Рішення № 94162700, 15.01.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 січня 2021 року Справа № 280/8037/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМД Будсервіс» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, код ЄДРПОУ 38520829)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

09.11.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АМД Будсервіс» (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0167785004 та №0167795004 від 13.12.2019.

Ухвалою суду від 16.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 16.11.2020.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідач 14.12.2020 подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, в задоволенні позовної заяви просить відмовити.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Вознесенівським управлінням у м. Запоріжжі ГУ ДПС у Запорізькій області було проведено камеральну перевірку ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АМД БУДСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38520829) з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за звітний (податковий) період по декларації з ПДВ від 20.08.2019 №9187064496, якою встановлено порушення позивачем: п. 203.2 ст. 203, п.57.1, п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

За результатами камеральної перевірки складено Акт камеральної перевірки від 12.11.2020 № 3357/08-01-50-04/38520829, який 12.11.2019 р. направлено платнику поштою з повідомленням про вручення, який отримано платником 22.11.2019 р. за дорученням.

На підставі Акту камеральної перевірки від 12.11.2020 № 3357/08-01-50-04/38520829 відповідачем прийнято податкові повідомлення- рішення від 13.12.2019 р. №0167785004 та № 0167795004, які 13.12.2019 направлено платнику поштою з повідомленням про вручення та повернуто 18.01.2020 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до висновків, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки, визначений п. 76.1. ст. 76 ПКУ, передбачає що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПКУ камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.

Станом на 30.03.2018 року в ІКПП з ПДВ позивач мав податкову заборгованість з ПДВ в сумі 7 962,07 грн. (на бюджетному рахунку). В період за який проведено камеральну перевірку з 30 березня 2018 року платник податків відповідно до п.57.3 та п. 57.1 ст. 57 ПКУ повинен був сплатити узгоджені податкові зобов`язання.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеним цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надано визначення грошовому зобов`язанню платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Як вбачається із спірних податкових повідомлень-рішень за несвоєчасну сплату позивачем узгоджених податкових зобов`язань по податку на додану вартість, податковим органом застосовано до підприємства штрафні санкції, передбачені п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Згідно п. 87.9 ст. 87 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно п. 1 розділу II Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції, операції в інтегрованій картці платника здійснюються в хронологічному порядку.

Згідно п. 131.2 ст. 131 ПКУ при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Згідно п. 126.1 ст. 126 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошовою зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Щодо посилань позивача щодо арешту майна, як на причину порушення строків реєстрації накладних, суд зазначає наступне.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2019 р. по справі № 757/46669/19-к, яка набрала законної сили 08.10.2019 , скасований арешт майна, накладений відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2019 року у справі № 757/41 826/19-к, яка набрала законної сили 22.08.2019, а саме з суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на спеціальних рахунках юридичної особи TOB «АМД БУДСЕРВІС», (код ЄДРПОУ 38520829, 69035, м. Запоріжжя, Незалежної України, буд.51), на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що Податковим кодексом України не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій порушення правил сплати узгоджених сум грошових зобов`язань та за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування, у тому числі при накладенні арештів на підставі ухвали суду на грошові кошти, які перебували на банківських рахунках та на реєстраційну суму в системі електронного адміністрування ПДВ платника податку. Відповідно до п. 120-1 ст. 120 ПКУ порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість штрафу в розмірах та порядку встановленими чинним законодавством (10% при затримці сплати до 30 календарних днів та 20% - понад 30 календарних днів). Саме фактична сплата узгодженої суми грошового зобов`язання, включаючи дату такої сплати, є юридичним фактом, який спричиняє обов`язок платника сплатити штраф.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками контролюючого органу та вважає, що у Головного управління ДПС у Запорізькій області були всі правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно вимог ст.139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АМД Будсервіс» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, код ЄДРПОУ 38520829) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 15.01.2021.

Суддя О.В. Конишева