Вирок № 94160630, 14.01.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження №1-кп/331/242/2021

ЄУН 331/5041/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Кольц Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Дорофєєвої М.А.,

прокурора Кузьмічова Ю.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Біленка О.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018080000000037 від 24 липня 2018 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Панфілівка (Ільїне) Чернігівського району Запорізької області, українця, громадянина України, має вищу освіту, працює на ТОВ «Маруся Беверіджис України», одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 28.12.2020 року надійшло кримінальне провадження з обвинувальним актом та укладеною угодою про визнання винуватості між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Запорізької обласної прокуратури Стригою М.М, та обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_1 за участю захисника – адвоката Біленка О.В.

Обвинувальним актом, який відповідає вимогам ст. 291 КПК України, ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

ОСОБА_1 , не будучи зареєстрований як фізична особа-підприємець та не маючи ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, в період з січня 2018 року по 26 листопада 2020 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомивши фінансовий зиск від збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, переслідуючи злочинний намір отримати неконтрольовані прибутки від реалізації незаконно виготовлених алкогольних напоїв, у порушення вимог законодавчих актів України, що регулюють діяльність виробництва та обігу алкогольних підакцизних товарів, вчинив умисний злочин у сфері господарської діяльності при наступних обставинах.

Так, відповідно до п. 14.1.5. ст. 14 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закону) алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», незаконний обіг алкогольних напоїв - імпорт, експорт, транспортування, зберігання, торгівля алкогольними напоями з порушенням вимог законодавства, що регулює ці питання; роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форм розрахунків; ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Згідно зі ст.9 Закону спирт етиловий, алкогольні напої повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Відповідно до ст. 15 Закону - імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» №1775-111 від 01 червня 2000 року, визначено обов`язковість отримання відповідної ліцензії на продаж алкогольних напоїв, у тому числі і на оптову торгівлю та про сплату відповідного податку від продажу підакцизних товарів.

Також відповідно до п. п. 15, 16 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» № 854 від 30 липня 1996 року, якими передбачено, що продаж горілки та лікеро – горілчаних виробів здійснюється виключно у передбаченій діючими стандартами скляній тарі, бляшанках із харчового алюмінію, а також у сувенірних пляшках та художньо оформленому посуді із скла чи глазурованої кераміки; не дозволяється продаж алкогольних напоїв у пляшках (іншій тарі) без етикеток або чіткого маркування, зберігання алкогольних напоїв здійснюється в місцях зберігання, що внесені до Єдиного реєстру місць зберігання.

У невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, а також за невстановлених обставин, у ОСОБА_1 виник умисел на придбання, транспортування та подальший більш дорожчий збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв з метою особистого збагачення на їх різниці.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на придбання, транспортування з метою збуту та подальший збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, ОСОБА_1 у період з січня 2018 року по 26 листопада 2020 року, за невстановлених обставин, дати та часу, без належних документів, які посвідчують якість та відповідність товару ДСТУ України, з метою подальшого збуту систематично здійснював придбання незаконно виготовлених підакцизних товарів у невстановлених в ході досудового розслідування осіб (матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження), а саме алкогольних напоїв різних видів та марок вітчизняного та іноземного виробництва.

В подальшому, достовірно знаючи про незаконне походження придбаних алкогольних напоїв, ОСОБА_1 здійснював їх транспортування, використовуючи як власний транспортний засіб марки «Mazda 6» з державним номером НОМЕР_1 , так і наданий йому в подальшому у користування ОСОБА_3 (який не був обізнаний про незаконне використання його майна), автомобіль марки «Ford» модель «Focus», державний номер НОМЕР_2 , до узгоджених місць збуту з транспортного засобу в публічно доступних місцях, з метою реалізації мешканцям Запорізької області незаконно виготовлених алкогольних напоїв за договірною ціною, без документів, які б підтверджували їх походження, якість та відповідність державним стандартам України, а також без отримання спеціального дозволу (ліцензії).

Так, 29.05.2020, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на транспортування з метою збуту та подальший збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, попередньо придбавши з цією метою за невстановлених обставин у невстановлених в ході досудового розслідування осіб (матеріали щодо яких виділені в окреме провадження) незаконно виготовлені алкогольні напої, а саме: горілку «Nemiroff особлива», об`ємом 0,5 л у кількості 20 пляшок, з метою злочинного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_1 транспортував на своєму транспортному засобі марки «Mazda 6» з державним номером НОМЕР_1 , на територію прилеглу до будинку АДРЕСА_3 , де достовірно знаючи про їх незаконне виготовлення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, безпосередньо з автомобіля, за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 , продав останньому 29.05.2020 приблизно о 13-00 годині вищевказані незаконно виготовлені алкогольні напої, а саме: горілку «Nemiroff особлива», у кількості 20 пляшок об`ємом по 0,5 л кожна, на загальну суму 1100 гривень.

Відповідно до висновку судової хімічної експертизи Запорізького НДЕКЦ МВС України №6-278 від 06.08.2020 надана на дослідження рідина містить спирт етиловий та є алкогольним напоєм - спиртовмісною сумішшю. Надана спиртовмісна суміш не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови».

Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел направлений на систематичні транспортування з метою збуту та подальший збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, 20.10.2020 ОСОБА_1 , використовуючи транспортних засіб марки «Ford» модель «Focus» з державним номером НОМЕР_3 наданий власником ОСОБА_3 , який не був обізнаний про його злочинну діяльність, транспортував з метою збуту раніше придбані з цією ж метою у невстановлених осіб (матеріали щодо яких виділені в окреме провадження) за невстановлених обставин, незаконно виготовлені алкогольні напої, а саме: горілку «Пшеничная», у кількості 20 пляшок об`ємом по 0,5 л. кожна та 1 пляшку віскі «Jameson» об`ємом 1 л., на публічно доступну територію прилеглу до будинку 41 по вулиці Рекордній у місті Запоріжжі, де усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 , безпосередньо з автомобіля, продав останньому 20.10.2020 приблизно о 18-40 годині вказані незаконно виготовлені алкогольні напої достовірно знаючи про їх незаконне виготовлення, а саме: горілку «Пшеничная», у кількості 20 пляшок об`ємом по 0,5 л. кожна та 1 пляшку віскі «Jameson» об`ємом 1 л., на загальну суму 1200 гривень.

У подальшому, продовжуючи свою незаконну діяльність направлену на вчинення єдиного злочину, а саме транспортування з метою збуту та подальший збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, 26.11.2020 ОСОБА_1 використовуючи транспортних засіб марки «Ford» модель «Focus» з державним номером НОМЕР_3 наданий власником ОСОБА_3 , що не був обізнаний про злочинну діяльність ОСОБА_1 , транспортував з метою збуту раніше придбані з цією ж метою у невстановлених осіб (матеріали щодо яких виділені в окреме провадження) незаконно виготовлені алкогольні напої, а саме: горілку «Пшеничная», у кількості 60 пляшок об`ємом по 0,5 л., на публічно доступну територію, а саме підземний паркінг торгового центру «Аврора», розташованого за адресою: проспект Соборний, будинок №83 у місті Запоріжжі, де достовірно знаючи про їх незаконне виготовлення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, безпосередньо з автомобіля, за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 , продав останньому 26.11.2020 приблизно о 09-45 годині вказані незаконно виготовлені алкогольні напої, а саме: горілку «Пшеничная», у кількості 60 пляшок об`ємом по 0,5 л. кожна, на загальну суму 1500 гривень.

Відповідно до висновку судової хімічної експертизи Запорізького НДЕКЦ МВС України №6-515 від 17.12.2020 надані на дослідження прозорі безбарвні рідини в пляшках містять спирт етиловий та є алкогольними напоями – спиртовмісними сумішами. Надані спиртовмісні суміші не відповідають вимогам ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови».

У ході проведення обшуку 26.11.2020 у транспортному засобі який використовується ОСОБА_1 марки «Ford» модель «Focus», державний номер НОМЕР_4 виявлено та вилучено: 4 пляшки незаконно виготовлених алкогольних напоїв, а саме: горілку з маркуванням «Медофф», «Хортиця», «Хлібний дар» та «Воздух», грошові кошти у розмірі 1500 гривень, передані 26.11.2020 ОСОБА_4 в якості оплати за вищевказані збуті незаконно виготовлені алкогольні напої,а саме: купюра номіналом 1000 гривень серії АЕ 5818359 та купюра номіналом 500 гривень, серії СА9010658.

