Постанова № 94161242, 12.01.2021, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2524/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2021 року Суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Ємельянова Л.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ч.4 ст.122 КУпАП,

в с т а н о в и в :

16 жовтня 2020 року об 11 год. 52 хв. на а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів Н-25, 181км + 300 м водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "AUDI A4", номерний знак НОМЕР_1 , перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху та створив аварійну ситуацію водію автомобіля "Honda Concerto", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку та був змушений різко змінити напрямок руху і здійснив з`їзд з проїзної частини дороги в кювет. У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив. Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.122 КУпАП, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень щодо протоколу, при цьому присутність такої особи не є обов`язковою в розумінні ч.2 ст.268 КУпАП, з метою недопустимості порушення строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 . Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122КУпАП, повністю та об`єктивно підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №091401 від 16 жовтня 2020р., схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.10.2020р., особистим визнанням вини ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 16.10.2020р., письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 16.10.2020р., письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 16.10.2020р. та іншими доказами по справі.

Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «…будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі…».

Відповідно до п.10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Частиною 4 статті 122 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил дорожнього руху, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Будь-які письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №091401 від 16 жовтня 2020р. від ОСОБА_1 на адресу суду не надходили. Неявку правопорушника у судові засідання суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними і достатніми для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП. Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено. Враховуючи характер та ступінь небезпеки вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно положень ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Керуючись ст.ст.40-1, ч.4 ст.122, ст.ст. 221, 280, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (Шістсот вісімдесят) грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783), банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 454 (Чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Здолбунівський районний суд Рівненської області.

С у д д я