Ухвала суду № 94159656, 13.01.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/457/13-ц Провадження № 6/304/4/2021

У Х В А Л А

13 січня 2021 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання – Гавій Л.В.,

заінтересованої особи – Тодоріва М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», заінтересовані особи – ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з вказаною заявою, яку мотивує тим, що 26 квітня 2013 року Перечинським районним судом Закарпатської області у справі № 304/457/13-ц задоволено позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором № 014/4080/74/39646 від 01 липня 2008 року у розмірі 171 348,75 грн та судовий збір у розмірі 1 713,49 грн. 05 серпня 2013 року стягувачу видано оригінал виконавчого листа № 304/457/13-ц відносно боржника ОСОБА_1 . Оскільки боржником добровільно рішення суду не виконувалося, банк 05 травня 2015 року був змушений звернутися до Перечинського РВ ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження. 19 травня 2015 року старшим державним виконавцем Перечинського РВ ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 , а 28 грудня цього ж року – постанову про закриття такого. Так, з 28 грудня 2015 року до сьогоднішнього дня стягував не отримав вказані постанову про відкриття виконавчого провадження, про закінчення виконавчого провадження та сам оригінал виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 22 жовтня 2020 року стягував звернувся до Великоберезнянського МРВ ДВС ГТУЮ з метою отримання інформації щодо місцезнаходження виконавчого документу № 304/457/13-ц на ОСОБА_1 , проте відповіді з відділу ДВС на адресу АТ «Райффайзен Банк Аваль» не надходило. Таким чином заявник вказує, що повернення оригіналу виконавчого листа № 304/457/13-ц від 05 серпня 2013 року на адресу банку не було, документи можливо були втрачені у ВДВС чи при пересилці. Згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 24 вересня 2020 року на примусовому виконанні в органах ДВС виконавчий документ відносно боржника ОСОБА_1 за вказаним рішенням суду не перебуває, а відсутність такого позбавляє стягувача законного права звернутися до ДВС та можливості отримати з боржника суми коштів, зазначеної у судовому рішенні. Заявник також зазначає, що протягом 2015 – 2019 років в АТ «Райффайзен Банк Аваль» проводилися зміни в організаційній структурі Закарпатської регіональної дирекції, у тому числі структурному підрозділі, що супроводжує роботу за виконавчими документами, що у свою чергу ускладнило роботу по своєчасному встановленню факту відсутності оригіналу виконавчого листа № 304/457/13-ц. Так, під час чергової службової перевірки 25 листопада 2020 року було встановлено факт відсутності у матеріалах особової справи проблемного позичальника ОСОБА_1 оригіналу виконавчого листа, про що комісією у складі уповноважених співробітників банку було складено Акт про втрату виконавчого документу № 114/5-203056. Оскільки станом на 25 листопада 2020 року зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно кредитного договору № 014/4080/74/39646 від 01 липня 2008 року не припинені і не виконані, а відтак кредитний договір є чинний, має місце заборгованість, а також з урахуванням норм ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач вважає, що є всі підстави вважати причини пропуску стягувачем строку для пред`явлення виконавчих документів до ВДВС поважними, а тому просить задовольнити заяву.

У судовому засіданні боржник ОСОБА_1 проти задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання не заперечив.

Представник заявника у судове засідання не з`явилася, однак направила суду заяву, в якій посилаючись на зайнятість у інших судових засіданнях, просила розглянути заяву без її участі та задовольнити вимоги такої у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення боржника, дослідивши матеріали заяви, приходить до такого висновку.

Встановлено, що заочним рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 26 квітня 2013 року з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто заборгованість у сумі 171 348 (сто сімдесят одна тисяча триста сорок вісім) грн 75 коп, з якої: 103 206,74 грн – заборгованість по кредиту, 17 632,72 грн – заборгованість по відсоткам та 50 509,29 грн – пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків та судовий збір в сумі 1 713 (одна тисяча сімсот тринадцять) грн 49 коп; 17 травня 2013 року вказане рішення набрало законної сили (а. с. 8-9).

Також встановлено, що на виконання вказаного судового рішення 05 серпня 2013 року Перечинським районним судом Закарпатської області видано виконавчий лист, який 05 травня 2015 року направлено стягувачем на виконання до РВ ДВС Перечинського РУЮ (а. с. 11, 12).

