Рішення № 94160276, 15.01.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 315/970/20

2/310/501/21

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Прінь І.П.,

за участі: секретаря судового засідання: Бевз О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Бердянську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Гуляйпільського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову вказують на те, що 04.11.2008 року між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем був укладений кредитний договір №б/н, відповідно до якого позичальник отримав кредитну картку з встановленим на ній кредитним лімітом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Підписанням даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.2, 3.3 договору. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме повинен щомісяця сплачувати мінімальний обов`язковий платіж. 04.11.2008 року відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»

В порушення умов кредитного договору, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого станом на 27.04.2020 року має заборгованість в загальній сумі 11586,52 грн., яка складається з: 8100,00 грн. – заборгованості за простроченим тілом кредиту, 2696,69 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 250,00 грн. –штраф (фіксована частина), 539,83 грн. – штраф (процентна складова).

Посилаючись на ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, Банк просив стягнути з відповідача вказану вище заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17.08.2020 року справу було передано за підсудністю до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2020 року справу передано у провадження судді Прінь І.П. (а.с.58).

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 05.10.2020 року було вікрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача Гребенюк О.С. (за довіреністю) у судове засідання не з`явився. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю. У разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином ( а.с.70). Причини неявки відповідач суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких підстав, суд ухвалив розглянути справу за відсутності позивача і відповідача, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в заочному порядку, за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд встановив таке.

04.11.2008 року між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг, за яким остання отримала кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З Заяви позичальника від 04.11.2008 року вбачається, що позичальник надав свою згоду на те, що ця Заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

У Заяві позичальника від 04.11.2008 року встановлено: кредитка Універсальна, 30 днів пільгового періоду; кредитний ліміт в сумі - 500 грн.; базова процентна ставка- 3% в місць на суму заборгованості.

Відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій встановлено: базова процентна ставка – 3% в місяць, на залишок заборгованості із розрахунку 360 днів на рік; порядок погашення заборгованості: щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості, але не менше 50 грн., строк внесення щомісячних платежів- до 25 числа місяця наступного за звітним; процентна ставка ( в місяць) на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування – 4,5%.

Позивачем надано суду довідки про отримані позичальником кредитні картки і про встановлення на кредитних картках лімітів кредитних коштів (а.с.23,24) та розрахунок заборгованості за договором станом на 27.04.2020 року (а.с.9-17), з якого вбачається, що відповідач має заборгованість за договором в загальній сумі11586,52 грн., з яких: 8100,00 грн. – заборгованості за простроченим тілом кредиту, 2696,69 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 250,00 грн. –штраф (фіксована частина), 539,83 грн. – штраф (процентна складова).

Разом з цим, судом встановлено, що ні Заява позичальника від 04.11.2008 року, ні Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 04.11.2008 року не містять умов нарахування штрафів у фіксованій частині у розмірі 250,00 грн. і у процентній складовій.

В обґрунтування позову в цій частині позивач посилається на пункт 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, яким встановлено, що при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому грошовому зобов`язанню, передбаченому цим договором більш ніж на 120 днів, клієнт зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн.+5% суми позову.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати штрафів, вказаних у позовній заяві.

Крім того, роздруківка Умов та правил із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді справи, яка переглядається.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані АТ КБ "ПриватБанк" Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю у п`ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

З огляду на викладене, суд вважає, що Умови та Правила надання банківських послуг, які надані позивачем до позовної заяви, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 04.11.2008 року шляхом підписання Заяви.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, статтями 1049, 1050 якого передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Банк має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

За умовами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідач заяви про застосування позовної давності суду не подавала.

Відтак позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 10796,69 грн., а саме: 8100,00 грн. – заборгованості за простроченим тілом кредиту і 2696,69 грн. – заборгованість за простроченими відсотками,- підлягають задоволенню в повному обсязі.

В задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів у сумі 250 грн. і 539,83 грн. необхідно відмовити за їх недоведеністю.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (93%) у розмірі 1954,86 грн.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 12,13, 19, 81, 141, 223,263-265, 280-289, ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул. Грушевського, б.1Д, ЄДРПОУ 14360570):

- заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.11.2008 року у сумі 10796,69 грн. (десять тисяч сімсот дев`яносто шість гривень 69 копійок), яка складається з: 8100,00 грн. – заборгованості за простроченим тілом кредиту і 2696,69 грн. – заборгованість за простроченими відсотками;

- судові витрати у розмірі 1954,86 грн. (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят чотири гривні 86 копійок).

Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцять днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання).

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І. П. Прінь