Ухвала суду № 94159778, 12.01.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/77/21

Провадження №1-кп/307/7/21

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

12 січня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Пальонна М.Є.,

за участю прокурора Баника С.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника адвоката Левка Т.Т.,

провівши в залі суду відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12020070160000683 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, не одруженого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

До Тячівського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020070160000683 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України, згідно якого ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що у невстановлений органом досудового розслідування точний день та час, у невстановленому органом досудового розслідування місці, діючи з прямим умислом, незаконно придбав у невстановленої слідством особи психотропну речовину - «Метамфетамін», обіг якої обмежено відповідно до Списку № 2 Таблиці № 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, загальною масою 1,7642 грам, яку у подальшому незаконно зберігав з метою збуту за місцем свого проживання у будинку в АДРЕСА_1 .

Після цього, 11 вересня 2020 року о 17 годині 44 хвилині ОСОБА_1 , під час телефонної розмови з ОСОБА_2 з метою незаконного збуту їй психотропної речовини - «Метамфетамін», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, діючи умисно, незаконно, з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення, домовився з ОСОБА_2 про збут їй психотропної речовини - «Метамфетаміну» на суму 200 гривень, при цьому обумовив місце зустрічі, біля свого дворогосподарства в АДРЕСА_1 .

В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропної речовини, того ж дня близько 18 год. ОСОБА_2 зустрілася з ОСОБА_1 біля його будинку, де він збув ОСОБА_2 за 200 гривень один згорток. виготовлений з металевої фольги із вмістом психотропної речовини - «Метамфетамін», масою близько 0,2 грам, який згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», (таблиця 2, список 2), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено, тобто обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, а саме, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Крім цього, 11 вересня 2020 року о 19 годині 05 хвилині ОСОБА_1 під час телефонної розмови з ОСОБА_2 , з метою незаконного збуту їй психотропної речовини - «Метамфетаміну», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, діючи умисно, незаконно, з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення, домовився з ОСОБА_2 про збут їй вказаної психотропної речовини на суму 150 гривень, при цьому обумовив місце зустрічі біля свого будинку по АДРЕСА_1 .

В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропної речовини, того ж дня близько 19 год. 10 хв. ОСОБА_2 зустрілася з ОСОБА_1 біля хвіртки його будинку, де він повторно збув ОСОБА_2 за 150 гривень один згорток з металевої фольги із вмістом психотропної речовини - «Метамфетаміном», масою близько 0,1 грам.

Окрім цього, 12 вересня 2020 року о 10 годині 51 хвилині ОСОБА_1 , під час телефонної розмови з ОСОБА_3 , з метою незаконного збуту останньому психотропної речовини - «Метамфетамін», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, діючи умисно, незаконно, з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення, домовився з ОСОБА_3 про збут йому психотропної речовини - «Метамфетаміну» на суму 400 гривень, при цьому обумовив місце зустрічі, а саме, біля свого дворогосподарства в АДРЕСА_1 .

В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропної речовини, того ж дня близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_1 біля хвіртки дворогосподарства АДРЕСА_1 , де повторно збув ОСОБА_3 за гроші в сумі 400 гривень один згорток з металевої фольги із вмістом психотропної речовини - «Метамфетамін», масою близько 0,3 грам.

Окрім цього, 12 вересня 2020 року близько 13 години ОСОБА_1 з метою незаконного збуту психотропної речовини - «Метамфетамін» зустрівся з ОСОБА_4 неподалік перехрестя вулиць Головна та Шкільна в смт. Буштино Тячівського району Закарпатської області та, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, умисно, незаконно, діючи з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення, повторно, збув за гроші в сумі 1 000 гривень ОСОБА_4 один згорток з металевої фольги сріблястого кольору із вмістом психотропної речовини - «Метамфетамін».

Згідно висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №6/702 від 02.10.2020 надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору, яка містилась в одному згортку з металевої фольги сріблястого кольору масою 0,3383 грам в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін.

Маса метамфетаміну, у перерахунку на «Метамфетамін» основу», в наданій на експертизу речовині становить 0,1162 грам.

«Метамфетамін» згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», (таблиця 2, список 2), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

Окрім цього, 19 вересня 2020 року о 07 годині 55 хвилині ОСОБА_1 , під час телефонної розмови з ОСОБА_2 , з метою незаконного збуту останній психотропної речовини - «Метамфетамін», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, діючи умисно, незаконно, з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення, домовився з ОСОБА_2 про збут їй психотропної речовини - «Метамфетамін» на суму 200 гривень, при цьому обумовив місце зустрічі, а саме: біля свого дворогосподарства за місцем проживання в АДРЕСА_1 .

В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропної речовини, того ж дня близько 08 години 00 хвилин ОСОБА_2 зустрілася з ОСОБА_1 біля хвіртки дворогосподарства АДРЕСА_1 , де він повторно збув ОСОБА_2 за гроші в сумі 200 гривень один згорток з металевої фольги із вмістом психотропної речовини - «Метамфетамін», масою близько 0,2 грам.

Окрім цього, 27 вересня 2020 року о 11 годині 28 хвилині ОСОБА_1 , під час телефонної розмови з ОСОБА_5 , з метою незаконного збуту останньому психотропної речовини - «Метамфетамін», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, діючи умисно, незаконно, з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення, домовився з ОСОБА_6 про збут йому психотропної речовини - «Метамфетамін» на суму 300 гривень, при цьому обумовив місце зустрічі, а саме: неподалік свого дворогосподарства за місцем проживання в АДРЕСА_1 .

В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропної речовини, того ж дня близько 11 години 30 години ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_1 біля хвіртки дворогосподарства АДРЕСА_1 , де він повторно збув ОСОБА_5 за гроші в сумі 300 гривень один згорток з металевої фольги із вмістом психотропної речовини - «Метамфетамін», масою близько 0,2 грам.

Окрім цього, 07 жовтня 2020 року о 01 годині 52 хвилині ОСОБА_1 , під час телефонної розмови з ОСОБА_2 , з метою незаконного збуту останній психотропної речовини - «Метамфетамін», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, діючи умисно, незаконно, з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення, домовився з ОСОБА_2 про збут їй психотропної речовини - «Метамфетамін» на суму 400 гривень, при цьому обумовив місце зустрічі біля свого дворогосподарства за місцем проживання в АДРЕСА_1 .

В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропної речовини, того ж дня близько 02 години ОСОБА_2 зустрілася з ОСОБА_1 біля хвіртки дворогосподарства АДРЕСА_1 , де останній, повторно збув ОСОБА_2 за гроші в сумі 400 гривень один згорток з металевої фольги із вмістом психотропної речовини - «Метамфетамін», масою близько 0,3 грам.

Окрім цього, 07 жовтня 2020 року о 11 годині 20 хвилині ОСОБА_1 , під час телефонної розмови з ОСОБА_3 , з метою незаконного збуту останньому психотропної речовини - «Метамфетамін», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, діючи умисно, незаконно, з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення, домовився з ОСОБА_3 про збут йому психотропної речовини - «Метамфетаміну» на суму 200 гривень, при цьому обумовив місце зустрічі біля свого дворогосподарства за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 .

В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропної речовини, того ж дня близько 11 години 30 хвилин ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_1 біля хвіртки дворогосподарства АДРЕСА_1 , де останній, повторно збув ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 200 гривень один згорток з металевої фольги із вмістом психотропної речовини - «Метамфетамін», масою близько 0,3 грам.

Окрім цього, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів та психотропних речовин, близько 01 години 30 хвилини 12 жовтня 2020 року, знаходячись біля будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , України, зустрівся з ОСОБА_4 з метою незаконного збуту йому психотропної речовини - «Метамфетамін» та, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, умисно, незаконно, діючи з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення, повторно збув ОСОБА_4 за гроші в сумі 1 000 гривень один згорток з металевої фольги сріблястого кольору із вмістом психотропної речовини - «Метамфетамін».

Згідно висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №6/722 від 12.10.2020 надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору, яка містилась в одному згортку з металевої фольги сріблястого кольору в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну, у перерахунку на «Метамфетамін» основу», в наданій на експертизу речовині становить 0,0480 грам.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчиненого повторно, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно ухвали суду від 12 січня 2021 року призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор подав клопотання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилаючись на те, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та експерта з метою можливої зміни показань на його користь або відмови від давання показань, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто існують ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, і менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вказаним ризикам.

Прокурор у підтримання клопотання посилався на викладені у ньому обставини.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Левко Т.Т. просили обрати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що ризики, які зазначені прокурором у клопотанні є формальними.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обставини вказаного клопотання, суд дійшов висновку про його часткове задоволення, виходячи із такого.

Частиною третьою статті 315 КПК України встановлено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити ці дії.

Згідно ч. 1 ст. 194 цього Кодексу під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Стаття 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених ч.1 та ч. 2 ст. 307 КК України, санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, тобто цей злочин є тяжким.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а також наявність ризиків, зокрема: він може переховуватися від суду, так як не має сім`ї, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки за місцем проживання та він ніде офіційно не працює; може впливати на свідків та експерта у вказаному кримінальному провадженні, оскільки судовий розгляд не розпочато, свідки у вказаному кримінальному провадженні не допитувалися та може вчинити інший злочин.

Крім цього, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні злочинів свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, та з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків є підстави застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шестидесяти днів.

Разом з тим, такий ризик як можливість перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні під час розгляду вказаного клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Тобто, підстав для не визначення застави обвинуваченому ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні немає.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність визначення застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у випадку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, необхідно покласти на нього обов`язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з свідками та експертами у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто по 12 березня 2021 року включно.

Одночасно визначити застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113 500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент протягом дії ухвали на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м.Київ; Код банку (МФО) : 820172, призначення платежу - застава.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з свідками та експертами у даному кримінальному провадженні.

Вказані обов`язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань № 9».

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через суд, який постановив ухвалу, протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 15.01.2021, о 10 год. 00 хв.

Суддя Л.Р. Сас