Разом з тим, як вбачається з наявного у матеріалах заяви витягу «ВП – спецпідрозділ» від 11 жовтня 2018 року, 28 грудня 2015 року головним державним виконавцем Перечинського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника) (а. с. 10, 11, зворот).

На даний час, як вбачається з повідомлення Великоберезнянського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. І.Франківськ) від 30 грудня 2020 року № 16248, виконавчий лист № 304/457/13-ц, виданий Перечинським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у сумі 171 348,75 грн та судовий збір у сумі 1 713,49 грн на виконанні у відділі ДВС не перебував і не перебуває. Даний виконавчий документ перебував на виконанні у Перечинському РВ ДВС у 2014 році та 24 червня 2014 року було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві за п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника) (а. с. 34, 35-37).

Стаття 431 ЦПК України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Положення п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України регламентують видачу дублікату виконавчого листа за заявою стягувача.

Відповідно до вимог п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його прийняття.

У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Разом з цим, згідно частин 1 та 2 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, що діяв на момент видачі виконавчого листа – далі Закон) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом одного року, крім посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, які можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішень комісій по трудових спорах – з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення, а також для інших виконавчих документів – з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з витягу «ВП – спецпідрозділ» від 30 грудня 2020 року, наданого суду Великоберезнянським міжрайонним відділом Державної виконавчої служби, виконавчий лист № 304/457/13-ц, виданий Перечинським районним судом Закарпатської області щодо боржника ОСОБА_1 вперше надійшов на виконання до Перечинського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області 15 травня 2014 року, однак в результаті виконання, а саме 24 червня 2014 року була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника) (а. с. 35-37).

Нормою частини 2 статті 24 цього Закону встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Так само згідно із ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Перелік причин, які необхідно вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 23 Закону строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, – з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Як вже було зазначено, матеріалами заяви підтверджується пред`явлення виконавчого листа № 304/457/13-ц відносно боржника ОСОБА_1 до виконання в межах строку пред`явлення виконавчого листа до виконання (а. с. 12), такий перебував на виконанні у Перечинському РВ ДВС ГТУЮ, звідки 24 червня 2014 року повернутий на підставі встановленої законом заборони, а саме Закону України від 03.06.2014, № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (а. с. 37), який на даний час є чинним, а відтак строк пред`явлення виконавчого документа до виконання був перерваний з даної підстави, тому підлягає поновленню.

Оскільки, строк пред`явлення виконавчого листа № 304/457/13-ц, виданого Перечинським районним судом Закарпатської області щодо боржника ОСОБА_1 був перерваний поверненням виконавчого документа стягувачу у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення, яка триває і на даний час, а також з врахуванням того, що оригінал виконавчого документу на адресу стягувача з відділу ДВС не надходив, про що свідчить Акт про втрату виконавчого документа № 114/5-203056 від 25 листопада 2020 року (а. с. 7), що перешкоджає подальшому виконанню судового рішення та порушує права та законні інтереси стягувача для його повторного пред`явлення до виконання, суд вважає викладені у заяві доводи обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на вимогах закону.

Керуючись ст. 258 – 261, 263, 432 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», заінтересовані особи – ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання – задовольнити повністю.

Визнати поважними причини та поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого Перечинським районним судом Закарпатської області 05 серпня 2013 року у справі № 304/457/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Закарпатської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (р/р НОМЕР_2 , МФО 312345, код ЄДРПОУ 22090417) заборгованість у сумі 171 348 (сто сімдесят одна тисяча триста сорок вісім) грн 75 коп, з якої: 103 206,74 грн – заборгованість по кредиту, 17 632,72 грн – заборгованість по відсоткам та 50 509,29 грн – пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків та судовий збір в сумі 1 713 (одна тисяча сімсот тринадцять) грн 49 коп.

Видати дублікат виконавчого листа Перечинського районного суду Закарпатської області № 304/457/13-ц про «Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Закарпатської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (р/р НОМЕР_2 , МФО 312345, код ЄДРПОУ 22090417) заборгованість у сумі 171 348 (сто сімдесят одна тисяча триста сорок вісім) грн 75 коп, з якої: 103 206,74 грн – заборгованість по кредиту, 17 632,72 грн – заборгованість по відсоткам та 50 509,29 грн – пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків та судовий збір в сумі 1 713 (одна тисяча сімсот тринадцять) грн 49 коп».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуючий: Чепурнов В. О.