Відповідно до висновків судової хімічної експертизи Запорізького НДЕКЦ МВС України №6-496 від 17.12.2020, вилучені під час обшуків рідини з маркуванням «Медофф», «Хортиця», «Хлібний дар» та «Воздух» містять спирт етиловий та є алкогольними напоями – спиртовмісними сумішами. Надані спиртовмісні суміші не відповідають вимогам ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови».

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, яке кваліфікується як незаконне придбання, транспортування з метою збуту та збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена 24 грудня 2020 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Запорізької обласної прокуратури Стригою Маргаритою Миколаївною та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю адвоката Біленка Олексія Валерійовича, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №32018080000000037 від 24.07.2018 р., укладена в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 470,472 КПК України. Згідно умов якої ОСОБА_1 під час досудового розслідування беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, за обставин, які викладені в обвинувальному акті від 24.12.2020 року та п. 1 угоди і під час підписання угоди про визнання винуватості підтверджує факт беззаперечного визнання вини у судовому засіданні.

Угодою визначене узгоджене покарання із урахуванням положень ст. 65 КК України. А саме, угодою встановлені пом`якшуючі обставини, відповідно до ст. 66 КК України: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок тяжких особистих та сімейних обставин

Зважаючи на наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність невідшкодованих матеріальних збитків, матеріальний стан підозрюваного та наявність неповнолітньої дитини на утриманні, на підставі ст. 69 КК України сторонами погоджено призначити ОСОБА_1 більш м`яке покарання, ніж передбачено законом у вигляді штрафу у розмірі 3 750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 63 750 (шістдесят три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

З урахуванням матеріального стану ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України сторонами погоджено надати розстрочку виконання покарання в частині стягнення грошових коштів в сумі 63 750 (шістдесят три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень на дванадцять місяців шляхом перерахування щомісячно суми у розмірі 5 312 (п`ять тисяч триста дванадцять) гривень 50 коп.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`ясненні сторонам угоди.

Прокурор Кузьмічов Ю.Ю. та обвинувачений ОСОБА_1 підтвердили суду, що угода про визнання винуватості ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та просили її затвердити, призначивши узгоджену в ній міру покарання.

Також обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, надав пояснення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Суд пересвідчився у тому, що обвинувачений вірно розуміє зміст обвинувачення, яке йому пред`явлено, і визнає себе винуватим саме у тих діях, що викладені у обвинувальному акті.

Захисник обвинуваченого адвокат Біленко О.В. в судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити покарання, узгоджене сторонами. Зазначив про те, що всі умови укладання угоди виконані, укладення угоди було добровільним.

На виконання вимог ст. 474 КПК України, судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Таким чином, суд, заслухавши обвинуваченого ОСОБА_1 , думку прокурора і захисника, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та КК України дійшов до такого.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У п. 113 рішення ЄСПЛ у справі «Коваль проти України» від 19 жовтня 2006 року, суд наголосив, що «основна мета статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободу рамках кримінального провадження - забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість будь - якого кримінального обвинувачення».

Стаття 6 Конвенції гарантує обвинуваченому ефективну участь у кримінальному провадженні. Основним аспектом права на справедливий суд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи елементи кримінального провадження, які відносяться до процедури, повинен бути змагальним і в ньому має забезпечуватись рівність сторін обвинувачення і захисту (рішення від 16 лютого 2000 року у справі «Роу і Дейвіс проти Сполученого Королівства»). А також у рішеннях в справах «Леонід Лазаренко проти України» від 28 жовтня 2010 року та «Боротюк проти України» від 16 грудня 2010 року, у пунктах 52 та 80 яких, відповідно, зазначено, що «… ані буква, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі добровільно відмовитися - у відкритий чи мовчазний спосіб - від свого права на гарантії справедливого судового розгляду. Однак для того, щоб така відмова була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути виражена у недвозначній формі і має супроводжуватися мінімальними гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови (рішення у справі «Сейдович проти Італії»).

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, який згідно ст.12 КК України, є нетяжким злочином.

Також,судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а обвинувачений має права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України; наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, зокрема, про характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом; права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Зі змісту угоди з обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості від 24.12.2020 року вбачається, що вона відповідає вимогам, встановленим в ст. 471 КПК України, так як містить усі необхідні реквізити. Зокрема, у вказаній угоді зазначені: її сторони; формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням частини статті Кримінального Кодексу України; істотні для даного кримінального провадження обставини; узгоджене покарання та згода сторін на його призначення; наслідки укладення та затвердження угоди; наслідки невиконання угоди. Угода містить зазначення дати укладення та скріплена підписами сторін.

Крім того,судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості між сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства,примусу,погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді,обвинувачений ОСОБА_1 зможе виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 204 КК України, як незаконне придбання, транспортування з метою збуту та збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, і сукупність обставин, що пом`якшують його покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок тяжких особистих та сімейних обставин.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Беручи до уваги, що умови даної угоди відповідають вимогам ст. 471 КПК України та КК України, враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_1 роз`яснені та зрозумілі наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав та необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення останньому узгоджених сторонами виду та міри покарання.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Процесуальні витрати згідно досліджених у судовому засіданні письмових документів у кримінальному провадженні складають 3219,80 грн., за залучення експертів при проведенні судово-хімічної експертизи спиртовмісних сумішей №6-434 від 07.09.2018 р. у сумі 572 грн.; судово-хімічної експертизи №6-278 від 06.08.2020 р. у сумі 653,80 грн.; судово-хімічної експертизи №6-515 від 17.12.2020 р. у сумі 653,80 грн.; судово-хімічної експертизи №6-496 від 17.12.2020 р. у сумі 653,80 грн.; судово-медичної експертизи №399-18 від 11.07.2018 р. у сумі 686,40 коп.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 124, 370,373,374,468,469,472 - 476 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду від 24 грудня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018080000000037 від 24.07.2018 року про визнання винуватості укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Запорізької обласної прокуратури Стригою Маргаритою Миколаївною - затвердити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України та призначити покарання з урахуванням положень ст. 69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 3 750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 63 750 (шістдесят три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів, а саме: 19 пляшок об`ємом 0,5 л. алкогольного напою з написом «Nemirоff»; 78 пляшок об`ємом 0,5 л. алкогольного напою з написом «Пшеничная».

З урахуванням матеріального стану ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України надати розстрочку виконання покарання в частині стягнення штрафу в сумі 63 750 (шістдесят три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень на дванадцять місяців шляхом перерахування щомісячно суми у розмірі 5 312 (п`ять тисяч триста дванадцять) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судових експертиз у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) гривень 80 копійок.

Речові докази:

- флеш накопичувачі KINGSTON №200– залишити в матеріалах кримінального провадження №32018080000000037 від 24.07.2018;

- 19 пляшок об`ємом 0,5 л. алкогольного напою з написом «Nemirоff»; 78 пляшок об`ємом 0,5 л. алкогольного напою з написом «Пшеничная»; 4 пляшок об`ємом 0,75 л. з назвою «Tamada»; 3 пляшки об`ємом 0,75 л. з назвою «Old Tbilisi Алазани»; 1 пляшка об`ємом 0,75 л. з назвою «Old Tbilisi»; 1 пляшка об`ємом 0,5 л. з назвою «Кахетинський»; 1 пляшка об`ємом 0,75 л. з назвою «Lambrusco»; 4 жестяних банок об`ємом 0,33 л. з назвою «Fragolino»; - передані на відповідальне зберігання ПП «Оптвинторг» (код ЄДРПОУ 32607804) - знищити;

- грошові кошти в розмірі 1500 грн. (одна тисяча п`ятсот) номіналом 1000 (одна тисяча) грн. серії АЕ 5818359, 500 (п`ятсот) грн. серії ЦА 9010658, які зберігаються в СУ ГУ ДФС у Запорізькій області, після набрання вироком законної сили звернути в дохід держави.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2020 року ЄУН 335/9246/18 1-кс/335/5020/2020 на транспортний засіб Ford Focus державний номерний знак НОМЕР_3 (номер кузова/шасі vin НОМЕР_5 )– скасувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченим виключно з підстав, зазначених в п. 1 ч.4 ст.394 КПК України, прокурором - виключно з підстав, зазначених в п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.М. Кольц