодноразові повернення йому позовної заяви судом свідчать по не допуск його до правосуддя і вказує, що у разі незадоволення цього клопотання буде звертатися із скаргою до Вищої Ради Правосуддя.

Розглянувши подане клопотання суддя бере до уваги таке.

Позивачем у клопотанні наведено нові факти про попередні звернення до суду, про які ним не зазначалося у позові і ці факти були ним раніше приховані від суду. Крім того, цим фактам не надано жодного документального підтвердження, оскільки копії позовних заяв, поштової кореспонденції про направлення їх до суду та про отримання вказаних судових рішень, конвертів із позначенням дати вручення цих судових рішень відсутні і до суду також не надані.

Згідно з клопотанням ухвалами суду від 27.03.2020, від 15.10.2020, від 25.11.2020 позовна заява з цим же предметом спору вже поверталася позивачу.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Зокрема, приписами ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що спірна вимога може бути оскаржена протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку. Отже, строк звернення до суду у цій справі визначено цією нормою.

Зазначаючи про пропуск строку звернення до суду у зв`язку уведенням карантину через поширення коронавірусної хвороби (COVID-19, позивач не навів чітких і конкретних обставин і підстав, які б унеможливили подання ним цієї позовної заяви у визначений законом 10-денний строк.

Зазначення у клопотанні про можливе подання позивачем скарги до Вищої ради правосуддя у разі відмови в його задоволенні судом є неприпустимим, незаконним впливом на суд і не створює підстав для продовження процесуального строку.

Суд наголошує, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд повторно зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №357/6560/17.

Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суддя зазначає, що ОСОБА_1 у клопотанні на надано належного викладення підстав та обґрунтування їх доказами щодо причин пропуску строку на звернення до суду (10-ти денний строк звернення до суду), відомості про попередні звернення до суду не підтверджено, дані про перебіг строку від часу отримання судових рішень до подання наступного позову не наведено.

При вирішенні вказаного клопотання суддею враховано, що згідно з вимогами ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Із урахуванням викладеного, беручи до уваги повідомлення заявником у клопотанні нових фактів, з метою забезпечення права заявнику на доступ до правосуддя суд дійшов висновку щодо необхідності продовження процесуального строку усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 , у т.ч. шляхом надання додаткового обґрунтування та наданням документів на підтвердження поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду, зокрема й копій попередніх позовних заяв, поштової кореспонденції про направлення їх до суду та про отримання судових рішень, конвертів із позначенням дати вручення цих судових рішень, даних про перебіг строку від часу отримання судових рішень до подання наступного позову та аналізу причин неможливості звернення до суду, тощо.

Керуючись ст.ст. 121, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

1. Установити ОСОБА_1 десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

2. Копію даної ухвали направити ОСОБА_1 .

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Журавель В.О.