Ухвала суду № 94160247, 14.01.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/168/21

1-кс/310/76/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді Дністрян О.М.

при секретарі Уставицькій Н.М.,

за участю прокурора Педан Ю.Г,

слідчого Євстаф`єва Д.В.,

захисника Єнєва А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020081120000048 від 16.09.2020р. клопотання слідчого СВ Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Євстаф`єва Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лошкарівка Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого в АТ «Запоріжгаз» на посаді начальника Бердянського відділення, одруженого,має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2005 р.н. та 2011 р.н.,місця реєстрації не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В с т а н о в и в:

14 січня 2021 року до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого СВ Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Євстаф`єва Д.В., погоджене прокурором Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області Педан Ю.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяця.

З клопотання та наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що в провадженні СВ Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020081120000048 від 16.09.2020р. за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до Статуту Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», затвердженого протоколом Загальних зборів акціонерів ПАТ «ЗАПОРІЖГАЗ» № 20 від 10.04.2019р. товариство є юридичною особою (господарським товариством) приватного права за законодавством України, створене на підставі наказу Державного комітету по нафті і газу від 14.03.1994 № 120 шляхом перетворення Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» у Акціонерне Товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз». Згідно п. 2.1.2 Статуту цілями товариства є: забезпечення ефективного функціонування і розвитку системи стійкого забезпечення споживачів природнім та/або скрапленим газом; розвиток газового комплексу, збереження існуючих і створення нових виробничо-технічних і технологічних зав`язків, підвищення конкурентоспроможності та рівня надання послуг з розподілу природного газу. Відповідно до п. 2.2.1 Статуту, до предмету діяльності АТ «Запоріжгаз» відноситься: участь у прийманні в експлуатацію об`єктів газопостачання, приймання від будівельно-монтажних організацій виконавчо-технічної документації на газифіковані об`єкти і здійснення підключення, діяльність пов`язана з перевіркою димовентеляційних каналів. Згідно розділу 2 трудового договору від 25.02.2019р. з начальником Бердянського відділення АТ по газопостачанню та газифікації «ЗАПОРІЖГАЗ», ОСОБА_1 зобов`язаний під час своєї діяльності не перевищувати своїх повноважень, керуватись у своїй діяльності чинним законодавством України, Статутом Товариства. Згідно п. 1 примітки до ст. 364 КК України ОСОБА_1 обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, таким чином є службовою особою. Так, в травні 2019 року ОСОБА_1 при особистій зустрічі, яка проходила в робочому кабінеті ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, з метою отримання неправомірної вигоди, вимагав у ФОП ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3000 гривень, щомісячно, за невтручання з боку ОСОБА_3 в господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 . Після чого в період часу з травня 2019 року до серпня 2020 року ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду – грошові кошти у розмірі 48000 гривень, за невтручання з боку ОСОБА_3 в господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 . В серпні 2020 року ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням, повідомив ФОП ОСОБА_2 , що останній повинен передавати ОСОБА_1 , щомісячно, суму грошей, яка буде дорівнювати добутку п`яти гривень та кількістю перевірених ОСОБА_2 вентиляційних каналів за місяць, за невтручання з боку ОСОБА_3 у господарську діяльність та сприяння у розвитку ним підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 . 18.11.2020р. ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням, повідомив ФОП ОСОБА_2 , що останній повинен передавати ОСОБА_1 щомісячно суму грошей, яка буде дорівнювати добутку ста гривень та кількістю первинно перевірених ОСОБА_2 вентиляційних каналів за місяць, за невтручання з боку ОСОБА_3 у господарську діяльність та сприяння у розвитку ним підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 18.11.2020р. приблизно о 12 год. 20 хв. ОСОБА_1 , знаходячись у своєму службовому кабінеті Бердянського управління АТ «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Підгірна, 201, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду – грошові кошти у розмірі 17300 гривень, за невтручання у господарську діяльність та сприяння у розвитку ним підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 12.01.2021р. приблизно об 11 год. 45 хв. ОСОБА_1 , знаходячись у своєму службовому кабінеті Бердянського управління АТ «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Підгірна, 201, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду – грошові кошти у розмірі 19030 гривень, за невтручання у господарську діяльність та сприяння у розвитку ним підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2

12 січня 2021 року о 18 годині 33 хвилин ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

13 січня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання. Вказують на наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного у вчинені тяжкого злочину та наявність ризиків, визначених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, підстави вважати, що підозрюваний зможе переховуватися від органів досудового слідства/суду у зв`язку з вчиненням тяжкого корупційного злочину, санкція статті якого передбачає покарання лише у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а також впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, тому просили застосувати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе, на їх думку, запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки зазначені ризики не є наявними, кваліфікація дій підозрюваного також є неправильною, підозрюваний раніше не судимий, має дружину, двох неповнолітніх дітей, постійне місце проживання, працює, характеризується позитивно.

ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що її чоловік ОСОБА_1 з березня 2019 року постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки його було переведено в м. Бердянськ по роботі, вона з дітьми до нього постійно приїздить. На теперішній час вона з дітьми проживає в м. Запоріжжя, оскільки там діти ходять до школи, крім того, через проблеми зі здоров`ям дітей – у сина бронхіальна астма, а у доньки проблеми зі слухом, вони вимушені постійно звертатися там до лікарів. Вона займається доглядом неповнолітніх дітей, не працює, єдиним годувальником в сім`ї є чоловік.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та захисників, свідка ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто з метою запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Крім того, практикою ЄСПЛ у справі «Екле проти Німеччини», визначено, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особі компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення».

Для визначення обґрунтованої підозри закон вимагає наявності обставин, що правопорушення, у якому підозрюється затриманий, повинно бути закріплено у кримінальному законі, та наявності фактів причетності особи до вчинення кримінального правопорушення.

Витяг з кримінального провадження № 42020081120000048 свідчить про те, що відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені 16 вересня 2020 року до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_2 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово, користуючись своїм службовим становищем, вимагав та отримував від ОСОБА_2 грошові кошти за невтручання в його господарську діяльність; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових коштів від 12.01.2021р; протоколом обшуку від 12.01.2021р., в ході якого були вилучені, крім іншого, заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 19030 гривень.

Наявні у провадженні докази вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, у об`ємі як вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_1 міг вчинити злочин.

Слідчий суддя вважає, що докази, зазначені в клопотанні, на даній стадії процесу підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а доводи сторони захисту про непричетність останнього до вчинення злочину мають перевірятися органом досудового розслідування у встановленому законом порядку.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26.06.1991 р. у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув`язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у рішенні від 10.02.2011 р. у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 р. у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 р. у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Посилання слідчого та прокурора на тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення та можливу міру покарання у виді позбавлення волі у випадку визнання його винуватості мають місце, однак хоч суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризиків, визначених ст.177 КПК України, потребу позбавлення особи волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину (правові позиції ЄСПЛ, викладені в п.74 рішення у справі «Мамедова проти Росії»).

Слідчий суддя, з урахуванням даних щодо особи підозрюваного, який раніше не судимий, однак підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вважає доведеним існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При цьому, стороною обвинувачення не було доведено, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти заявленому ризику.

Що стосується існування ризиків, передбачених п.п.3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості незаконного впливу на потерпілого та свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим способом, то слідчим та прокурором у судовому засіданні не було доведено наявності зазначених ризиків, що підозрюваний здійснював такі спроби.

Вказуючи про наявність ризиків, слідчий в клопотанні не навів будь-яких переконливих доводів щодо їх існування, обставини, викладені в клопотанні слідчого, які вказують на наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України є лише припущеннями, які жодним чином не підтверджені.

Таким чином, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкодити ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання зазначеним ризикам.

При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі до десяти років, беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачені ст.177 КПК України, а також фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України, а саме, особу підозрюваного, який на даний час офіційно працевлаштований, має місце постійного проживання, раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена кримінальним процесуальним кодексом.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність передбачених ст.ст. 183,194 КПК України обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає, що достатнім запобіжним заходом для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 буде домашній арешт у період доби з 21.00 до 06.00 години наступного дня.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя -

У х в а л и в:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Євстаф`єва Дениса Віталійовича від 14.01.2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 – відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 21.00 години до 06.00 години наступного дня, строком на шістдесят днів, тобто до 14 березня 2021 року.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 21.00 години до 06.00 години наступного дня.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язок прибувати за викликом слідчих Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, в провадженні яких знаходиться вказане кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді або до суду.

Строк дії ухвали до 14 березня 2021 року включно.

Ухвалу передати для виконання до Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Дністрян