Ухвала суду № 94163306, 15.01.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/5452/19

1-кп/337/50/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

за участю секретаря – Бойко Л.Л.

прокурора – Ульянова М.О.

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників – адвокатів Кравець К.Є., Власової Я.М., Ляпіна В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.146, ч.2 ст.186, ч.3 ст.189 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч.2 ст.189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор Ульянов М.О. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку домашнього арешту на раніше визначених умовах та про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, пославшись на те, що щодо цих осіб існують ризики, передбачені п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Враховуючи характер вчинених обвинуваченими протиправних діянь – умисний корисливий злочин, пов`язаний із погрозою застосуванням до потерпілого фізичного насильства, тяжкість можливого покарання, відсутність у них стабільного джерела доходу та стійких соціальних зв`язків, обвинувачені, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності можуть незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти заявленим ризикам, у зв`язку з чим підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 немає, а відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Потерпілий ОСОБА_5 та його представник – адвокат Скрипка О.В. в судове засідання не прибули, від потерпілого надійшла заява про розгляд клопотання прокурора у його відсутність, клопотання підтримує повністю.

Суд вважає можливим вирішити клопотання прокурора у відсутність потерпілого та його представника.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Ляпін В.Ю. проти задоволення клопотання прокурора заперечили, пославшись на те, що прокурора не надав жодних доказів, які б підтверджували зазначені ним ризики. ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків не порушував, тиску на потерпілого не чинив, має на утриманні родину, в т.ч. неповнолітню дитину, працює неофіційно, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники - адвокати Кравець К.Є. та Власова Я.В. проти задоволення клопотання прокурора заперечили, пославшись на те, що воно є необґрунтованим та недоведеним. Разом з тим, просять змінити умови раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 , крім того, що працює, має необхідність як батько забезпечити належний розвиток своїх неповнолітніх дітей, возити їх до додаткові заняття. Також зазначили, що наявність електронного засобу контролю спричиняє технічні незручності під час того, як йому дозволено залишати місце свого поживання. Просять дозволити обвинуваченому залишати місце проживання з 08.00год до 22.00год. та вирішити питання щодо електронного засобу контролю.

Вислухавши думку учасників справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.176,177,ч.1 ст.194 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

При цьому, під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані прокурором докази недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.

Оцінивши обставини справи, суд вважає, що на даний час не змінилися та не відпали ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Так, наразі він обвинувачується у вчиненні умисного корисливого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, із погрозою застосування психологічного та фізичного насильства до потерпілого.

ОСОБА_2 раніше не судимий, але на даний момент відносно нього на розгляді в судах перебувають декілька кримінальних проваджень, в яких він обвинувачується за ч.2 ст.146, ч.3 ст.185, ч.2 ст.189 КК України, запобіжні заходи в тих кримінальних провадженнях не застосовані.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про можливість обвинуваченого ОСОБА_2 вчинити інші кримінальні правопорушення як ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Відомостей про те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинював тиск, вплив на потерпілого ОСОБА_5 та/або свідків матеріали справи не містять і жодним учасником справи в судовому засіданні не повідомлені. У зв`язку з цим ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, відносно нього прокурором не доведений.

Крім того, суд в котрий раз зазначає, що вищезазначений ризик вже неодноразово відхилявся судом під час вирішення питання щодо продовження строку дії застосованих до обвинувачених запобіжних заходів і жодних відомостей про те, що він виник та існує знов, прокурором в клопотанні не зазначено та не доведено.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд відповідно до ст.178 КПК України також враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_2 тяжкий злочин, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватими, наявність у нього постійного місця мешкання, за яким він характеризується позитивно, вік та стан здоров`я, зокрема, ОСОБА_2 має ряд хронічних захворювань та є інвалідом 3 групи, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно працевлаштований та має регулярний дохід, раніше не судимий.

Враховуючи усі вище перелічені обставини, суд вважає, що на даний час підстав для застосування обвинуваченомуОСОБА_2 більш м`яких запобіжних заходів не має і дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідпродовжити до 2-х місяців із зміною його режиму, зокрема, із забороною не залишати місце свого проживання з 22.00год до 08.00год наступного дня та без обов`язку носити електронний засіб контролю.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи цих обвинувачених, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Таким чином, клопотання прокурора слід задовольнити частково.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оцінивши обставини, суд вважає, що наявність ризиків, передбачених п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого ОСОБА_1 впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення з боку сторони обвинувачення жодними належними та допустимими доказами не доведена.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного корисливого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, із погрозою застосування психологічного та фізичного насильства до потерпілого, але тяжкість злочину жодним чином не свідчить про наявність зазначених прокурором ризиків. ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місця мешкання, за яким він характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, працює неофіційно та має регулярний дохід, раніше до нього вже застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і відомостей про порушення його умов суду на даний момент не надано. Обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує процесуальні обов`язки обвинуваченого, прокурором не наведені.

Недоведення прокурором наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та неможливості забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків іншим чином, ніж шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відповідно до ч.3 ст.194 КПК України є підставою для відмови в задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу.

Таким чином, в задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід відмовити та зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду.

Керуючись ст.2,7,176-178,183,194,199,331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Ульянова М.О. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладанням обов`язків не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.00год. до 08.00год. наступного дня, прибувати за першою вимогою до суду, не відлучатися із міста Запоріжжя без дозволу суду, утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками та іншими обвинуваченими - до 11 березня 2021р. включно.

В задоволенні клопотання прокурора Ульянова М.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 – відмовити.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибувати за кожною вимогою до суду.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали суду доручити Хортицькому ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Про прийняття ухвали до виконання невідкладно повідомити Хортицький районний суд м.Запоріжжя.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_2 , що працівники органів Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань. В разі невиконання покладених обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А.Мурашова

15.01.2021