Ухвала суду № 94161068, 15.01.2021, Оржицький районний суд Полтавської області

543/187/20

1-кс/543/8/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.21 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді - Гришка О.Я., з участю секретаря судового засідання - Федорини А.А., прокурора - Шури О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Павлюченка О.О. про відвід судді ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 543/187/20,

в с т а н о в и в :

У провадженні Оржицького районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 310 КК України.

Захисник обвинуваченого адвокат Павлюченко О.О. заявив відвід головуючому у справі судді ОСОБА_2 У заяві про відвід вказано, що в обвинувальному акті, який розглядається суддею ОСОБА_2 , зазначено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що для посіву та культивування рослин маку снотворного необхідні відповідні дозволи компетентних органів, достовірно знаючи про відсутність у ТОВ «Мадег» вказаних дозвільних документів, і що з приводу їх отримання останнє до відповідних установ не зверталось, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, прийняли рішення про незаконний посів снотворного маку та його вирощування з метою подальшого збуту. За твердженням адвоката Павлюченка О.О. кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розглядається окремо. Адвокат Павлюченко О.О. у заяві про відвід зазначає, що з Державного реєстру судових рішень йому стало відомо про те, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розглядається окремо. Також, при дослідженні Державного реєстру судових рішень захисником обвинуваченого було встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019170000000148 від 25.04.2019 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направлявся до Оржицького районного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу, суддею, який має розглядати вказане кримінальне провадження, було визначено суддю ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_2 заявив самовідвід у вказаному провадженні. Адвокат Павлюченко О.О. наводить у заяві обґрунтування заявленого суддею самовідводу, яке, як вбачається з заяви адвоката, було взяте з ухвали суду за результатами розгляду відповідної заяви про самовідвід, яка міститься в ЄДРСР (під ОСОБОЮ 1, за твердженням адвоката Павлюченка О.О., необхідно вважати ОСОБА_3 ): «він брав участь в адміністративному провадженні за позовом ОСОБА_4 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Оржицького відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_6 про визнання бездіяльності протиправною. Він вказав, що підстави позову у цій справі частково відповідають обставинам, зазначеним у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України. Суддя вважає, що він вже частково володіє інформацією про певні обставини кримінального провадження і в нього вже склалася певна оцінка цих обставин. Також, суддя зазначає, що обвинувачений ОСОБА_1 в 2004-2005 роках працював начальником Оржицького РВ УМВС України в Полтавській області та мав неодноразові службові стосунки з суддею ОСОБА_3 (суддя ОСОБА_2 ), зокрема, він розглядав подання вказаного органу міліції, в тому числі, і за участі начальника міліції ОСОБА_1. Крім того, у заяві про самовідвід суддя ОСОБА_3 вказав, що він та ОСОБА_1 мають спільну куму ОСОБА_7, тому періодично зустрічаються на святкуваннях певних свят, днів народження тощо. Зазначені обставини, на думку судді ОСОБА_3, можуть створити у стороннього спостерігача враження про упередженість суду». 29.04.2020 року самовідвід судді був задоволений, а обвинувальний акт передано іншому судді.

Крім того, у заяві про відвід вказано, що 05.03.2020 року суддею ОСОБА_2 винесено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання у справі по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 310 КК України на 13.03.2020 року. Адвокат зазначає, що 13.03.2020 року прокурор відділу прокуратури Полтавської області Коваленко Д.А. заявляв відвід судді ОСОБА_2 , який мотивував, крім іншого, наступним: «дане кримінальне провадження було розподілено на суддю ОСОБА_4. Згідно ст. 75 КПК України у прокурора є сумніви щодо неупередженості даного судді, адже прокуратурою області скеровано до Оржицького районного суду Полтавської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019170000000148 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 310 КК України, у якому суддею ОСОБА 4 заявлено самовідвід. Вказані кримінальні провадження підлягають об`єднанню, оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА1 спільно вчиняли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України. ОСОБА_2 тривалий час перебував у товариських відносинах з ОСОБА_4, а обвинувачений ОСОБА_1 до теперішнього часу перебуває у товариських відносинах з ОСОБА 2 та ОСОБА_3 , що ставить під сумнів неупередженість судді ОСОБА_4 під час розгляду вказаного кримінального провадження…». 20.03.2020 року судом було відмовлено у задоволені вказаної заяви про відвід судді.

Також, у заяві про відвід вказано, що під час розгляду кримінального провадження № 12019170000000274 09.12.2020 року адвокатом Павлюченком О.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 заявлено два клопотання про допит свідків, а саме: про допит слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 та про допит ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Як вказує адвокат, у задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_6 було відмовлено усно та, за твердженням адвоката, без обґрунтування відмови та без ухвалення відповідного рішення. У задоволенні клопотання про допит ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було відмовлено, як вказує адвокат, в усній формі.

В судове засідання адвокат Павлюченко О.О. та ОСОБА_1 не з`явилися, від адвоката Павлюченка О.О. надійшла заява, в якій він просив розглянути заяву про відвід без його участі та без участі ОСОБА_1 та одночасно просив заяву задовольнити. Прокурор в судовому засіданні підтримав задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_2 у відповідному кримінальному провадженні. В матеріалах провадження є відомості, що суддя ОСОБА_2 повідомлений про місце і час проведення судового засідання належним чином.

Розглянувши заяву про відвід судді ОСОБА_2, суд приходить до наступного висновку.

Підстави неможливості участі судді у розгляді кримінального провадження, визначені ст.ст. 75, 76 КПК України, зокрема, якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи або якщо суддя брав участі у розгляді цього провадження.

Мотиви, з яких адвокатом Павлюченком О.О. було заявлено відвід судді ОСОБА_2 зводяться до того, що головуючим у справі суддею ОСОБА_2 було, на думку адвоката, необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотань сторони захисту.

У відповідності до ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Таким чином, обвинувачений та його захисник не позбавляються права оскарження вказаних рішень головуючого у справі судді при оскарженні остаточного рішення у справі.

Тому, незгода учасника судового розгляду з ухвалою, постановленою під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч.1 ст. 392 КПК України, не є підставою для відводу головуючого судді, відповідні ухвали можуть бути оскаржені під час оскарження остаточного рішення у справі.

За таких обставин заява про відвід судді ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Інші доводи учасників справи, враховуючи предмет розгляду, не є істотними і такими, що потребують детальних відповідей, у розумінні сталої практики Європейського суд з прав людини щодо застосування пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» № 63566/00 від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Павлюченка О.О. про відвід судді ОСОБА_2 у справі № 543/187/20 у кримінальному провадженні № 12019170000000274 від 25.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя