
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
14 січня 2021 р. Справа № 120/6378/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:
за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 13322403, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100)
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 02.10.2020 року № 315 про утримання надміру виплачених сум пенсій. Вважаючи, що обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених сум пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера, та у жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, зокрема, матеріалів пенсійної справи позивача.
24.12.2020 року на адресу суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Отже, зазначеною статтею чітко визначено, що подання документів з явно неправильними відомостями, що спричинили переплату пенсії, є зловживанням з боку пенсіонера.
На переконання відповідача, ОСОБА_1 не могла не знати про розмір своєї заробітної плати за період з 01.09.1991 року по 31.08.1993 року та про нормативно-правові акти відповідно до яких потрібно було б провести перерахунок заробітної плати, а саме перерахувати заробітну плату з карбованців у гривні. Тобто, факт зловживання позивачем, який полягає у наданні нею до відділу соціального захисту населення неправдивих відомостей щодо її заробітної плати за період з 01.09.1991 року по 31.08.1993 року є очевидним та незаперечним, а тому підстави для задоволення даного позову відсутні.
Одночасно, представником відповідача подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.01.2021 року клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишено без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
07.09.1993 року позивач звернулась до відділу соціального захисту населення в м. Гайсин Гайсинського району Вінницької області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
До цієї заяви позивач долучила трудову книжку, а також довідку Гайсинського управління по експлуатації газового господарства про її заробітну плату, яка враховується при обчисленні пенсії, за період з 01.09.1991 року по 31.08.1993 року.
24.09.1993 року відділ соціального захисту прийняв рішення за № 4/163 про призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З 01.01.2004 року на виконання вимог статті 43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсію ОСОБА_1 перераховано на підставі вище зазначеної довідки. Про дану обставину свідчить розпорядження Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області від 20.12.2004 року № 112984.
09.09.2019 року начальник відділу з питань призначення та перерахунку пенсій Управління застосування пенсійного законодавства № 5 звернулася листом до Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо проведення зустрічних перевірок довідок про заробітну плату громадян, у тому числі і довідки про заробітну плату позивача за період роботи в Гайсинському управлінні по експлуатації газового господарства з 01.09.1991 року по 31.08.1993 року.
07.08.2020 року відповідачем проведено зустрічну перевірку в Гайсинському відділенні Акціонерного товариства "Вінницягаз" достовірності нарахованих сум заробітної плати, зазначених у довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої Гайсинським управлінням по експлуатації газового господарства громадянці ОСОБА_1 за період з 01.09.1991 року по 31.08.1993 року.
При проведенні перевірки з`ясовано, що суми, які включені у довідку не перераховані в гривні в співвідношенні 1:100000.
Про зазначену обставину свідчить акт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 07.08.2020 року № 485 зустрічної перевірки довідки про заробітну плату для обчислення пенсії.
07.08.2020 року Гайсинським відділенням Акціонерного товариства "Вінницягаз" видано нову довідку № 07/08/20-2 про заробітну плату за період з 01.09.1991 року по 31.08.1993 року, яка враховується при обчисленні пенсії позивачу.
27.08.2020 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2004 року. Внаслідок проведеного перерахунку виникла переплата пенсії за період з 01.01.2004 року по 31.08.2020 року в сумі 16641,04 грн.
Отже, на думку відповідача, переплата пенсії за період з 01.01.2004 року по 31.08.2020 року у сумі 16641,04 грн. виникла у зв`язку із тим, що позивач у вересні місяці 1993 року для обчислення пенсії надала довідку про заробітну плазу за спірний період з явно неправильними відомостями.
02.10.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій № 315, відповідно до якого, починаючи з 01.11.2020 року проводиться щомісячне утримання з пенсії позивача у розмірі 20 відсотків до повного погашення
Наведене слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі за текстом Закон № 1058-IV).
Статтею 40 Закону № 1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 року незалежно від перерв.
Отже, для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
При цьому, заробітна плата за період страхового стажу до 01.07.2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 17.03.2015 року у справа № 21-11а15 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.02.2018 року у справі № 358/1179/17, від 24.04.2018 року у справі № 686/6278/17.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 02.10.2020 року № 315, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Аналогічні приписи містяться у статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі за текстом Закон № 1788-ХІІ), за правилами якої суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії.
Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених сум пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону № 1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25.10.2016 року у справі № 686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25.09.2018 року у справі № 340/644/15-а та від 21.02.2020 року у справі № 173/424/17(2-а/173/41/2017).
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, із аналізу наведених вище правових норм слідує, що відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, та страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.
Тобто, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей або у зв`язку з неподанням відомостей.
Так, задля встановлення факту вини саме позивача при подачі спірної довідки про заробітну плату було проведено інвентаризацію пенсійної справи та звірку відповідних даних.
Судом встановлено, що за результатами проведеної інвентаризації пенсійної справи позивача проведено зустрічну перевірку в Гайсинському відділенні Акціонерного товариства "Вінницягаз" достовірності нарахованих сум заробітної плати, зазначених у довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ОСОБА_1 .
За результатами перевірки з`ясовано, що суми, які включені у довідку не перераховані в гривні в співвідношенні 1:100000.
Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суд виходить з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
З матеріалів справи вбачається, що копія довідки про заробітну плату позивача за період з 01.09.1991 року по 31.08.1993 року складена на бланку Гайсинського управління по експлуатації газового господарства. У вказаній довідці зазначені підстава видачі довідки - "особові рахунки". Довідка містить підпис уповноважених осіб: головного бухгалтера та керівника підприємства, штамп Управління по експлуатації газового господарства та скріплена печаткою установи, що видала дану довідку.
Отже, суд зазначає, що надана позивачем до пенсійного органу довідка про розмір заробітної плати, на підставі якої здійснений розрахунок пенсії позивача, складена з дотриманням усіх необхідних реквізитів та ззовні не містить жодних ознак підробки.
Відповідачем, у свою чергу, не надано суду доказів проведення перевірки обґрунтованості видачі Гайсинським управлінням по експлуатації газового господарства вказаної довідки при призначенні пенсії позивачу у 1993 році, а також не надано суду доказів, що при прийнятті для призначення пенсії було встановлено її невідповідність.
За змістом частини другої статті 101 Закону № 1788-ХІІ підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Беручи до уваги викладене вище, суд вважає, що пенсіонер не може нести відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, у тому числі довідок про заробітну плату, які видаються підприємством на виконання його повноважень, а тому на пенсіонера може бути покладений обов`язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення об`єктивними даними зловживань з його боку, тобто наявність об`єктивно встановленої вини в наданні недостовірних даних.
Позивач дотрималась вимог закону та надала для обчислення розміру пенсії довідку про її заробітну плату, видану Гайсинським управлінням по експлуатації газового господарства, який і несе відповідальність за достовірність вказаних у зазначеній довідці даних. Будь-яких доказів про зловживання з боку позивача або подання нею недостовірних даних відповідачем не надано та судом не встановлено.
Дослідивши надані сторонами письмові пояснення, суд не знаходить підстав для висновку, що позивачем свідомо надано для призначення пенсії довідку, яка містить недостовірні дані про заробітну плату, що свідчить на користь відсутності станом на час розгляду справи підстав для стягнення з пенсії позивача сум надміру сплачених коштів.
Отже, оскаржуване рішення відповідача про утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій від 02.10.2020 року № 315 не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню.
Визначаючись із способом захисту порушених прав позивача, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частина третя зазначеної статті передбачає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.
Відповідно, з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача, також задоволенню підлягає позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області припинити утримання з її пенсії та провести доплату безпідставно утриманих сум пенсії, починаючи з 01.11.2020 року.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. " від 27.09.2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Окрім того, судом враховується, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 02.10.2020 року № 315.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області припинити утримання з пенсії ОСОБА_1 та провести виплату безпідставно утриманих сум пенсії за рішенням від 02.10.2020 року № 315, що були проведені з 01.11.2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 13322403, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100).
Рішення у повному обсязі виготовлене: 14.01.2021 року
Суддя Чернюк Алла Юріївна
Судове рішення № 94161952, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 14.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/6378/20-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: