Постанова № 94154346, 15.01.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6717/20

3/215/40/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року м. Кривий Ріг

Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденко Ю.Ю., розглянувши матеріали що надійшли від ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КпАП України,-

ВСТАНОВИВ:

23.11.2020 о 00.17 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Vectra н/з НОМЕР_1 біля будинку №112 по вул. Каширська в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 у присутності двох свідків. Результат алкотесту 1,75‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, надав письмову заяву про передачу матеріалів справи про адміністративне правопорушення за підсудністю до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області та відкладення розгляду справи для забезпечення його присутності та присутності його захисника в судовому засіданні.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборонні обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

За даних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.

Крім того, суддя не бере до уваги заяву ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, оскільки правопорушник не наводить об`єктивних причин про неможливість бути особисто присутнім в судовому засіданні 15.01.2021 о 10.30 год. під час розгляду справи. Крім того, розгляд справи вже двічі відкладався на підставі клопотань правопорушника про необхідність ознайомитись з матеріалами справи та вибору захисника (а.с.12, 13, 15, 16, 20), але станом на час розгляду справи, ОСОБА_1 з матеріалами справи не знайомився, хоча 09.12.2020 особисто здавав клопотання до канцелярії суду, а 28.12.2020 приймав участь у судовому засіданні (а.с.18), документи, що свідчили б про укладення договору з адвокатам не надав. Таким чином, суддя вважає, що дії ОСОБА_1 спрямовані на зловживання процесуальними правами для затягування розгляду справи з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Щодо передачі матеріалів справи про адміністративне правопорушення за підсудністю до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області, то слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Зазначеною статтею визначено можливість розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушника.

Право визначення суду, у якому розглядається справа, згідно ст.257 КУпАП надано органу (посадовій особі), уповноваженому складати протокол про адміністративне правопорушення, на що вказує і Пленум Верховного Суду України у постанові «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 КУпАП» №11 від 11.06.2004.

Враховуючи, що місцем вчинення правопорушення є вулиця Каширська в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, що розташована в Тернівському районні м. Кривому Розі Дніпропетровської області, тому працівником поліції вірно визначений суд до підсудності якого належить розглядати дану справу, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для передачі справи за підсудністю до іншого суду.

Дослідавши матеріали спраи, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція частини 1 ст.130 КУпАП, передбачає відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суддею встановлено, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №101078 від 23.11.2020 (а.с.3), результатами алкотесту (а.с.7), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6), направленням на медичний огляд (а.с.4), письмовими поясненнями свідків (а.с.5) та відеозаписом вчинення правопорушення (а.с.10).

Відповідно довідки ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 (а.с.9)

Таким чином, суддя вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, яке відповідно до вимог ст.23 КУпАП є справедливим та буде достатнім і необхідним для виховання особи.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.279, 280, 294 КпАП України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для сплати штрафу (Отримувач коштів: (ГУК у Дніпр-кій обл/Дн-ка об/21081300), код отримувача (ЄДРПОУ 37988155), Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО 899998); Рахунок отримувача: UA758999980313020149000004001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ – 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача МФО - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Згідно ст.308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушень.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

СУДДЯ: